Йов: Чому нечестиві живуть і багатіють?
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 Тепер послухайте ви, прислухайтесь до моїх слів, – нехай би хоч це стало для мене розрадою!
3 Виявіть терпіння до мене, поки я говоритиму, а вже після того, як скінчу, можете глузувати наді мною.
4 Хіба я скаржусь на людей? І хіба я можу в такому стані залишатись спокійним?
5 Просто уважно придивіться до мене, і ви жахнетесь, поклавши руку на свої уста.
6 Адже навіть коли я сам про це подумаю, то здригаюсь, і жах охоплює моє тіло.
7 Чому оті нечестиві живуть і багатіють, досягаючи глибокої старості?
8 Їхні діти господарюють перед ними в добробуті, як і онуки, – зростають перед їхніми очима.
9 Їхні домівки безпечні, вони живуть без страху, і Божа палиця їх не торкається.
10 Їхні бики запліднюють постійно; їхні корови теляться, і не буває викиднів.
11 Вони випускають своїх дітей, як отари овець, і їхня малеча забавляється;
12 голосно виспівують у супроводі бубнів і цитри, веселяться під звуки сопілок.
13 Увесь свій вік проводять у добробуті, і без страждань сходять до шеолу.
14 А щодо Бога, то вони кажуть: Відступи від нас, – ми не хочемо знати Твоїх шляхів!
15 Адже хто такий Всемогутній, щоб нам Йому служити? І яка з того користь, щоб до Нього молитись?
16 Хіба ж їхнє щастя не в їхніх руках? Нехай же такі міркування нечестивих будуть далекі від мене!‥
17 Як же часто, насправді , світильник у нечестивих гасне, і їх наздоганяє власне нещастя! Бог у Своєму гніві прирікає їх на лихо,
18 так що вони уподібнюються до соломи на вітрі, – до полови, яку підіймає вихор.
19 Кажуть, що Бог переносить Своє покарання на дітей злочинця. Але нехай би Він йому самому відплатив, аби він на собі відчув горе!
20 Нехай би своїми очима побачив наслідки скоєного лиха, і сам випив чашу гніву Всемогутнього.
21 Адже хіба він не турбується про свою родину після себе, коли кількість днів його життя закінчиться?!
22 Але хіба це нам вчити Бога мудрості, коли Він судить навіть тих, що перебувають на висоті?!
23 Хтось помирає в розквіті своїх сил після життя, що проминуло в безпеці та спокої.
24 Його тіло сповнене ситості, як і його мозок костей завжди здоровий.
25 Інший вмирає з гіркотою душі, бо ніколи не скуштував щастя.
26 Однак вони лежать разом у земному поросі, і їхні тіла вкриті черв’яками.
27 Я добре знаю ваші думки та підступи, які замислюєте проти мене.
28 Адже ви кажете: Де є дім можновладця? І де намети, в яких мешкають нечестиві?
29 Хіба ви не питали тих, що багато подорожують, і не знаєте їхніх переконливих свідчень,
30 що в час нещастя злочинець буває врятований і в день гніву залишається неушкодженим?!
31 Але хто йому відверто скаже про його нікчемну поведінку і хто йому відплатить за злочин?
32 Навіть коли його відпровадять на кладовище, то подбають і про пристойну могилу.
33 Солодкими для нього бувають навіть брили могильної землі, адже його супроводжувала численна кількість людей, як чимало було й тих, котрі йшли перед ним .
34 Як же ви хочете мене потішити порожніми словами? Адже у ваших відповідях одна лише фальш…
Job z lękiem stwierdza: grzesznikom często sprzyja szczęście
1 Na to odpowiedział Job i rzekł:
2 Słuchajcie uważnie mego słowa
i niech mi to zastąpi waszą pociechę!
3 Pozwólcie mi mówić,
a gdy skończę mowę, możecie szydzić!
4 Czy moja skarga dotyczy ludzi?
Dlaczego nie miałbym się zniecierpliwić?
5 Spójrzcie na mnie i zdumiejcie się,
połóżcie rękę na swoje usta!
6 Tak, gdy o tym myślę, jestem przerażony
i dreszcz przenika moje ciało.
7 Dlaczego bezbożni zachowują życie,
starzeją się, a nawet nabierają siły?
8 Ich potomstwo jest trwałe wokoło nich
i na ich oczach rozwijają się ich latorośle.
9 Ich domy są bezpieczne, wolne od strachu
i nie smaga ich rózga Boża.
10 Ich byk pokrywa ze skutkiem,
ich krowa łatwo się cieli i nie roni.
11 Wypuszczają jak trzody owiec swoich chłopców,
a ich dziatki hasają.
12 Śpiewają głośno przy wtórze bębenków i cytry
i weselą się przy dźwięku fletu.
13 W dobrobycie spędzają swoje dni
i w pokoju schodzą do krainy umarłych.
14 A przecie mówią do Boga: Odstąp od nas,
nie chcemy znać twoich dróg!
15 Kimże jest Wszechmocny, żebyśmy mu mieli służyć?
I cóż nam z tego, że będziemy się modlić do niego?
16 Czy ich powodzenie nie jest w ich ręku?
Zamysł bezbożnych daleki jest od niego.
17 Czy często gaśnie lampa bezbożnych i spada na nich zagłada?
A jak często wyznacza On im cierpienia w swoim gniewie?
18 Czy są jak słoma na wietrze
i jak plewa, którą wiatr porywa?
19 Mówisz, że Bóg przechowuje odpłatę za niegodziwość dla jego dzieci?
Niechby jemu samemu odpłacił, aby to odczuł!
20 Niechby własnymi oczyma oglądał swoją zgubę
i pił z kielicha gniewu Wszechmocnego!
21 Cóż go jeszcze może obchodzić jego dom,
gdy się skończy liczba jego miesięcy?
22 Lecz czy może kto Boga uczyć mądrości,
tego, który nawet niebian sądzi?
23 Jeden umiera w pełnym dobrobycie,
żyjąc zupełnie bezpiecznie i spokojnie,
24 Jego biodra są pełne tłuszczu,
a szpik jego kości jest nasycony,
25 Inny zaś umiera z goryczą w duszy
i nigdy nie zakosztuje szczęścia.
26 A jednak razem spoczywają w prochu
i okrywa ich robactwo.
Zastosowanie nauki o Bożej odpłacie do losu Joba
27 Ja dobrze znam wasze myśli i intrygi,
które przeciwko mnie knujecie.
28 Mówicie bowiem: Gdzież jest dom wielmoży?
A gdzie namiot, w którym przebywali bezbożni?
29 Czy nie pytaliście ludzi, którzy dużo podróżowali?
Czy nie znacie ich przekonywających przykładów:
30 Że w dniu nieszczęścia zły bywa zachowany,
bywa wyratowany w dniu gniewu?
31 Kto wytyka mu w twarz jego postępowanie?
A kto odpłaci mu za to, co uczynił?
32 A gdy wyprowadzają go do grobu, t
o jeszcze przy mogile trzymają straż.
33 Słodkie są mu bryły ziemi grobowej;
wszyscy ludzie ciągną za nim,
jak niezliczeni są ci, którzy szli przed nim.
34 I jakże chcecie mnie pocieszać pustymi słowami,
wszak w waszych odpowiedziach jest tylko fałsz!