Земля дається не за праведність народу
1 Слухай, Ізраїлю: Ти тепер переходиш через Йордан, щоб увійти й заволодіти більшими і сильнішими від тебе народами, здобути великі й укріплені аж до небес міста;
2 перемогти великорослий народ, нащадків Енака, яких ти знаєш і про яких ти лише чув: Хто зможе протистояти синам Енака?
3 Але тепер ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду тебе як всепоглинаючий вогонь. Він Сам винищить їх і підкорить тобі. Ти швидко їх проженеш, і незабаром знищиш їх, як Господь заповідав тобі.
4 Але коли Господь, твій Бог, виганятиме їх перед тобою, не говори тоді у своєму серці такі слова: Це через мою праведність Господь впровадив мене, аби я заволодів цією землею. Насправді ж, через беззаконня цих народів Господь виганяє їх перед тобою.
5 Отже , не через твою праведність і правоту твого серця ти йдеш, щоб заволодіти їхнім краєм, а через беззаконня тих народів Господь, твій Бог, виганяє їх перед тобою, та щоб дотримати слова, яким Господь присягався твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
6 Усвідом же, що не за твою праведність Господь, твій Бог, дає тобі цю добру землю, аби заволодіти нею, адже ти твердошиїй народ.
Згадування гріхів народу в пустелі
7 Пам’ятай і не забувай, як ти гнівив Господа, твого Бога, в пустелі, – адже з того дня, як ти вийшов з єгипетського краю, і аж поки ви не прийшли на це місце, ви залишались непокірними Господу.
8 Та й під Хоривом ви прогнівили Господа. Господь так розгнівався на вас, що хотів вас знищити.
9 У той час я зійшов на гору, щоб прийняти кам’яні таблиці – Скрижалі Заповіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, не їв хліба і не пив води.
10 Господь дав мені дві кам’яні таблиці, написані Божим перстом, і на них були всі слова, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів.
11 А коли минуло сорок днів і сорок ночей, Господь дав мені дві кам’яні таблиці – скрижалі Заповіту.
12 Тоді Господь сказав мені: Вставай, мерщій зійди звідси донизу , бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Надто швидко звернули вони з дороги, про яку Я їм заповів, зробивши собі литого ідола .
13 І Господь промовив до мене такі слова: Я бачу, що цей народ твердошиїй.
14 Відійди від Мене, і Я знищу їх. Я зітру їхнє ім’я з-під небес, а від тебе Я вчиню більший, потужніший і численніший народ, ніж вони.
15 Обернувшись, я зійшов з гори. Тоді гора палала вогнем, а в обох моїх руках були дві таблиці Заповіту.
16 Я побачив, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробивши собі литого ідола . Швидко ви звернули з дороги, про яку Господь вам заповів!
17 Вхопивши обидві скрижалі, я кинув їх з обох своїх рук і розбив їх на ваших очах.
18 І я впав долілиць перед Господом… Як і попереднього разу, я провів сорок днів та сорок ночей, не вживаючи хліба і не п’ючи води, – і це з приводу всіх ваших гріхів, які ви звершили, вчинивши зло в очах Господа, викликаючи Його гнів.
19 Я тоді боявся гніву й обурення, які охопили через вас Господа, готового вас знищити. Але і цього разу Господь вислухав мене.
20 Так само Господь дуже розгнівався на Аарона і хотів його знищити. Молився я тоді також і за Аарона.
21 А предмет вашого гріха – телець, якого ви зробили – я взяв і спалив його у вогні, розтовкши його дощенту, так що він перетворився на порох. Той порох я кинув у потік, що стікав із гори.
22 Так само в Табері, у Массі та у Кіброт-Гаттааві ви гнівили Господа.
23 А коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа, кажучи: Вирушайте і заволодійте землею, яку Я дав вам, ви виявились неслухняними наказові Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу.
24 Ви були непокірні Господу з того дня, як я вас знаю.
25 Впавши перед Господом, я сорок днів і сорок ночей, припадаючи, молився , тому що Господь сказав, що вигубить вас.
26 Молячись до Господа, я казав: Владико Господи, не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Своєю величчю Ти визволив, та яку Ти потужною рукою вивів з Єгипту.
27 Згадай Своїх слуг: Авраама, Ісаака та Якова. Не зважай на впертість цього народу, на його беззаконня і його гріх,
28 аби у тому краю, з якого Ти нас вивів, не говорили таких слів: Оскільки Господь був неспроможний ввести їх у землю, яку Він обіцяв їм; оскільки зненавидів їх, то Він вивів їх, щоб знищити в пустелі!
29 Адже вони є Твоїм народом і Твоєю спадщиною, яку Ти визволив Своєю силою і Своїм простягнутим раменом!
Zapowiedź pokonania ludów Kanaanu
1 Słuchaj, Izraelu! Ty przekroczysz dziś Jordan, aby wejść i podbić narody większe i potężniejsze od ciebie, i zdobędziesz miasta wielkie i obwarowane aż pod niebiosa;
2 Pokonasz wielki i rosły lud, Anakitów, których znasz i o których słyszałeś: Któż sprosta synom Anaka?
3 Ale dziś poznasz, że Pan, Bóg twój, przechodzi przed tobą jak trawiący ogień. On ich wytępi i On ich powali przed tobą, a ty szybko ich wypędzisz i wygubisz, jak ci przyrzekł Pan.
4 Lecz gdy Pan, Bóg twój, wypędzi ich przed tobą, nie mów w swoim sercu: Przez wzgląd na moją sprawiedliwość wprowadził mnie Pan, abym wziął w posiadanie tę ziemię, a z powodu niegodziwości tych narodów wypędził je Pan przed tobą.
5 Nie przez wzgląd na twoją sprawiedliwość i prawość twego serca idziesz, aby wziąć ich ziemię w posiadanie, lecz z powodu niegodziwości tych narodów wypędza je Pan, Bóg twój, przed tobą i aby dotrzymać słowa, które Pan dał pod przysięgą twoim ojcom, Abrahamowi, Izaakowi i Jakubowi.
6 Wiedz tedy, że nie przez wzgląd na twoją sprawiedliwość daje ci Pan, Bóg twój, tę piękną ziemię w posiadanie, gdyż jesteś ludem twardego karku.
Przypomnienie bałwochwalstwa pod Horebem
(II Mojż. 32,18—32,35)7 Pamiętaj, a nie zapominaj, jak pobudzałeś do gniewu Pana, Boga twego, na pustyni; od dnia, którego wyszliście z ziemi egipskiej, aż do przyjścia waszego na to miejsce byliście krnąbrni wobec Pana.
8 Także pod Horebem pobudziliście Pana do gniewu. Pan rozgniewał się wtedy na was tak, że chciał was wytępić.
9 Gdy wstąpiłem na górę, aby przyjąć kamienne tablice, tablice przymierza, które Pan zawarł z wami, przebywałem na górze przez czterdzieści dni i czterdzieści nocy, nie jedząc chleba i nie pijąc wody,
10 Pan dał mi dwie kamienne tablice, zapisane palcem Bożym, a na nich prawie wszystkie słowa, które Pan wypowiedział do was na górze spośród ognia w dniu zgromadzenia.
11 Po upływie czterdziestu dni i czterdziestu nocy dał mi Pan dwie kamienne tablice, tablice przymierza,
12 I rzekł Pan do mnie: Wstań, zejdź stąd szybko na dół, gdyż twój lud, który wyprowadziłeś z Egiptu, źle postąpił. Rychło zboczyli z drogi, którą im nakazałem: zrobili sobie ulany posąg.
13 Pan rzekł do mnie te słowa: Widzę, że ten lud to lud twardego karku.
14 Zostaw mnie! Wytępię ich i wymażę ich imię pod niebem, z ciebie zaś uczynię naród potężniejszy i liczniejszy niż oni.
15 Odwróciłem się więc i zszedłem z góry, a góra ta płonęła ogniem, zaś dwie tablice przymierza były w obu moich rękach.
16 Ujrzałem, że zgrzeszyliście wobec Pana, Boga waszego, zrobiwszy sobie ulany posąg. Rychło zboczyliście z drogi, którą wam Pan nakazał.
17 Pochwyciłem obie tablice i rzuciłem je oburącz, i rozbiłem je na waszych oczach.
18 Padłem na ziemię przed Panem, jak poprzednio, przez czterdzieści dni i czterdzieści nocy, nie jedząc chleba i nie pijąc wody z powodu wszystkich grzechów waszych, któreście popełnili, czyniąc zło na jego oczach i pobudzając go do gniewu.
19 Bałem się bowiem gniewu i zapalczywości, jakimi zapłonął Pan na was, chcąc was wytępić. Ale i tym razem Pan mnie wysłuchał.
20 Także na Aarona rozgniewał się Pan bardzo i chciał go zgładzić. Modliłem się wtedy także za Aarona.
21 A dzieło waszego grzechu, owego cielca, wziąłem i spaliłem w ogniu, rozbiłem go doszczętnie, aż stał się miałki jak proch, po czym proch z niego wrzuciłem do potoku, spływającego z góry.
22 Również w Tabera, w Massa i w Kibrot-Hattaawa pobudzaliście Pana do gniewu.
23 A gdy was Pan wyprawiał z Kadesz-Barnea, mówiąc: Wyruszcie i weźcie w posiadanie tę ziemię, którą wam dałem, byliście nieposłuszni rozkazowi Pana, Boga waszego, i nie uwierzyliście mu, i nie usłuchaliście jego głosu.
24 Byliście krnąbrni wobec Pana od dnia, w którym was poznałem.
25 Padłszy przed obliczem Pana, leżałem przez owe czterdzieści dni i czterdzieści nocy, Pan bowiem powiedział, że was wytępi.
26 Modliłem się do Pana tymi słowy: Panie, Boże mój, nie gub swego ludu ani swojego dziedzictwa, które swoją wielkością wyzwoliłeś, który potężną ręką wyprowadziłeś z Egiptu.
27 Wspomnij na swoje sługi, na Abrahama, na Izaaka i na Jakuba, nie zważaj na upór tego ludu, na jego złość i grzech,
28 Aby w tej ziemi, z której nas wyprowadziłeś, nie mówiono: Ponieważ Pan nie mógł ich wprowadzić do ziemi, którą im obiecał, i z nienawiści do nich wyprowadził ich, aby ich wygubić na pustyni.
29 A przecież oni są twoim ludem i twoim dziedzictwem, które też wyprowadziłeś swoją wielką mocą i swoim ramieniem wyciągniętym.