Десять Заповідей
1 Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та закони, що я сьогодні вам проголошую. Вивчіть їх і уважно їх виконуйте.
2 Господь, наш Бог, уклав з нами Заповіт на Хориві.
3 Не з батьками нашими Господь уклав цей Заповіт, а з нами, які тут сьогодні всі живі.
4 Віч-на-віч Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню,
5 а я тим часом стояв поміж Господом і вами, щоб переказати вам Господні слова, оскільки ви боялись вогню і не піднімались на гору, коли Він говорив:
6 Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі.
7 У тебе не буде інших богів окрім Мене!
8 Не робитимеш собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах нижче землі.
9 Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який карає за гріхи батьків дітей до третього й четвертого поколінь тих, хто ненавидить Мене,
10 і Який чинить милосердя до тисячного покоління тим, хто любить Мене і дотримується Моїх Заповідей.
11 Не вимовляй імені Господа, твого Бога, надаремно, тому що Господь не вважатиме безкарним того, хто зловживає Його Ім’ям надаремно.
12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі.
13 Шість днів працюватимеш і виконуватимеш всю свою працю,
14 а сьомого дня – субота Господа, твого Бога. Не виконуватимеш жодної праці ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя невільниця, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка інша твоя худоба, ні твій приходець, який живе в твоєму місті, аби твій раб і твоя невільниця відпочили так само, як і ти.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, але Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і простягнутим раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватись суботнього дня.
16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, аби ти був довголітнім і щоб тобі було добре на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі.
17 Не вбиватимеш!
18 Не чинитимеш перелюбу!
19 Не крастимеш!
20 Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього.
21 Не жадатимеш дружини свого ближнього. Не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його невільниці, ні його вола, ні його осла, ні будь-чого, що є у твого ближнього.
Народ злякався Божої присутності
22 Ці слова Господь промовив гучним голосом до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, хмари й мороку. Не додаючи до них більше нічого, Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені.
23 Так сталося, що коли ви почули голос з-посеред темряви, в той час як гора палала вогнем, то ви прийшли до мене, – усі провідники ваших племен та ваші старійшини, –
24 і сказали: Оце Господь, наш Бог, показав нам Свою славу та Свою велич. Ми чули Його голос з-посеред вогню. Сьогодні ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона може залишитися живою!
25 Навіщо тепер маємо помирати? Адже цей великий вогонь може нас пожерти! Якщо ми й далі будемо слухати голос Господа, нашого Бога, то повмираємо!
26 Бо ж хто зі смертних, слухаючи, як ми, голос живого Бога, Котрий промовляє з-посеред вогню, залишився б живим?
27 Підійди ти, і вислухай усе , що Господь, наш Бог, скаже. Ти перекажеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі. Ми слухатимемо тебе й будемо виконувати.
28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили. Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, правильно.
29 О, якби ж то їхнє серце завжди було таким! Аби вони боялися Мене і дотримувалися всіх Моїх Заповідей, щоб їм та їхнім дітям повіки було добре!
30 Іди й скажи їм: Повертайтесь у свої намети.
31 А ти залишись тут зі Мною, і Я оголошу тобі всі Заповіді, постанови та закони, яким ти будеш їх навчати. Вони будуть їх виконувати в краю, який Я даю їм у володіння.
32 Пильнуйте ж, аби чинити так, як заповів Господь, твій Бог. Не звертайте ні праворуч, ні ліворуч.
33 Ходіть лише тією дорогою, яку Господь, ваш Бог, визначив для вас, щоб зберегти вам життя, і щоб вам було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.
Dziesięcioro przykazań
(II Mojż. 20,1—17)1 Mojżesz zwołał wszystkich Izraelitów i rzekł do nich: Słuchaj, Izraelu, ustaw i praw, które wam dziś ogłaszam, abyście się ich nauczyli i przestrzegali ich wykonywania.
2 Pan, nasz Bóg, zawarł z nami przymierze na Horebie.
3 Nie z ojcami naszymi zawarł Pan to przymierze, lecz z nami, z nami, którzyśmy tu wszyscy dziś przy życiu.
4 Twarzą w twarz Pan z wami mówił na górze z ognia.
5 Ja zaś stałem wówczas pomiędzy Panem a wami, aby wam obwieszczać słowo Pana, gdyż baliście się ognia i nie wstąpiliście na górę. I rzekł:
6 Jam jest Pan, Bóg twój, który cię wyprowadził z ziemi egipskiej, z domu niewoli.
7 Nie będziesz miał innych bogów obok mnie.
8 Nie uczyń sobie podobizny rzeźbionej czegokolwiek, co jest na niebie w górze i co jest na ziemi w dole, i tego, co jest w wodzie pod ziemią.
9 Nie będziesz się im kłaniał i nie będziesz im służył, gdyż Ja, Pan, twój Bóg, jestem Bogiem zazdrosnym, który karze winę ojców na synach do trzeciego i czwartego pokolenia tych, którzy mię nienawidzą,
10 A okazuje łaskę aż do tysiącznego pokolenia tym, którzy mię miłują i przestrzegają moich przykazań.
11 Nie nadużywaj imienia Pana, Boga twojego, gdyż Pan nie pozostawi bez kary tego, który nadużywa imienia jego.
12 Przestrzegaj dnia sabatu, aby go święcić, jak rozkazał ci Pan, twój Bóg.
13 Sześć dni będziesz pracował i wykonywał wszelką twoją pracę,
14 Ale siódmego dnia jest sabat Pana, twojego Boga. Nie będziesz wykonywał żadnej pracy ani ty, ani twój syn, ani twoja córka, ani twój sługa, ani twoja służąca, ani twój wół, ani twój osioł, ani twoje bydlę, ani obcy przybysz, który mieszka w twoich bramach, aby odpoczął twój sługa i twoja służebnica tak jak ty.
15 Pamiętaj, że byłeś niewolnikiem w ziemi egipskiej i że Pan, twój Bóg, wyprowadził cię stamtąd ręką możną i ramieniem wyciągniętym. Dlatego rozkazał ci Pan, twój Bóg, abyś obchodził dzień sabatu.
16 Czcij ojca twego i matkę twoją, jak ci rozkazał Pan, twój Bóg, aby długo trwały twoje dni i aby ci się dobrze działo w ziemi, którą Pan, twój Bóg, ci daje.
17 Nie zabijaj.
18 Nie cudzołóż.
19 Nie kradnij.
20 Nie mów fałszywego świadectwa przeciw bliźniemu swemu.
21 Nie pożądaj żony bliźniego swego i nie pożądaj domu bliźniego swego ani jego pola, ani jego sługi, ani jego służebnicy, ani jego wołu, ani jego osła, ani żadnej rzeczy, która należy do bliźniego twego.
22 Słowa te wypowiedział Pan na górze donośnym głosem do całego waszego zgromadzenia spośród ognia, chmury i mgły, a nic nie dodał. Spisał zaś je na dwu kamiennych tablicach, które mi dał.
Lęk ludu
(II Mojż. 20,18—21)23 A gdy usłyszeliście ten głos spośród ciemności, a góra płonęła ogniem, zbliżyliście się do mnie, wszyscy naczelnicy plemion i starsi,
24 I rzekliście: Oto Pan, nasz Bóg, ukazał nam swoją chwałę i wielkość. Słyszeliśmy też jego głos spośród ognia. Dzisiaj widzieliśmy, że Bóg przemawia do człowieka i on żyje.
25 Dlaczego więc teraz mamy umrzeć? Pochłonie nas bowiem ten wielki ogień! Jeżeli nadal będziemy słuchać głosu Pana, naszego Boga, pomrzemy!
26 Któż bowiem ze śmiertelnych, kto słyszał głos żywego Boga, przemawiającego spośród ognia, tak jak my, zachował życie?
27 Raczej ty się zbliż i wysłuchaj wszystkiego, co powie Pan, nasz Bóg, i ty powiesz nam wszystko, co Pan, nasz Bóg, powie do ciebie, a posłuchamy i wykonamy to,
28 I wysłuchał Pan głosu waszych słów do mnie, i rzekł Pan do mnie: Słyszałem głos słów tego ludu, które mówili do ciebie, i dobre było to, co mówili.
29 Oby ich serce było takie, aby się mnie bali i przestrzegali wszystkich moich przykazań po wszystkie dni, aby im i ich synom dobrze się powodziło na wieki.
30 Idź, powiedz im: Wróćcie do swoich namiotów!
31 Lecz ty pozostań tu ze mną, a powiem ci wszystkie przykazania, ustawy i prawa, których będziesz ich nauczał, i będą je pełnili w ziemi, którą im dam w posiadanie.
32 Starajcie się więc czynić tak, jak rozkazał wam Pan, wasz Bóg. Nie zbaczajcie ani w prawo, ani w lewo.
33 Idźcie dokładnie drogą, jaką wam nakazał Pan, wasz Bóg, abyście zachowali życie, aby się wam dobrze powodziło i abyście długo żyli w ziemi, którą posiądziecie!