Ісус викриває лицемірство
1 Тоді Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів,
2 кажучи: На сидіння Мойсея посідали книжники та фарисеї.
3 Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте, але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять.
4 Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути.
5 Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці,
6 люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах,
7 і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю!
Хто себе звеличує, буде понижений
8 Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати.
9 І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесний.
10 Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос.
11 Найбільший з вас нехай буде вам слугою.
12 Тому що хто буде себе підносити, буде принижений, а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений.
Горе лицемірам
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми: і самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти.
14 [Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся, – за це отримаєте дуже тяжкий осуд].
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни – вдвічі гіршим за вас.
16 Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний.
17 Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото?
18 І: Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний.
19 [Нерозумні й] сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар?
20 Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому;
21 і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
22 і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, Хто сидить на ньому.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м’яти, кропу й кмину, а занедбали найважливіше в Законі: суд, милосердя та віру; і це належить робити, і того не залишати.
24 Проводирі ви сліпі, які відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо очищаєте чашу й миску ззовні, а всередині вони повні здирства та ненаситності.
26 Фарисею сліпий, очисти спершу чашу всередині, щоб і ззовні вона стала чистою.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які ззовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти.
28 Так і ви ззовні видаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятники праведникам,
30 і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крові пророків!
31 Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, хто вбивав пророків.
32 Тож виповніть міру беззаконня ваших батьків.
33 Змії, поріддя гадюче! Як втечете від суду геєни?
34 Тому Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників; з них деяких уб’єте і розіпнете, а деяких будете бичувати у ваших синагогах і гнати з міста до міста,
35 щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахіїного, якого вбили ви між храмом і жертовником.
36 Запевняю вас: це все прийде на цей рід.
Любов Ісуса до Єрусалима
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли!‥
38 Ось, залишається вам ваш дім порожнім.
39 Кажу вам: не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
Jezus potępia uczonych w Piśmie i faryzeuszów
(Mar. 12,38—40Łuk. 11,37—54Łuk. 20,45—47)1 Wtedy Jezus przemówił do ludu i do uczniów swoich tymi słowy:
2 Na mównicy Mojżeszowej zasiedli uczeni w Piśmie i faryzeusze.
3 Wszystko więc, cokolwiek by wam powiedzieli, czyńcie i zachowujcie, ale według uczynków ich nie postępujcie; mówią bowiem, ale nie czynią.
4 Bo wiążą ciężkie brzemiona i kładą na barki ludzkie, ale sami nawet palcem swoim nie chcą ich ruszyć.
5 A wszystkie uczynki swoje pełnią, bo chcą, aby ich ludzie widzieli. Poszerzają bowiem swoje rzemyki modlitewne i wydłużają frędzle szat swoich.
6 Lubią też pierwsze miejsce na ucztach i pierwsze krzesła w synagogach,
7 I pozdrowienia na rynkach, i tytułowanie ich przez ludzi: Rabbi.
8 Ale wy nie pozwalajcie się nazywać Rabbi, bo jeden tylko jest — Nauczyciel wasz, Chrystus, a wy wszyscy jesteście braćmi.
9 Nikogo też na ziemi nie nazywajcie ojcem swoim; albowiem jeden jest Ojciec wasz, Ten w niebie.
10 Ani nie pozwalajcie się nazywać przewodnikami, gdyż jeden jest przewodnik wasz, Chrystus.
11 Kto zaś jest największy pośród was, niech będzie sługą waszym,
12 A kto się będzie wywyższał, będzie poniżony, a kto się będzie poniżał, będzie wywyższony.
13 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że zamykacie Królestwo Niebios przed ludźmi, albowiem sami nie wchodzicie ani nie pozwalacie wejść tym, którzy wchodzą.
14 (Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że pożeracie domy wdów i to pod pokrywką długich modlitw; dlatego otrzymacie surowszy wyrok.)
15 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że obchodzicie morze i ląd, aby pozyskać jednego współwyznawcę, a gdy nim zostanie, czynicie go synem piekła dwakroć gorszym niż wy sami.
16 Biada wam, ślepi przewodnicy, którzy powiadacie: Kto by przysiągł na świątynię, to nic; ale kto by przysiągł na złoto świątyni, ten jest związany przysięgą.
17 Głupi i ślepi! Cóż bowiem jest większe? Złoto czy świątynia, która uświęca złoto?
18 Oraz: Kto by przysiągł na ołtarz, to nic, ale kto by przysiągł na dar, który jest na nim, ten jest związany przysięgą.
19 Ślepi! Cóż bowiem jest większe? Dar czy ołtarz, który uświęca dar?
20 Kto więc przysięga na ołtarz, przysięga nań i na wszystko, co jest na nim.
21 I kto przysięga na świątynię, przysięga na nią i na tego, który w niej mieszka.
22 I kto przysięga na niebo, przysięga na tron Boży i na tego, który na nim zasiada.
23 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że dajecie dziesięcinę z mięty i z kopru, i z kminku, a zaniedbaliście tęgo, co ważniejsze w zakonie: sprawiedliwości, miłosierdzia i wierności; te rzeczy należało czynić, a tamtych nie zaniedbywać.
24 Ślepi przewodnicy! Przecedzacie komara, a połykacie wielbłąda.
25 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że oczyszczacie z zewnątrz kielich i misę, wewnątrz zaś są one pełne łupiestwa i pożądliwości.
26 Ślepy faryzeuszu! Oczyść wpierw wnętrze kielicha, aby i to, co jest zewnątrz niego, stało się czyste.
27 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że podobni jesteście do grobów pobielanych, które na zewnątrz wyglądają pięknie, ale wewnątrz są pełne trupich kości i wszelakiej nieczystości.
28 Tak i wy na zewnątrz wydajecie się ludziom sprawiedliwi, wewnątrz zaś jesteście pełni obłudy i bezprawia.
29 Biada wam, uczeni w Piśmie i faryzeusze, obłudnicy, że budujecie grobowce prorokom i zdobicie nagrobki sprawiedliwych,
30 I mówicie: Gdybyśmy żyli za dni ojców naszych, nie bylibyśmy ich wspólnikami w przelaniu krwi proroków.
31 A tak wystawiacie sobie świadectwo, że jesteście synami tych, którzy mordowali proroków.
32 Wy też dopełnijcie miary ojców waszych.
33 Węże! Plemię żmijowe! Jakże będziecie mogli ujść przed sądem ognia piekielnego?
34 Oto dlatego Ja posyłam do was proroków i mędrców, i uczonych w Piśmie, a z nich niektórych będziecie zabijać i krzyżować, innych znowu będziecie biczować w waszych synagogach i przepędzać z miasta do miasta.
35 Aby obciążyła was cała sprawiedliwa krew, przelana na ziemi — od krwi sprawiedliwego Abla aż do krwi Zachariasza, syna Barachiaszowego, którego zabiliście między świątynią a ołtarzem.
36 Zaprawdę powiadam wam, spadnie to wszystko na ten ród.
Jezus ubolewa nad losem Jerozolimy
(Łuk. 13,34—35)37 Jeruzalem, Jeruzalem, które zabijasz proroków i kamienujesz tych, którzy do ciebie byli posłani, ileż to razy chciałem zgromadzić dzieci twoje, jak kokosz zgromadza pisklęta swoje pod skrzydła, a nie chcieliście!
38 Oto wam dom wasz pusty zostanie.
39 Albowiem powiadam wam: Nie ujrzycie mnie odtąd, aż powiecie: Błogosławiony, który przychodzi w imieniu Pańskim.