Вказівки Давида Соломону щодо будівництва Храму
1 Якось Давид зібрав у Єрусалим усіх можновладців Ізраїлю, – начальників племен та керівників черг (змін), що були на службі в царя, а також військових тисячників і сотників, управителів всіх володінь і худоби царя, своїх синів, царедворців-євнухів і всіх хоробрих витязів та воїнів.
2 Підвівшись цар Давид, стоячи, промовив: Послухайте мене, мої брати, і мій народе! Усім серцем я хотів побудувати постійний Храм для перебування в ньому Ковчега Господнього Заповіту і як підніжок для ніг нашого Бога; я навіть підготував усе необхідне для будівництва.
3 Але Бог мені сказав: Не ти будуватимеш Мені Храм, оскільки ти – воїн, який проливав кров!
4 І все ж Господь, Бог Ізраїлю, з усієї родини мого батька вибрав мене, аби я, скільки мого віку, був царем над Ізраїлем. Отже, з племені Юди Він визначив володаря, а з Юдиного роду – родину мого батька; з-посеред синів мого батька уподобав обрати мене царем над усім Ізраїлем.
5 З усіх моїх синів, – а Господь дав мені багато синів, – Він обрав мого сина Соломона, щоб зійшов на царський престол Господнього царства, тобто Ізраїлю.
6 Зокрема Він мені сказав: Твій син Соломон збудує Мій Храм і Мої двори, адже Я його обрав собі за сина, а Я буду йому Батьком!
7 Я зміцню його царство на весь його вік, якщо він буде стійким у дотриманні Моїх Заповідей та Моїх постанов, як це є сьогодні.
8 Тепер же у присутності всього Ізраїлю, тобто Господньої громади, пам’ятаючи, що мене чує наш Бог, нагадую вам : Дотримуйтесь і виконуйте всі Заповіді Господа, Бога вашого, щоб і ви надалі володіли цією доброю землею й передавали її у спадщину своїм дітям повіки.
9 А ти, мій сину, Соломоне, незмінно пам’ятай Бога твого батька й служи Йому щирим серцем та відданою душею, адже Господь випробовує всі серця і знає навіть потаємні думки. Якщо ти шукатимеш Його, то Він відкриється тобі, але якщо залишиш Його, то Він відкине тебе назавжди.
10 Відтепер пам’ятай, що тебе обрав Господь, аби збудувати Йому Храм як Його Святилище. Будь мужнім і берись за діло!
11 Потім Давид дав своєму сину Соломону креслення притвору й самого Храму, інших будівель, його скарбниць, його верхніх світлиць, внутрішніх кімнат і приміщення для Ковчегу Заповіту,
12 а також зображення усього, як Він собі уявляв, – дворів Господнього Храму і всіх навколишніх кімнат, скарбниць Божого Храму та скарбниць для святих дарів.
13 Він розповів про кімнати для почергових священиків і левітів, відповідальних за різні справи, пов’язані зі служінням у Господньому Храмі, й за комори для різного посуду та прилади в служінні у Господньому Храмі;
14 про виготовлення предметів із золота, вказавши при цьому вагу золота для кожного посуду і приладдя для різних видів служіння, а також вагу срібла для кожного посуду й іншого приладдя для різних видів служіння.
15 Вказав і вагу золота на кожен свічник та на кожну золоту лампадку, зокрема; так само – вагу срібла на кожен свічник та на кожну його лампадку, зокрема, у відповідності з їх службовою необхідністю.
16 Вказав і вагу золота на столи для Виставних хлібів і, зокрема, на кожен стіл, а також срібло на срібні столи;
17 на вилки кропильниці, вмивальниці, на чаші та келихи, – усе з чистого золота, вказавши вагу кожної золотої речі, як і на срібний посуд, – за належною вагою на кожну посудину.
18 Вказав і вагу чистого золота на жертовник для кадіння, взірець колісниці, тобто двох золотих херувимів, які своїми розпростертими крилами затінюватимуть Ковчег Господнього Заповіту.
19 Всі ці вказівки, – наголосив Давид Соломонові , – були записані мною, коли була на мені рука Господа. Він допоміг мені зрозуміти весь план майбутніх звершень, щоб передати тобі .
20 Нарешті Давид сказав своєму сину Соломонові: Будь мужнім і сильним, охоче берись за діло! Не бійся й не будь легкодухим, адже з тобою Сам Господь Бог; мій Бог не відмовить тобі й не залишить тебе, аж доки не завершиш усієї роботи для початку служіння в Господньому Храмі!
21 А ось черги (зміни ) священиків та левітів для кожного служіння в Божому Храмі. Є в тебе і чимало охочих послужити своєю мудрістю та вмінням у кожному ділі; так само й можновладці та весь народ з готовністю відгукнуться на всі твої накази.
Dawid zleca budowę świątyni Salomonowi
1 I zgromadził Dawid w Jeruzalemie wszystkich książąt izraelskich, książąt plemion, książąt oddziałów służących królowi i dowódców nad tysiącami, i setników, zarządców mienia i stad należących do króla, i jego synów, i dworzan, i rycerstwo, i wojowników,
2 Potem podniósł się król Dawid i stojąc rzekł: Słuchajcie mnie, bracia moi i ludu mój! Z całego serca chciałem zbudować dom odpocznienia dla Skrzyni Przymierza Pańskiego jako podnóżek stóp Boga naszego i przygotowałem budowę.
3 Lecz Bóg rzekł do mnie: Nie ty będziesz budował świątynię dla imienia mego, gdyż byłeś wojownikiem i przelałeś krew.
4 A jednak Pan, Bóg Izraela, mnie wybrał z całej rodziny mojego ojca, abym był królem nad Izraelem po wszystkie czasy, gdyż Judę obrał za księcia, a w rodzie Judy dom mojego ojca, a wśród synów mojego ojca mnie sobie upodobał, aby mnie uczynić królem nad całym Izraelem.
5 Zaś spośród wszystkich moich synów, gdyż wielu synów dał mi Pan, wybrał Salomona, mego syna, aby zasiadł na tronie królewskim Pana nad Izraelem.
6 I rzekł do mnie: Salomon, twój syn, zbuduje mi świątynię, gdyż go sobie wybrałem za syna i Ja będę mu ojcem.
7 I utwierdzę jego królestwo na wieki, o ile wytrwa w spełnianiu moich przykazań i wyroków, jak to jest dzisiaj.
8 Przeto teraz, na oczach całego Izraela, zgromadzenia Pańskiego, gdy słyszy Bóg nasz, napominam was: Przestrzegajcie i wypełniajcie wszystkie przykazania Pana, Boga waszego, abyście posiedli tę urodzajną ziemię i mogli przekazać ją jako dziedzictwo waszym synom po was po wszystkie czasy.
9 A ty, Salomonie, synu mój, znaj Boga, ojca twojego, i służ mu z całego swego serca i z duszy ochotnej, gdyż Pan bada wszystkie serca i przenika wszystkie zamysły. Jeżeli go szukać będziesz, da ci się znaleźć, lecz jeżeli go opuścisz, odrzuci cię na wieki.
10 Miej się więc na baczności, gdyż Pan ciebie wybrał, abyś zbudował mu dom na święty przybytek. Zabierz się dzielnie do dzieła!
11 Następnie Dawid dał Salomonowi, swemu synowi, plan przedsionka i świątyni, i jej zabudowań, jej skarbców i jej komnat górnych, i jej komór wewnętrznych, i gmachów przebłagalni,
12 Dalej plan wszystkiego, co sobie umyślił, dziedzińców świątyni Pana i wszystkich komnat wokoło, skarbców świątyni Bożej i skarbców ofiarowanych darów;
13 Dalej grup kapłańskich i lewickich, i wszelkich czynności związanych ze służbą w świątyni Pana, i wszystkich przyborów do służby w świątyni Pana;
14 I ustalenia co do wagi złota na wszelkie naczynia kultowe i co do wagi srebra na wszelkie naczynia kultowe;
15 Co do wagi złotego świecznika i złotych jego lamp, dokładnie na każdy świecznik i każdą lampę; co do wagi srebra na każdy świecznik i lampę, stosownie do ich kultowego przeznaczenia;
16 Co do wagi złota na stoły chlebów pokładnych, osobno na każdy stół, i srebra na srebrne części stołów,
17 Dalej, co do czystego złota na widelce, miednice i kubki, i złote puchary, dokładnie na każdy puchar, i co do srebra dokładnie na każdy puchar;
18 I co do złota szczególnie oczyszczonego na ołtarz do kadzenia, dalej plan wozu ze złotymi cherubami, rozciągającymi swe skrzydła i zakrywającymi nimi Skrzynię Przymierza Pańskiego.
19 O tym wszystkim pouczył Dawid Salomona zgodnie z pismem z ręki Pana pochodzącym i dotyczącym całego wykonania tego planu.
20 Potem rzekł Dawid do Salomona, swego syna: Zabierz się dzielnie i ochotnie do dzieła, nie bój się i nie lękaj się, gdyż Pan, Bóg mój, będzie z tobą. On cię nie zawiedzie ani cię nie opuści, dopóki nie będzie wykonana cała praca wokoło służby w świątyni Pana.
21 A oto są grupy kapłańskie i lewickie do wszelkiej służby w świątyni Bożej; będą cię też wspierać przy wszelkiej pracy wszyscy ochotni swoją mądrością w zakresie służby w świątyni Bożej, także książęta i cały lud staną na każdy twój rozkaz.