Господній заклик навернутися до Нього
1 Восьмого місяця, другого року Дарія, було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, онука Іддо, такого змісту:
2 Господь дуже розгнівався на ваших батьків.
3 Але скажи їм, що говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, – це заклик Господа Саваота, – і Я повернуся до вас, – говорить Господь Саваот!
4 Не будьте такими, як ваші батьки, до яких волали тодішні пророки, закликаючи словами Господа Саваота: Відверніться від ваших лихих доріг і від ваших поганих учинків! Але вони не звертали на те уваги й не прислухалися до Моїх слів, – говорить Господь.
5 Де тепер ваші батьки? Так само й пророки, – хіба вони живуть вічно?
6 Але хіба Мої слова й Мої присуди, які Я передвіщав через Моїх слуг-пророків, не справдились над вашими батьками? Лише тоді вони навернулись і визнали: Господь Саваот учинив з нами так, як визначив, – відповідно до наших доріг життя і того, що ми заслуговуємо, – саме так Він з нами і зробив.
Видіння чоловіка на гнідому коні
7 Двадцять четвертого дня, одинадцятого місяця, тобто місяця Шевата, другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, й онука Іддо, такого характеру.
8 У нічному видінні я побачив якогось чоловіка, що сидів на гнідому коні, в лощині між миртами, і за ним інші коні: червоні, руді та білі.
9 І я запитав: Господи, що це означає? Ангел, котрий розмовляв зі мною, відповів: Я тобі покажу, що вони означають.
10 Тоді відізвався чоловік, котрий стояв між миртовими деревами, і сказав: Це ті, кого Господь посилав обійти землю.
11 Вони ж, доповідаючи Господньому ангелу, котрий стояв між миртами, сказали: Ми обійшли всю землю й побачили, що вся земля заселена й перебуває в спокої.
Я до ревнощів люблю Єрусалим!
12 Тоді відізвався Господній ангел, і сказав: Господи Саваоте, коли ж ти змилосердишся над Єрусалимом та іншими поселеннями Юдеї, на які Ти гніваєшся вже сімдесят років?
13 І Господь відповів ангелові, котрий розмовляв зі мною, приємними словами надії та словами потіхи.
14 Після цього ангел, який розмовляв зі мною, сказав мені проголосити та й сказати, що говорить Господь Саваот: Я до ревнощів люблю Єрусалим, і щодо Сіону відчуваю велику турботу.
15 А тому Я дуже обурений на народи, котрі поводяться легковажно. Бо коли на короткий час запалав Мій гнів на Ізраїль , вони ще примножували його нещастя.
16 Тому так говорить Господь: Я повертаюсь в Єрусалим з помилуванням, і Мій Храм у ньому буде відбудований, – запевняє Господь Саваот, – вимірювальний шнур буде також простягнутий над усім Єрусалимом!
17 А ще проголоси й скажи, що далі говорить Господь Саваот: Знову переповняться Мої міста благами, – Господь обов’язково виявить милосердя до Сіону і знову вчинить Єрусалим обраним містом!
Wezwanie do nawrócenia się
1 Ósmego miesiąca, w drugim roku, Dariusza doszło proroka Zachariasza, syna Berechiasza, syna Iddo, słowo Pana tej treści:
2 Pan rozgniewał się bardzo na waszych ojców.
3 Lecz powiedz im: Tak mówi Pan Zastępów:
Nawróćcie się do mnie — mówi Pan Zastępów —
a Ja zwrócę się do was — mówi Pan Zastępów.
4 Nie bądźcie jak wasi ojcowie,
do których przemawiali dawni prorocy, mówiąc:
Tak mówi Pan Zastępów:
Odwróćcie się od waszych złych dróg i od waszych złych czynów!
Lecz oni nie usłuchali i nie zważali na mnie — mówi Pan.
5 Gdzie są wasi ojcowie?
A prorocy — czy żyją wiecznie?
6 Zaiste, czy moje słowa i moje przykazania, które zleciłem prorokom, moim sługom,
nie doszły do waszych ojców, tak że się nawrócili i mówili:
Jak Pan Zastępów umyślił postąpić z nami według naszych dróg i naszych czynów, tak z nami postąpił?
Wizja prorocza: jeźdźcy
7 Dwudziestego czwartego dnia jedenastego miesiąca — jest to miesiąc Szebat — w drugim roku Dariusza doszło Zachariasza, syna Berechiasza, syna Iddo, proroka, słowo Pana tej treści:
8 Miałem widzenie nocne: Oto pewien mąż siedział na rudym koniu,
a stał on wśród mirtów w dolinie;
za nim zaś były konie rude, ciemnogniade i białe.
9 I zapytałem: Panie mój, co one oznaczają?
Odpowiedział mi anioł, który rozmawiał ze mną:
Ja ci pokażę, co one oznaczają.
10 Wtedy odezwał się mąż, który stał wśród mirtów,
i rzekł: To są ci, których Pan posłał, aby obeszli ziemię.
11 I przemówiwszy zdali sprawę aniołowi Pana, który stał wśród mirtów, tymi słowy: Obeszliśmy ziemię, a oto cała ziemia żyje bezpiecznie i w pokoju.
12 Wtedy odezwał się anioł Pana, mówiąc:
Panie Zastępów, jak długo jeszcze nie zmiłujesz się nad Jeruzalemem i nad miastami judzkimi, na które gniewasz się już siedemdziesiąt lat?
13 A Pan odpowiedział aniołowi, który rozmawiał ze mną, słowami łaskawymi, słowami pociechy.
14 I rzekł do mnie anioł, który rozmawiał ze mną:
Wołaj i mów: Tak mówi Pan Zastępów:
Żywię żarliwą miłość do Jeruzalemu i do Syjonu.
15 Natomiast porywa mnie wielki gniew na narody pewne siebie, które wtedy, gdy się trochę gniewałem, przyczyniły się do nieszczęścia.
16 Dlatego tak mówi Pan:
Zwróciłem się do Jeruzalemu ze zmiłowaniem,
mój dom będzie w nim odbudowany — mówi Pan Zastępów —
i znowu sznur mierniczy będzie rozciągnięty nad Jeruzalemem.
17 Nadto wołaj i mów: Tak mówi Pan Zastępów:
Moje miasta będą jeszcze opływać w dostatki
i jeszcze zmiłuje się Pan nad Syjonem
i jeszcze obierze Jeruzalem.