Господь уклав Заповіт із єрусалимською дочкою
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, відкрий Єрусалимові його гидоти
3 і скажи, що говорить Владика Господь до єрусалимської дочки (столиці ): Твоє походження і твій рід – із ханаанського краю. Твій батько був аморейцем, а твоя матір – хеттейка.
4 А з твоїм народженням сталося так : того дня, коли ти народилася, твою пуповину не перерізали, і у воді тебе не помили, щоб ти стала чистою, – тебе не обтерли сіллю , і в пелюшки не загорнули тебе.
5 Жодне око не подивилось на тебе зі співчуттям, аби учинити з тобою хоч щось з того, що було потрібно. В той день, коли ти народилась, то, – гидуючи тобою, – залишили тебе серед відкритого поля.
6 Проходячи повз тебе і побачивши, як ти борсалась у власній крові, Я сказав тобі, закривавленій: Ти маєш жити. Так, Я сказав тобі: Живи зі своєю кров’ю
7 і зростай! Я тебе зрощував, наче польову рослину, – ти виросла, стала стрункою станом, найвродливішою. Заокруглились твої груди, виросло твоє волосся, – хоча ти й залишалась оголеною і нічим не прикритою.
8 Я знову проходив повз тебе; подивився Я на тебе і зрозумів, що настав твій час, – час кохання. Тоді Я простягнув над тобою полу Своїх шат і покрив твою наготу. Я тобі присягнувся й уклав з тобою Заповіт, – і таким чином ти стала Моєю, – говорить Владика Господь.
9 Я обмив тебе водою, змив з тебе твою кров і намастив тебе запашною олією.
10 Потім Я тебе одягнув у квітчасту одежу і взув тебе в сині сандалі з м’якої шкіри, – підперезав Я тебе вісоном, накинувши на голову покривало з найкращої тканини.
11 Я оздобив тебе прикрасами, надів на твої руки обручки (браслети ), а на твою шию – намисто.
12 Я прикрасив каблучкою твої ніздрі й сережками – твої вуха, – оздобив пишною короною твою голову.
13 Ти була прикрашена золотом і сріблом, а твої шати були з вісону та гаптованого різнобарвного полотна. Ти годувалась хлібом з добірного борошна, медом та олією і стала вродливою красунею з достоїнством цариці.
14 Слава про твою вроду розійшлась поміж народами. Твоя краса була досконалою, завдяки Моїй пишноті, якою Я тебе наділив, – говорить Владика Господь.
Розпуста єрусалимської дочки
15 Але ти стала покладатись на власну красу і, скориставшись славою свого імені, почала чинити розпусту з кожним захожим, віддаючись йому.
16 Використовуючи свої різнобарвні шати, прикрашала ними ритуальні пагірки, віддаючись там розпусті, чого досі не було і чого вже не буде.
17 Ти брала свої прикраси з Мого золота і з Мого срібла, що Я тобі подарував, і робила з них собі чоловічі зображення, і чинила з ними розпусту.
18 Ти ці зображення одягала у свій різнобарвний одяг, клала перед ними належну Мені олію та Мій запашний ладан.
19 Те саме сталось і з поживою, якою Я годував тебе, – хлібом з відбірного борошна, олією та медом, – ти усе це приносила ідолам, як приємні пахощі, – говорить Владика Господь.
20 Більше того, ти брала своїх синів і своїх дочок, яких ти для Мене народила, і приносила їх у жертву, аби ідоли їх пожирали. Хіба тобі було мало власної розпусти,
21 що ти вбивала Моїх дітей, віддаючи їх на спалення у вогні?
22 Звершуючи всі ці гидоти і займаючись розпустою, ти забула про дні свого дитинства, коли ти була оголеною і неприкритою, та борсалася у власній крові…
23 Отже, після всіх твоїх злочинів насувається горе. Горе тобі! – говорить Господь, – адже
24 на кожному майдані ти будувала собі місця для розпусти і підвищення для ідолів .
25 На кожному перехресті доріг ти побудувала свої пагірки для жертовників на честь ідолів і таким чином зганьбила свою красу, – розхиляючи свої ноги кожному зустрічному, ти примножувала свою розпусність.
26 Ти чинила розпусту із синами Єгипту та з іншими своїми сусідами з гарною поставою, – намножуючи свою аморальність, аби викликати Мій гнів.
27 Тому Я простягнув Свою руку проти тебе, зменшив належну тобі частку і віддав тебе на потіху твоїх ненависниць, – филистимських дочок, – навіть вони соромились твоєї ганебної поведінки.
28 Ти вела розпусний спосіб життя з ассирійськими синами й не могла задовольнитись. Блудила з ними ненаситно…
29 Ти не могла насититись блудством з ханаанською країною торговців , Халдеєю, постійно примножуючи блуд.
30 Яким же втомленим мало би бути твоє серце, – говорить Владика Господь, – після того, що ти творила, як безсоромна жінка-повія?
31 Адже ти споруджувала місця розпусти на кожному перехресті доріг і робила узвишшя для ідолів на кожному майдані, – хоч ти не була звичайною повією, оскільки навіть нехтувала платнею за послуги .
32 Ти – просто жінка-перелюбниця, котра, замість свого чоловіка, приймала чужих мужчин .
33 Усім повіям приносять дари, тоді як ти сама обдаровувала своїх коханців, підкуповуючи їх, щоб приходили до тебе звідусіль й продовжували чинити з тобою розпусту.
34 У твоїй розпусті було щось незвичне, ніж у інших подібних жінок: не тебе шукали для розпусти, а навпаки, ти навіть платила за розпусту. Тобі ж не платив ніхто, – і це було незвичним.
Майбутній гнів Господень за її вчинки
35 Тому, розпуснице, послухай Господнє слово:
36 Так говорить Владика Господь: За те, що ти витрачала свої гроші, і твій сором оголювався під час акту розпусти з твоїми коханцями і з усіма твоїми мерзенними бовванами; за кров твоїх дітей, яких ти приносила їм у жертву, –
37 за все це Я зберу всіх твоїх коханців, з якими ти потішалась, – всіх, котрих ти любила, і всіх, яких ти ненавиділа. Зберу їх звідусіль довкола, та в їх присутності відкрию твою наготу, і вони дивитимуться на увесь твій сором.
38 Буду тебе судити за законом про перелюб та пролиття крові, – в Своєму обуренні й гніві виголошу тобі вирок кривавої смерті.
39 Я віддам тебе в руки коханців, і вони зруйнують твої місця розпусти, знищать твої підвищення для жертвоприношень, – вони зірвуть з тебе твої шати, відберуть предмети твоєї слави й залишать тебе оголеною і не покритою.
40 Після цього зберуть проти тебе натовп, закидають тебе камінням і розсічуть тебе своїми мечами.
41 Вони спалять вогнем твої будинки і виконають над тобою вироки перед багатьма жінками. Так Я покладу край твоїй розпусті, і ти більше не будеш давати подарунків коханцям.
42 Лише після цього втихне Моє обурення щодо тебе, – Я заспокоюсь від ревнощів і більше не буду гніватись.
43 Пам’ятай! Усе це нещастя через те, що ти забула дні твого дитинства. Своїми вчинками ти прогнівила Мене, і Я поклав їх на твою голову, – каже Владика Господь. Сподіваюсь, що ти більше не допускатимеш нечестя після усіх твоїх гидот в минулому .
44 Кожен, хто любить говорити прислів’ями, про тебе висловиться приказкою, говорячи: Яка матір, така і її дочка.
45 Ти, дійсно, є дочкою своєї матері, яка покинула свого чоловіка та своїх дітей. Ти справжня сестра своїх сестер, котрі також залишили своїх чоловіків і власних дітей. Адже ваша матір – хеттейка, а ваш батько – амореєць.
Долі Єрусалима, Самарії та Содому
46 Твоя старша сестра – Самарія, – вона разом зі своїми дочками мешкає на півночі, тобто зліва від тебе, а твоя молодша сестра, що живе на півдні, – справа від тебе, – це Содома зі своїми дочками.
47 Ти, єрусалимська дочко , не лише ходила їхніми дорогами, повторюючи їхні гидоти, а дуже скоро усіма своїми лихими вчинками перевищила їх.
48 Як Я живий, – каже Владика Господь, – ні твоя сестра Содома, ані її дочки не робили такого, що творила ти і твої дочки.
49 Ось пороки твоєї сестри Содоми: гординя, пересиченість і байдужа бездіяльність. Такими були і її дочки. Живучи в добробуті, вони бідному й убогому не допомагали.
50 Вкрай зарозумілі, вони робили переді Мною ганебні вчинки, і тому, зважаючи на це, Я їх відкинув.
51 Що ж до Самарії, то вона не скоїла і половини твоїх гріхів. Ти перевершила своїми гидотами їх, і таким чином виправдала твоїх сестер, – якщо порівнювати з тими гидотами, які ти творила.
52 Тож неси тепер свою ганьбу ти, за те, що фактично виправдовуєш своїх сестер. Адже через твої гріхи, які ще огидніші за їхні, вони виглядають більш праведними, ніж ти. Неси ж свій сором безчестя, позаяк ти сама винувата у виправданні своїх сестер.
53 Я зміню їхню долю, – долю Содоми та її дочок, а також долю Самарії та її дочок, – після чого зміню і твою долю посеред них,
54 аби ти несла свою ганьбу і соромилась усього того, що ти натворила, коли ти їх потішала.
55 Що ж до твоїх сестер, то Содома та її дочки повернуться до свого попереднього стану, – як і Самарія зі своїми дочками також повернуться до свого попереднього стану. Так само і ти зі своїми дочками повернетесь до того стану, в якому ви були на початку.
56 Хіба не була твоя сестра Содома поганою поговіркою в твоїх устах, за часів твоєї зарозумілості, –
57 поки не відкрилось твоє зло, і коли почали тебе ганьбити сирійські дочки , а також усі довколишні жінки та дочки филистимців, котрі звідусіль тебе зневажають?
58 Ти усе це терпиш за свою розпусту і твої ганебні вчинки, – каже Господь.
59 Адже так говорить Владика Господь: Я учиню з тобою так, як ти заслужила, порушивши присягу і розірвавши Заповіт.
Господь відновить Свій Заповіт з єрусалимською дочкою
60 Але Я пам’ятаю Мій Заповіт з тобою за днів твоєї юності й відновлю з тобою Заповіт вічний.
61 Згадуючи в майбутньому свою поведінку, тобі буде соромно, коли ти приймеш своїх сестер, як старших за тебе, так і молодших за тебе. Я дам їх тобі за дочок, хоч це й не передбачено умовами Заповіту з тобою.
62 Я відновлю Мій Заповіт з тобою, і ти зрозумієш, що Я – Господь, –
63 аби ти пам’ятала, і від сорому щоб не могла навіть відкрити свої уста, усвідомлюючи свою минулу ганьбу, коли Я прощу тобі все, що ти натворила, – говорить Владика Господь.
Nierząd treścią dziejów Izraela
1 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
2 Synu człowieczy! Oznajmij Jeruzalemowi jego obrzydliwości,
3 I powiedz: Tak mówi Wszechmocny Pan do Jeruzalemu: Twoje pochodzenie i twój ród wywodzi się z ziemi kanaanejskiej. Twoim ojcem był Amorejczyk, a twoją matką Chetytka.
4 A z twoim narodzeniem było tak: Gdy się narodziłaś, nie przecięto twojej pępowiny i nie obmyto cię wodą, aby cię oczyścić, nie wytarto cię solą i nie owinięto w pieluszki.
5 Żadne oko nie spojrzało na ciebie, aby z litości nad tobą uczynić dla ciebie jedną z tych rzeczy; lecz porzucono cię na polu, brzydząc się tobą w dniu twojego narodzenia.
6 A gdy przechodziłem koło ciebie i widziałem cię tarzającą się w swojej krwi, wtedy odezwałem się do ciebie, leżącej we krwi: Żyj
7 I rośnij! Jak roślinę polną uczyniłem cię. Rosłaś więc i wydoroślałaś, i doszłaś do pełnej urody. Twoje piersi nabrały kształtu, a twoje włosy urosły, lecz sama byłaś naga i goła.
8 A gdy znowu przechodziłem koło ciebie i widziałem cię, oto nadszedł twój czas, czas miłości. Wtedy rozpostarłem nad tobą poły swojej szaty i nakryłem twoją nagość, związałem się z tobą przysięgą i zawarłem z tobą przymierze — mówi Wszechmocny Pan — i stałaś się moją.
9 I obmyłem cię wodą, spłukałem z ciebie twoją krew i pomazałem cię olejkiem.
10 Potem przyodziałem cię szatą haftowaną, nałożyłem ci sandały z miękkiej skórki, dałem ci zawój z kosztownego płótna i jedwabną zasłonę.
11 Przyozdobiłem cię klejnotami, włożyłem naramienniki na twoje ramiona i naszyjnik na twoją szyję.
12 Dałem ci też kolczyk do nozdrzy i nausznice do uszu, i ozdobny diadem na twoją głowę.
13 I zdobiłaś się złotem i srebrem, a twoją szatą było kosztowne płótno i szkarłat, i haftowana tkanina; jadłaś najprzedniejszą mąkę i miód, i oliwę, i stawałaś się coraz piękniejsza, i dostąpiłaś królewskiej godności.
14 A twoja sława z powodu twojej piękności rozeszła się wśród narodów. Była bowiem doskonała dzięki mojej ozdobie, którą włożyłem na ciebie — mówi Wszechmocny Pan.
15 Ale zaufałaś swojej piękności i pewna swojego sławnego imienia uprawiałaś nierząd, i hojnie darzyłaś sobą każdego przechodnia i oddawałaś mu się.
16 Brałaś swoje szaty i robiłaś sobie z nich pstre namioty na wzgórzach, i uprawiałaś na nich nierząd — czego dotąd nie było i czego nie będzie.
17 A ty, nabrawszy wspaniałych swoich klejnotów z mojego złota i srebra, które ci dałem, robiłaś sobie podobizny bożków i z nimi uprawiałaś nierząd.
18 Brałaś także swoje haftowane szaty i przyodziewałaś się nimi, i stawiałaś moją oliwę i moje kadzidło przed nimi,
19 A mój chleb, który ci dałem, najprzedniejszą mąkę i oliwę, i miód, którymi cię karmiłem, stawiałaś przed nimi jako przyjemną woń, i było tak — mówi Wszechmocny Pan.
20 I brałaś swoich synów i córki, które mi urodziłaś, i ofiarowałaś im na pożarcie. Czy za mało było twojego nierządu,
21 Że moje dzieci zatrzymałaś i oddawałaś je na spalenie w ogniu?
22 I we wszystkich swoich obrzydliwościach i wszeteczeństwach nie pamiętałaś o dniach swojej młodości, gdy byłaś naga i goła i tarzałaś się w swojej krwi.
23 A po tej całej twojej złośliwości — biada, biada ci — mówi Wszechmocny Pan.
24 Budowałaś sobie ołtarz wszeteczny i wyznaczałaś miejsce ofiarne na każdym placu.
25 Na każdym rozstaju dróg budowałaś swe miejsce ofiarne i hańbiłaś swoją piękność; rozkładałaś swoje nogi przed każdym przechodniem i pomnażałaś swoje wszeteczeństwo.
26 I uprawiałaś nierząd z Egipcjanami, swoimi sąsiadami o krzepkich ciałach, i mnożyłaś swoje wszeteczeństwo, aby mnie obrażać.
27 I oto Ja wyciągnąłem swoją rękę przeciwko tobie, i zmniejszyłem twoją żywność, wydałem cię na łup żądzy twoich nieprzyjaciółek, córek filistyńskich, które się wstydzą twojego haniebnego postępowania.
28 Uprawiałaś nierząd i z Asyryjczykami, gdyż byłaś nienasycona, uprawiałaś z nimi nierząd, i tym także się nie nasyciłaś.
29 Jeszcze bardziej wzmogłaś swój nierząd z krajem handlarzy, Chaldeą, ale i tym się nie nasyciłaś.
30 Jak namiętne było twoje serce — mówi Wszechmocny Pan — że to wszystko czyniłaś, jak czyni bezwstydna kobieta wszetecznica,
31 Że na każdym rozstaju dróg budowałaś swój ołtarz wszeteczny, a swoje miejsce ofiarne urządzałaś na każdym placu; nie byłaś jednak taką nierządnicą, która przyjmuje zapłaty nierządnicy:
32 Ale żoną cudzołożnika, która zamiast swojego męża przyjmuje obcych.
33 Wszystkim nierządnicom daje się zapłatę, lecz ty sama dawałaś swoje dary swoim kochankom i przekupywałaś ich, aby zewsząd przychodzili do ciebie i uprawiali z tobą nierząd.
34 Tak więc u ciebie, w twoim wszeteczeństwie było inaczej niż u kobiet: nie za tobą goniono dla nierządu, lecz ty dawałaś zapłatę za nierząd, a tobie nie dawano tej zapłaty; dlatego postępowałaś inaczej.
35 Dlatego, nierządnico, słuchaj słowa Pana!
36 Tak mówi Wszechmocny Pan: Ponieważ twój srom był obnażony i twoja nagość odsłonięta podczas uprawiania nierządu z twoimi kochankami i ze wszystkimi twoimi ohydnymi bałwanami, i z powodu krwi twoich dzieci, które im ofiarowałaś,
37 Dlatego, zaiste, zbiorę wszystkich twoich kochanków, w których miałaś upodobanie, wszystkich, których kochałaś, oraz wszystkich, których nienawidziłaś — zbiorę ich zewsząd dokoła ciebie i wobec nich odsłonię twoją nagość, i zobaczą cię zupełnie nagą.
38 I będę cię sądził według praw o cudzołożnicach i zabójczyniach i wydam cię na pastwę gniewu i zapalczywości.
39 I wydam cię w ich ręce, a oni zburzą twój ołtarz wszeteczny i zniszczą twoje miejsce ofiarne; zwloką z ciebie twoje szaty i zabiorą wspaniałe twoje klejnoty, i zostawią cię nagą i gołą.
40 Potem zwołają przeciwko tobie zgromadzenie i ukamienują cię, i rożćwiartują cię swoimi mieczami.
41 I spalą twoje domy, i na oczach wielu kobiet wykonają na tobie wyroki; i położę kres twojemu nierządowi, a ty także już nie będziesz dawała zapłaty za nierząd.
42 I ułagodzę mój gniew przeciwko tobie, a moja popędliwość wobec ciebie ustąpi; uspokoję się i już nie będę się gniewał.
43 Ponieważ nie pamiętałaś o dniach swojej młodości i rozjątrzyłaś mnie tym wszystkim, dlatego również Ja zażądam od ciebie odpowiedzialności za twoje postępowanie — mówi Wszechmocny Pan. Czy oprócz wszystkich twoich obrzydliwości nie dopuściłaś się i sprośności?
44 Oto każdy mówiący w przypowieściach wypowie o tobie tę przypowieść: Jaka matka — taka córka.
45 Jesteś córką swojej matki, która obrzydziła sobie męża i dzieci, i jesteś siostrą swoich sióstr, które obrzydziły sobie mężów i dzieci; waszą matką była Chetytka, a waszym ojcem — Amorejczyk.
46 Starszą twoją siostrą jest Samaria, która ze swoimi córkami mieszka na północ od ciebie; a młodszą twoją siostrą, która mieszka na południe od ciebie, jest Sodoma ze swoimi córkami.
47 Czy ty nie chodziłaś ich drogami i nie postępowałaś według ich obrzydliwości? Niewiele brakuje, a będziesz na wszystkich swoich drogach postępować gorzej niż one.
48 Jakom żyw — mówi Wszechmocny Pan — twoja siostra, Sodoma, i jej córki nie postępowały tak, jak ty postępowałaś ze swoimi córkami.
49 Oto winą Sodomy, twojej siostry, było to: wzbiła się w pychę, miała dostatek chleba i beztroski spokój wraz ze swoimi córkami, lecz nie wspomagała ubogiego i biednego.
50 Były wyniosłe i popełniały obrzydliwości przed obliczem moim, dlatego usunąłem je, jak widziałaś.
51 A Samaria nie popełniła ani połowy twoich grzechów. Ty popełnjłaś więcej obrzydliwości niż one i usprawiedliwiałaś swoje siostry wszystkimi swoimi obrzydliwościami, które popełniłaś.
52 Noś więc teraz swoją hańbę i ty, która wstawiałaś się za swoimi siostrami, popełniwszy ohydniejsze grzechy niż one, tak że one są sprawiedliwsze niż ty. Dlatego też wstydź się i noś swoją hańbę, bo usprawiedliwiałaś swoje siostry.
53 I odmienię ich los, los Sodomy i jej córek, oraz los Samarii i jej córek, a potem odmienię twój los pośród nich,
54 Abyś nosiła swoją hańbę i okryła się wstydem z powodu tego wszystkiego, co uczyniłaś, udzielając im pociechy.
55 Siostry zaś twoje, Sodoma i jej córki, wrócą do swego pierwotnego stanu, i Samaria, i jej córki wrócą do swego pierwotnego stanu, ty także ze swoimi córkami wrócisz do pierwotnego stanu.
56 Czy twoja siostra, Sodoma, nie była przysłowiem w twoich ustach w czasie twojej pychy,
57 Zanim odsłonięto złość twoją? Teraz jesteś — jak ona — przedmiotem szyderstwa córek edomskich i wszystkich twoich sąsiadów i wszystkich córek filistyńskich, które teraz wokoło tobą pogardzają.
58 Ponosisz karę za swoje ohydne postępowanie i za swoje obrzydliwości — mówi Pan.
59 Bo tak mówi Wszechmocny Pan: Postąpię z tobą, jak ty postąpiłaś — ty, która wzgardziłaś przysięgą i złamałaś przymierze.
60 Lecz wspomnę o moim przymierzu z tobą w dniach twojej młodości i odnowię z tobą przymierze wieczne.
61 I wspomnisz o swoim postępowaniu, i zawstydzisz się, gdy wezmę twoje siostry, zarówno starsze jak i młodsze od ciebie, i dam ci je za córki, lecz nie na mocy przymierza z tobą.
62 I odnowię moje przymierze z tobą, i poznasz, że Ja jestem Pan,
63 Abyś pamiętała i wstydziła się, i już nigdy nie otworzyła ust ze wstydu, gdy ci przebaczę wszystko, co uczyniłaś — mówi Wszechmocny Pan.