Еліфаз: Картання Вседержителя не цурайся!
1 Волай, Йове, але чи є той, хто би тобі відповів? До кого зі святих ти звернешся?
2 Адже власний гнів вбиває нерозумного, а простодушного призводить до смерті заздрість.
3 Я сам бачив, як нерозумний пускає коріння, але раптом на його житло падає прокляття.
4 Його діти позбавлені порятунку, – їх топчуть на суді біля брами, і вони не мають захисника.
5 Голодні будуть їсти його врожай, визбируючи його навіть з-посеред тернини, – спрагнені проковтнуть його маєток.
6 Адже не із землі виходить лихо, і нещастя не виростає з пороху.
7 Але людина народжується для страждання, як іскра, щоб летіти вгору.
8 Однак я звернувся б до Бога, і виклав свою справу перед Богом,
9 Котрий чинить велике й незбагненне, – дивовижне, що не піддається усвідомленню.
10 Він Той, Хто дощ посилає на землю, – Котрий водою зрошує поля.
11 Хто принижених угору підіймає, а засмучених підносить на вершини щастя.
12 Бог руйнує наміри підступних, так що їхні руки не звершують власних задумів.
13 Він ловить мудреців на їхньому ж лукавстві, а плани хитрих Він перетворює в ніщо.
14 Серед світлого дня їх спіткає темрява; вони опівдні ходитимуть навпомацки, немов уночі.
15 Він бідного рятує від меча їхніх уст, – убогого – від рук сильного.
16 Отже, і в нещасного є надія, а беззаконня закриває свої уста.
17 Щаслива людина, якій докоряє Бог, тому картання Вседержителя не цурайся!
18 Адже якщо Він завдасть рану, то Він і перев’яже її, і якщо Він вдарить, то Його руки й лікуватимуть.
19 Він тебе визволить із шести нещасть, і сьоме не торкнеться тебе.
20 У час голоду врятує тебе від смерті, а на війні захистить від леза меча.
21 Ти сховаєшся від жала лихого язика, й не злякаєшся, коли прийде нещастя.
22 Над спустошенням і голоднечею ти будеш посміюватись, і дикі звірі тебе не злякають.
23 Ти будеш в союзі з камінням на полі, й дикі звірі житимуть з тобою в мирі.
24 Ти будеш знати, що мир у твоєму наметі, тому, оглядаючи свої володіння, ти не виявиш жодного браку.
25 Ти побачиш, як намножується твоє потомство, і твої діти-пагінці будуть, наче зелень на землі.
26 У зрілому віці ти зійдеш у могилу, наче вчасно пожатий сніп.
27 Оце все ми дослідили, й так воно є. Вислухавши це, постарайся зрозуміти.
1 Wołaj tylko! Czy jest, kto by ci odpowiedział?
Do którego z świętych chcesz się zwrócić?
2 Zaprawdę, głupiego zabija jego własny gniew,
a prostaka uśmierca zawiść.
3 Sam widziałem, jak głupi zapuścił korzenie,
lecz nagle zbutwiała jego siedziba.
4 Jego dzieci są pozbawione pomocy,
zostają zdeptane w sądzie, a nie ma obrońcy.
5 Głodny pożera jego żniwo,
nawet spośród cierni je wydobywa,
a chciwi pożądają jego majątku.
6 Zło bowiem nie wyrasta z prochu,
a niedola nie wschodzi z ziemi.
7 Bo człowiek rodzi się na niedolę,
jak iskry z pożogi, aby wysoko wzlatać.
8 Lecz ja zwróciłbym się do Boga
i Bogu przedłożyłbym moją sprawę
9 Który czyni rzeczy wielkie
i niezbadane,
cudowne i niezliczone,
10 Który spuszcza deszcz na ziemię,
a wody zsyła na pola,
11 Niskich sadza wysoko,
a smutnych wznosi na wyżyny szczęścia.
12 Wniwecz obraca knowania chytrych,
tak że ręce ich nie wykonują tego, co zamierzają.
13 Usidla mądrych w ich własnej chytrości
tak że plan przewrotnych szybko upada.
14 We dnie wpadają w ciemność,
a w południe macają
jak w nocy.
15 Tak wybawia On bezbronnego
od miecza ich paszczy,
a biedaka z ręki możnego.
16 I wschodzi nadzieja ubogiemu,
a niesprawiedliwość zamyka swe usta.
17 Szczęśliwy to człowiek, którego Bóg smaga,
dlatego nie pogardzaj karceniem Wszechmocnego!
18 Bo On rani, lecz i opatruje,
uderza, lecz jego ręce leczą.
19 Wyzwoli cię z sześciu utrapień,
a w siódmym nie dotknie cię zło.
20 W czasie głodu wybawi cię od śmierci,
a na wojnie z mocy miecza.
21 Przed biczem języka będziesz zabezpieczony,
a nie ulękniesz się, gdy nadejdzie zniszczenie.
22 Ze zniszczenia i głodu śmiać się będziesz,
a dzikich zwierząt nie będziesz się bał.
23 Bo z kamieniem polnym jesteś sprzymierzony,
a dzikie zwierzęta żyć będą z tobą w pokoju.
24 Tak poznasz, że twój namiot jest spokojny,
a gdy sprawdzisz swe mieszkanie, nie znajdziesz braku.
25 Poznasz też, że mnoży się twoje potomstwo
i że twoje latorośle będą niby ziele ziemi.
26 W starości zejdziesz do grobu,
jak snop sprzątnięty bywa
we właściwym czasie.
27 Oto, cośmy zbadali. Tak to jest.
Ty zaś słuchaj i rozważ to sobie!