Седекія – цар Юдеї
1 Седекії було двадцять один рік, коли став царем, і владарював він у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері Хамуталь, – дочка Єремії з Лівни.
2 Він чинив те, що не подобалось Господу, як робив його попередник , Єгоякім.
3 Все, що відбувалось у Єрусалимі та Юдеї, викликало Господній гнів, аж доки Він не відкинув їх від Себе. До того ж, Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
Облога Єрусалима, смерть синів Седекії та полон Седекії
4 Тому сталося так, що на дев’ятому році його царювання, в десятому місяці, десятого дня місяця вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом виступив проти Єрусалима і взяв його в облогу, спорудивши навколо нього вали.
5 Облога міста тривала аж до одинадцятого року царювання Седекії.
6 Коли через нестачу харчів для мешканців, у місті посилився голод, у дев’ятий день четвертого місяця,
7 в стіні міста був пробитий пролом, і цар , разом з усіма військовими людьми, незважаючи на оточення халдеїв, втекли, вийшовши з міста вночі через царський сад, і таємним проходом поміж двома стінами подались дорогою до Арави .
8 Але халдейське військо кинулось у погоню за царем і наздогнали Седекію на Єрихонській Рівнині. Все його військо, залишивши царя, розбіглось.
9 Халдеї схопили Седекію і привели його до вавилонського царя в Рівлу, що в краю Хамат. Там Навуходоносор і виніс йому вирок.
10 Вавилонський цар стратив синів Седекії прямо на його очах; так само в Рівлі були страчені всі Юдейські можновладці.
11 Самому Седекії вавилонський цар виколов очі, закував його в кайдани та запровадив у Вавилон. Там посадив Седекію у в’язницю де він був аж до самої його смерті.
Храм і місто пограбовані та спалені
12 А п’ятого місяця, десятого дня того місяця, (це був дев’ятнадцятий рік правління вавилонського царя Навуходоносора), прибув до Єрусалима Навузарадан, начальник царської варти, – один з наближених слуг вавилонського царя.
13 Він спалив Господній Храм, царський палац, і всі доми в Єрусалимі, – переважно він нищив усі великі будівлі.
14 А халдейське військо, що прибуло з начальником варти, зруйнувало всі стіни навколо Єрусалима.
15 Частину простих бідних людей краю разом з рештою народу, який ще залишався в місті, всіх перебіжчиків, котрі перейшли на бік вавилонського царя, та решту ремісників начальник царської варти Навузарадан, відпровадив у полон.
16 І лише найбідніших краю Навузарадан, начальник варти, залишив, щоб обробляли виноградники та поля.
17 А мідні стовпи-колони, що були в Господньому Храмі, як і їх підставки та мідне море , що було в Господньому Храмі, халдеї розбили на частини, і всю мідь відправили до Вавилону.
18 Забрали також казани й лопатки, щипці й кропильниці, ложки, – взагалі, весь мідний посуд, який використовували у служінні.
19 Начальник царської варти забрав також миски й кадильниці, чаші для розливання і келихи, світильники, ложки та жертовні миски, – усе, що було з золота чи срібла.
20 Неможливо було визначити на вагу міді, з якої були виготовлені: два стовпи-колони з підставками, мідне море та дванадцять мідних бичків, на яких «море» стояло. Їх зробив для Господнього Храму ще цар Соломон.
21 Кожний стовп-колона був висотою вісімнадцять ліктів, шнур обхвату якого мав дванадцять ліктів . Усередині він був порожнистим, – товщина стінок – чотири пальці.
22 На кожній колоні була мідна капітель, – висота однієї капітелі – п’ять ліктів. Довкола капітель прикрашали сітка, й гранатові яблука – усе з міді. Так само була прикрашена гранатовими яблуками і друга колона.
23 По боках капітелі звисало дев’яносто шість гранатових яблук, – а всього на мережці сітки довкола було сто таких яблук.
Народ полонили та пересилили до Вавилону
24 Начальник варти забрав у полон первосвященика Серайю, другого (заступника ) священика Софонію, і трьох придверників.
25 Він також схопив у місті одного євнуха-царедворця, який був командиром у війську, й сім мужів, котрі були царськими радниками, і на той час ще залишались у місті, а також головного військового писаря, котрий зараховував людей краю для служби у війську, та шістдесят знатних людей із народу краю, які перебували у місті.
26 Усіх цих людей начальник царської варти Навузарадан запровадив до вавилонського царя в Рівлу.
27 Всі вони були знищені вавилонським царем, – страчені в Рівлі, в краю Хамат. Отже, юдеї були виселені зі свого краю і запроваджені в неволю.
28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор запровадив у неволю в сьомому році: три тисячі двадцять три юдея;
29 у вісімнадцятому році правління Навуходоносора взято в полон з Єрусалима вісімсот тридцять дві людини;
30 в двадцять третьому році правління Навуходоносора начальник варти Навузарадан відпровадив у неволю ще сімсот сорок п’ять юдеїв. Всього – чотири тисячі шістсот.
Єгоякіма звільнено із в’язниці
31 Але на тридцять сьомому році після поневолення Юдейського царя Єгоякіма, в дванадцятому місяці, двадцять п’ятого дня місяця, новий вавилонський цар Евіл-Меродах, – того року, коли став царем, помилував Юдейського царя Єгоякіма. Він звільнив його з в’язниці,
32 і, розмовляючи з ним доброзичливо, поставив його престол понад престоли інших царів, котрі жили при царському дворі у Вавилоні.
33 Він замінив його в’язничний одяг. Таким чином Єгоякім постійно харчувався з царського столу до кінця свого життя.
34 Вавилонський цар забезпечив йому постійне утримання, яким Єгоякім користувався щодня до самої смерті.
Panowanie Sedekiasza
(II Król. 24,18—20)1 Sedekiasz miał dwadzieścia jeden lat, gdy wstąpił na tron, a panował jedenaście lat w Jeruzalemie; matka jego nazywała się Chamutal, a była córką Jeremiasza z Libny.
2 A czynił on to, co było złe w oczach Pana, we wszystkim tak, jak czynił Jehojakim.
3 Z powodu gniewu Pana bowiem działo się to w Jeruzalemie i w Judzie, aż odrzucił ich od swego oblicza. Sedekiasz zaś zbuntował się przeciwko królowi babilońskiemu.
Niewola babilońska
(II Kron. 24,20—25,7Jer. 39,1—7)4 W dziewiątym roku jego panowania w dziesiątym miesiącu, dziesiątego dnia tegoż miesiąca, przybył Nebukadnesar, król babiloński, wraz z całym swoim wojskiem pod Jeruzalem i obległ je, i usypali wokoło niego szańce.
5 I miasto było oblężone aż do jedenastego roku panowania króla Sedekiasza.
6 W czwartym miesiącu, dziewiątego dnia tego miesiąca, gdy głód się wzmógł w mieście i nie stało już chleba dla prostego ludu,
7 Zrobiono wyłom w murze i wszyscy wojownicy uciekli, i wyszli z miasta w nocy drogą przez bramę przy ogrodzie królewskim między dwoma murami, i szli drogą w stronę puszczy, podczas gdy Chaldejczycy jeszcze zewsząd otaczali miasto.
8 Lecz wojsko chaldejskie puściło się w pogoń za królem i dognali go na stepach Jerycha, całe zaś jego wojsko w rozsypce go opuściło.
9 Pojmali tedy króla i zaprowadzili go do króla babilońskiego, do Rybli w ziemi Chamat, a ten wydał nań wyrok:
10 Król babiloński kazał stracić synów Sedekiasza na jego oczach, tak samo kazał w Rybli stracić wszystkich książąt Judy.
11 Sedekiasza zaś kazał oślepić i zakuć w kajdany; potem król babiloński kazał go zaprowadzić do Babilonu i zamknąć w więzieniu aż do dnia jego śmierci.
12 A w piątym miesiącu siódmego dnia tego miesiąca, był to dziewiętnasty rok króla Nebukadnesara, króla babilońskiego, przybył do Jeruzalemu Nebuzaradan, dowódca straży przybocznej, który należał do bezpośredniego otoczenia króla babilońskiego,
13 I spalił przybytek Pana i pałac królewski, i wszystkie domy Jeruzalemu; wszystkie duże domy spalił ogniem.
14 I całe wojsko chaldejskie pod wodzą dowódcy straży przybocznej zburzyło wszystkie mury otaczające Jeruzalem.
15 A część ubogiej ludności wraz z resztką ludu, który pozostał w mieście, i zbiegów, którzy zbiegli do króla babilońskiego, i resztę rzemieślników uprowadził Nebuzaradan, dowódca straży przybocznej do niewoli.
16 Natomiast część ubogiej ludności kraju Nebuzaradan, dowódca straży przybocznej, pozostawił jako winogrodników i oraczy.
17 A kolumny spiżowe w przybytku Pana, jak i podwozia, i spiżową kadź, która była w przybytku Pana, porozbijali Chaldejczycy i spiż z nich wywieźli do Babilonu.
18 Zabrali też misy, łopatki, szczypce, czasze oraz wszystkie przybory ze spiżu, służące do ofiar.
19 Dowódca straży przybocznej zabrał także panwie, kadzielnice, kropielnice, garnki, świeczniki, miski i czasze ofiarne, wszystko, co było ze złota albo srebra.
20 Co do obu kolumn spiżowych, jednej kadzi i dwunastu wołów spiżowych, które były jego podstawą, a które kazał sporządzić król Salomon dla przybytku Pana, nie można określić wagi wszystkich tych przyborów.
21 Co do kolumn, to każda kolumna miała osiemnaście łokci wysokości, obejmował ją sznur na dwanaście łokci, każda miała cztery palce grubości, a wewnątrz była pusta.
22 U góry miała głowicę spiżową pięć łokci wysoką, a na głowicy wokoło były plecionki i owoce granatu. Wszystko ze spiżu, a tak samo na drugiej kolumnie.
23 A jabłek granatowych było dziewięćdziesiąt sześć z każdej strony, sto zaś jabłek granatowych było na plecionkach wokoło.
24 A dowódca straży przybocznej zabrał Serajasza, arcykapłana, i Sofoniasza, kapłana zastępcę, i trzech odźwiernych.
25 A z miasta zabrał jednego dworzanina, który był dowódcą wojska, i siedmiu mężów z najbliższego otoczenia króla, którzy znajdowali się w mieście, i sekretarza naczelnego dowódcy wojska, który zaciągnął do wojska ludność kraju, i sześćdziesięciu ludzi spośród ludności kraju, którzy znajdowali się w mieście.
26 I zabrał ich Nebuzaradan, naczelnik straży przybocznej, i zaprowadził ich do króla babilońskiego, do Rybli.
27 Król babiloński kazał ich chłostać i stracić w Rybli, w ziemi Chamat; i tak Juda został uprowadzony ze swojej ziemi do niewoli.
28 Oto liczba ludzi, których Nebukadnesar uprowadził do niewoli: w siódmym roku trzy tysiące dwudziestu trzech Judejczyków,
29 W osiemnastym roku Nebukadnesara osiemset trzydzieści dwie osoby,
30 W dwudziestym trzecim roku Nebukadnesara uprowadził Nebuzaradan, dowódca straży przybocznej, siedemset czterdzieści pięć osób z Judy: wszystkich osób było cztery tysiące sześćset.
Ułaskawienie Jojachina, króla judzkiego
(II Król. 25,27—30)31 Lecz w trzydziestym siódmym roku od uprowadzenia Jojachina, króla judzkiego, w dwunastym miesiącu, dwudziestego piątego dnia tego miesiąca, Ewil-Merodach, król babiloński, w roku wstąpienia na tron ułaskawił Jojachina, króla judzkiego, i uwolnił go z więzienia.
32 I rozmawiał z nim życzliwie, i przyznał mu tron wyższy niż trony królów, którzy byli u niego w Babilonie.
33 A Jojachin zmienił swoje szaty więzienne i jadał stale przy stole królewskim po wszystkie dni swojego życia.
34 A król babiloński zapewnił mu na stałe utrzymanie na każdy dzień aż do dnia jego śmierci, po wszystkie dni jego życia.