Храм буде зруйнований
1 Коли Ісус виходив з храму, один з Його учнів сказав Йому: Учителю, поглянь, яке каміння, які будівлі!
2 А Ісус сказав йому: Чи бачиш ці великі будівлі? Не залишиться тут каменя на камені, котрий не був би зруйнований!
Ознаки наближення кінця світу
3 Коли Він сидів на Оливній горі напроти храму, запитували Його на самоті Петро, Яків, Іван та Андрій:
4 Скажи нам, коли це буде і яка ознака, коли все те має здійснитися?
5 Ісус почав їм говорити: Стережіться, щоб хтось вас не ввів у оману,
6 бо багато хто прийде під Моїм Ім’ям, мовлячи, що це Я. І багатьох введуть в оману.
7 Коли почуєте про війни, воєнні чутки, то не лякайтеся, бо має так статися, але це ще не кінець.
8 Адже повстане народ проти народу, царство проти царства; будуть місцями землетруси, буде голод [і розруха]. Це початок страждань.
9 Стережіться ж самі. Видаватимуть вас на суди, і в синагогах будуть вас бити, і станете перед правителями та царями через Мене, їм на свідчення.
10 Але спершу Євангелія має бути проповідувана між усіма народами.
11 І коли поведуть вас видавати, не журіться наперед, що маєте говорити. Бо те, що буде вам дано тієї години, це й говоріть, – адже не ви будете говорити, але Дух Святий.
12 І видаватиме на смерть брат брата, батько – дитину; повстануть діти проти батьків і вбиватимуть їх.
13 І всі будуть ненавидіти вас за Моє Ім’я. А той, хто витримає до кінця, буде спасенний.
14 Коли ж побачите гидоту спустошення, що встановлена там, де не слід, – хто читає, нехай розуміє, – тоді ті, хто в Юдеї, хай утікають у гори,
15 а хто на даху, хай не спускається [в дім], навіть хай не входить узяти щось зі свого дому.
16 І хто на полі, хай не вертається назад, щоб узяти свій одяг.
17 Горе ж вагітним і тим, які годуватимуть грудьми в ті дні.
18 Моліться ж, щоб [ваша втеча] не сталася зимою,
19 бо тими днями буде таке горе, якого не було від початку світу, що його створив Бог, і аж донині, й більше не буде!
20 І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина. Але заради вибраних, яких Він вибрав, Він укоротив ті дні.
21 Якщо тоді хто скаже вам: Ось тут Христос! Он там! – не вірте.
22 Адже постануть лжемесії та лжепророки й чинитимуть ознаки та чудеса, щоби звести, якщо вдасться, і вибраних.
23 Ви ж стережіться! Я все сказав вам наперед.
Прихід Сина Людського
24 Але в ті дні, після того горя, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,
25 і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються.
26 І тоді побачать Сина Людського, Який йде на хмарах з великою силою і славою.
27 І тоді Він пошле ангелів, збере Своїх вибраних з чотирьох вітрів, від краю землі – до краю неба.
Навчіться від смоківниці
28 Навчіться притчі від смоківниці. Коли вже її гілки стають м’якими і випускають листя, то знаєте, що близько літо.
29 Так і ви, коли побачите, що це збувається, то знайте, що близько, вже при дверях.
30 Запевняю вас, що не мине рід цей, як усе це збудеться.
31 Небо й земля проминуть, а Мої слова не проминуть.
Будьте готові, бо часу кінця світу ніхто не знає
32 Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець.
33 Стережіться, пильнуйте [і моліться], бо не знаєте, коли той час настане.
34 Як той чоловік, який, відходячи, залишив свій дім, дав своїм рабам владу, кожному його діло, а сторожеві наказав пильнувати.
35 Тому пильнуйте, бо не знаєте, коли господар повернеться: увечері, опівночі, чи як заспіває півень,
36 чи вранці, щоб коли несподівано прийде, не знайшов вас сплячими.
37 А що Я вам кажу, кажу всім: Пильнуйте!
Jezus zapowiada zburzenie świątyni w Jerozolimie
(Mat. 24,1—2Łuk. 21,5—6)1 I gdy On wychodził ze świątyni rzekł mu jeden z uczniów jego: Nauczycielu, patrz, co za kamienie i co za budowle.
2 A Jezus mu odrzekł: Czy widzisz te wielkie budowle? Nie zostanie kamień na kamieniu, który by nie został rozwalony.
O znakach zbliżania się końca świata
(Mat. 24,3—35Łuk. 21,7—24)3 A gdy siedział na Górze Oliwnej naprzeciw świątyni, zapytali go na osobności Piotr i Jakub, i Jan, i Andrzej:
4 Powiedz nam, kiedy to nastąpi i jaki będzie znak, gdy to wszystko będzie się spełniać?
5 Wtedy Jezus zaczął do nich mówić: Baczcie, żeby was ktoś nie zwiódł.
6 Wielu przyjdzie w imieniu moim, mówiąc: Jam jest, i wielu zwiodą.
7 A gdy usłyszycie o wojnach oraz wieści wojenne, nie trwóżcie się; musi się to stać, ale to jeszcze nie koniec.
8 Powstanie bowiem naród przeciwko narodowi i królestwo przeciwko królestwu i będą miejscami trzęsienia ziemi, będzie głód. To jest początek boleści.
9 Ale wy sami miejcie się na baczności: Będą was wydawać sądom, a w synagogach będziecie bici; postawią was też przed namiestnikami i królami z mego powodu, abyście złożyli świadectwo przed nimi.
10 Lecz najpierw musi być zwiastowana ewangelia wszystkim narodom.
11 A gdy was poprowadzą, żeby was wydać, nie troszczcie się naprzód o to, co macie mówić, ale mówcie to, co wam będzie dane w owej godzinie, albowiem nie wy jesteście tymi, którzy mówią, lecz Duch Święty.
12 I wyda na śmierć brat brata, a ojciec syna, i powstaną dzieci przeciwko rodzicom, i przyprawią ich o śmierć.
13 I będziecie w nienawiści u wszystkich dla imienia mego; ale kto wytrwa do końca, będzie zbawiony.
14 Gdy tedy ujrzycie ohydę spustoszenia, stojącą tam, gdzie stać nie powinna — kto czyta, niech uważa — wtedy ci, co są w Judei, niech uciekają w góry.
15 A kto jest na dachu, niech nie zstępuje na dół i nie wchodzi do środka, aby coś wziąć z domu swego.
16 A kto jest na roli, niech nie wraca, by zabrać swój płaszcz.
17 Biada też kobietom brzemiennym i karmiącym w owych dniach.
18 Módlcie się tylko, aby to nie wypadło zimą.
19 Albowiem dni owe będą taką udręką, jakiej nie było aż dotąd od początku stworzenia, którego dokonał Bóg, i jakiej już nie będzie.
20 A jeśliby Pan nie skrócił tych dni, nie ocalałaby żadna istota, ale ze względu na wybranych, których wybrał, skrócił te dni.
21 I gdyby wam wtedy kto powiedział: Oto tu jest Chrystus, oto tam, nie wierzcie;
22 Powstaną bowiem fałszywi mesjasze i fałszywi prorocy i czynić będą znaki i cuda, aby o ile można, zwieść wybranych.
23 Wy tedy baczcie: Przepowiedziałem wam wszystko.
O końcu świata
(Mat. 24,29—31Łuk. 21,25—28)24 Ale w owe dni, które nastaną po tej udręce, zaćmi się słońce i księżyc nie zajaśnieje swoim blaskiem,
25 I gwiazdy spadać będą z nieba, i moce niebieskie będą poruszone.
26 A wtedy ujrzą Syna Człowieczego, przychodzącego na obłokach z wielką mocą i chwałą.
27 I wówczas pośle aniołów, i zgromadzi wybranych swoich z czterech stron świata, od krańca ziemi aż po kraniec nieba.
Wezwanie do czujności
(Mat. 24,32—36Łuk. 21,29—33)28 A od figowego drzewa uczcie się podobieństwa: Gdy gałąź jego już mięknie i wypuszcza liście, poznajecie, że blisko jest lato.
29 Tak i wy, gdy ujrzycie, że to się dzieje, wiedzcie, że blisko jest, tuż u drzwi.
30 Zaprawdę powiadam wam, że nie przeminie to pokolenie, aż się to wszystko stanie.
31 Niebo i ziemia przeminą, ale słowa moje nie przeminą.
32 Ale o tym dniu i godzinie nikt nie wie: ani aniołowie w niebie, ani Syn, tylko Ojciec.
33 Baczcie, czuwajcie; nie wiecie bowiem, kiedy ten czas nastanie.
34 Jest to tak, jak u człowieka, który odjechał, zostawił dom swój, dał władzę sługom swoim, każdemu wyznaczył jego zadanie, a odźwiernemu nakazał, aby czuwał.
35 Czuwajcie więc, bo nie wiecie, kiedy pan domu przyjdzie: czy wieczorem, czy o północy, czy gdy kur zapieje, czy rankiem.
36 Aby gdy przyjdzie, nie zastał was śpiącymi.
37 To, co wam mówię, mówię wszystkim: Czuwajcie!