Вода за скелі в пустелі
1 Першого місяця Ізраїльтяни всією громадою прийшли до пустелі Сін. Народ певний час перебував у Кадеші. Там померла Маріам, і там вона була похована.
2 Оскільки не було води для громади, то вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона.
3 Тож народ нарікав на Мойсея, говорячи: Краще було б нам померти під час загибелі наших братів перед Господом!
4 Навіщо ви привели Господню громаду в цю пустелю? Хіба для того, щоб тут померти нам і нашій худобі?
5 І навіщо ви нас вивели з Єгипту і привели нас в це погане місце? Тут немає посівних земель, не ростуть фігові дерева, немає ні винограду, ні гранатів, ні навіть води для пиття!
6 Тож Мойсей та Аарон відійшли від громади до входу в Намет Свідчення та впали долілиць. І з’явилася їм Господня слава.
7 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
8 Візьми посох і зберіть, ти й твій брат Аарон, громаду. Промовте перед їхніми очима до скелі, і вона дасть від себе воду. Ви виведете їм воду зі скелі, і напоїте громаду та їхню худобу.
9 Мойсей узяв посох з-перед Господнього обличчя, як Він заповів.
10 Тоді Мойсей з Аароном зібрали громаду перед скелею, і Мойсей їм сказав: Послухайте, ви, бунтівники! Хіба із цієї скелі нам вивести для вас воду?
11 При цьому Мойсей, піднявши свою руку, двічі вдарив об скелю своїм посохом, і ринула велика вода, так що пила громада та їхня худоба.
12 Але Господь сказав Мойсеєві та Ааронові: Оскільки ви не довірились Мені, коли потрібно було виявити Мою святість перед очима Ізраїльтян, то ви не введете цієї громади в край, який Я їм даю!
13 Це Вода Меріви , оскільки Ізраїльські нащадки сварилися з Господом, і Він явив їм Свою святість.
Цар Едому не дозволив Ізраїлеві перейти через свою землю
14 З Кадеша Мойсей відправив послів до царя Едому сказати : Так говорить твій брат Ізраїль: Ти знаєш про всі страждання, які спіткали нас.
15 Наші прабатьки пішли в Єгипет. Ми жили в Єгипті довгий час, протягом якого єгиптяни гнобили нас і наших батьків.
16 Ми волали до Господа, і Він почув наш голос та послав ангела і вивів нас з Єгипту. А тепер ми в Кадеші, – в місцевості, що на краю твого кордону.
17 Дозволь нам, будь ласка, перейти через твою землю. Ми не підемо через поля, ані через виноградники і не будемо пити води з криниць. Будемо проходити царською дорогою, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перетнемо твій кордон.
18 Але Едом відповів йому: Не переходитимеш через мій край! Бо в противному разі з мечем вийду тобі назустріч!
19 Але Ізраїльтяни наполягали: Ми будемо йти дорогою, а якщо б ми, чи наші отари пили твою воду, то ми заплатимо за неї. Ми нічого не хочемо, а лише перейти пішки.
20 Однак він відповів: Не перейдеш! І Едом вирушив проти них з численним та добре озброєним військом.
21 Тож Едом не дозволив Ізраїлеві перейти через свою землю, тому Ізраїль обминув його.
Смерть Аарона
22 Вирушивши з Кадеша, Ізраїль всією громадою прийшов до гори Гор.
23 А біля гори Гор, неподалік кордону Едомської землі, Господь звернувся до Мойсея та Аарона з такими словами:
24 Нехай Аарон приєднається до своєї рідні, тому що ви не ввійдете до краю, який Я дав Ізраїльським нащадкам, оскільки біля Вод Меріви ви виявили до Мене неповагу.
25 Тому візьми Аарона і його сина Елеазара і виведи їх на гору Гор.
26 Зніми з Аарона його шати, і зодягни в них його сина Елеазара. Що ж до Аарона, то там він помре і приєднається до своєї рідні .
27 І Мойсей учинив так, як заповів Господь. Вони вийшли на гору Гор перед очима всієї громади.
28 Мойсей зняв з Аарона його шати, і зодягнув у них його сина Елеазара. Там на вершині гори Аарон помер, а Мойсей та Елеазар зійшли з гори до людей .
29 І коли вся громада побачила, що Аарон помер, то весь рід Ізраїля оплакував Аарона тридцять днів.
Woda ze skały w Meriba
(II Mojż. 17,1—7)1 W pierwszym miesiącu przyszli synowie izraelscy, cały zbór, na pustynię Syn. Lud zamieszkał w Kadesz. Tam umarła Miriam i tam została pogrzebana.
2 Lecz zbór nie miał wody; zebrali się więc przeciw Mojżeszowi i przeciw Aaronowi.
3 I kłócił się lud z Mojżeszem, mówiąc: Obyśmy to byli pomarli wtedy, gdy nasi bracia pomarli przed Panem!
4 Dlaczego przywiedliście zgromadzenie Pana na tę pustynię? Czy dlatego, abyśmy tu pomarli, my i nasze bydło?
5 I dlaczego to wyprowadziliście nas z Egiptu, czy dlatego, aby nas przywieść na to nędzne miejsce, gdzie nie ma zboża, fig, winorośli i jabłek granatu, a zwłaszcza nie ma wody do picia?
6 Mojżesz i Aaron odeszli sprzed zgromadzenia, skierowali się ku wejściu do Namiotu Zgromadzenia, upadli na swoje twarze i wtedy ukazała się im chwała Pana.
7 I przemówił Pan do Mojżesza tymi słowy:
8 Weź laskę i zgromadź zbór, ty i Aaron, twój brat. Przemówcie na ich oczach do skały, a ona wypuści z siebie wodę. Wydobędziesz dla nich wodę ze skały i napoisz zbór i ich bydło.
9 Mojżesz wziął laskę sprzed oblicza Pana, jak mu Pan rozkazał.
10 Zgromadzili tedy Mojżesz i Aaron zbór przed skałą. I rzekł do nich: Słuchajcie, przekorni! Czy z tej skały wydobędziemy dla was wodę?
11 I podniósł Mojżesz rękę swoją, i uderzył dwa razy swoją laską o skałę. Wtedy trysnęła obficie woda i napił się zbór oraz ich bydło.
12 I rzekł Pan do Mojżesza i do Aarona: Ponieważ mi nie zaufaliście, aby mnie uwielbić na oczach synów izraelskich, dlatego nie wprowadzicie tego zgromadzenia do ziemi, którą im daję.
13 To są wody Meriba, gdzie kłócili się synowie izraelscy z Panem, a On okazał przez nie swoją świętość.
Edom odmawia Izraelowi przejścia
14 Potem wyprawił Mojżesz z Kadesz posłańców do króla Edomu, żeby mu powiedzieli: Tak mówi twój brat Izrael: Ty znasz całą udrękę, która nas spotkała,
15 Że ojcowie nasi poszli do Egiptu. Mieszkaliśmy w Egipcie przez długi czas, lecz Egipcjanie gnębili nas i naszych ojców.
16 Wołaliśmy więc do Pana, a On wysłuchał naszego głosu i zesłał anioła, a ten wyprowadził nas z Egiptu. Teraz jesteśmy w Kadesz, w mieście na granicy twojej ziemi.
17 Pozwól nam przejść przez twoją ziemię. Nie pójdziemy przez pola uprawne ani przez winnice i nie będziemy pić wody ze studzien; pójdziemy drogą królewską, nie zboczywszy ni w prawo, ni w lewo, aż przejdziemy przez twoją ziemię.
18 I odpowiedział mu Edom: Nie wolno wam przejść przez moją ziemię; w przeciwnym razie wystąpimy z mieczem przeciwko tobie.
19 Synowie izraelscy odpowiedzieli mu: Pójdziemy utartą drogą, a jeżeli już my i nasze stada będziemy pić twoją wodę, to zapłacimy za nią; rzecz to błaha. Chodzi tylko o to, abym pieszo przeszedł.
20 A ten odpowiedział: Nie przejdziesz! I Edom wyruszył przeciwko niemu z licznym wojskiem dobrze uzbrojonym.
21 I nie pozwolił Edom synom izraelskim przejść przez swoją ziemię, toteż synowie izraelscy ominęli go.
Śmierć Aarona na górze Hor
22 Potem ruszyli synowie izraelscy z Kadesz i przyszedł cały zbór do góry Hor.
23 I rzekł Pan do Mojżesza i Aarona pod górą Hor na granicy ziemi edomskiej:
24 Aaron będzie przyłączony do ludu swego, albowiem nie wejdzie do ziemi, którą dałem synom izraelskim, za to, że sprzeciwiliście się moim słowom u wód Meriba.
25 Weź Aarona i jego syna Eleazara i wyprowadź ich na górę Hor,
26 I każ Aaronowi zdjąć jego szaty, i odziej w nie jego syna Eleazara. Aaron zaś tam umrze i będzie przyłączony do ludu swego.
27 I uczynił Mojżesz tak, jak rozkazał Pan, i wstąpili na górę Hor na oczach całego zboru.
28 Tam kazał Mojżesz Aaronowi zdjąć jego szaty i odział w nie syna jego Eleazara. I umarł tam Aaron na szczycie góry, Mojżesz zaś i Eleazar zeszli z góry.
29 A gdy cały zbór zobaczył, że Aaron nie żyje, opłakiwał Aarona cały dom Izraela przez trzydzieści dni.