Давид перемагає аммонійців та арамійців
1 За якийсь час після цього сталося так, що помер аммонійський цар, а замість нього почав владарювати його син Ханун.
2 Тоді Давид вирішив: Виявлю Хануну, Нахашовому сину, співчуття, як його батько виявив доброзичливість до мене. І Давид направив послів, аби вони висловили йому співчуття з приводу смерті його батька. Тож посли Давида прибули в край аммонійців.
3 Але можновладці аммонійців промовили до свого володаря Хануна: Невже ти вважаєш, що Давид дійсно має намір своїм співчуттям тобі вшанувати твого батька? Найімовірніше, Давид направив своїх послів до тебе, щоб розвідати місто, все оглянути, а потім знищити його.
4 Тому Ханун наказав схопити послів Давида, поголити їм наполовину їхні бороди, наполовину, аж до пояса пообтинати їхній одяг, а після цього їх відпустити.
5 Коли Давидові про це сказали, то він вислав їм назустріч інших посланців. Оскільки попередні мужі були дуже осоромлені, то цар сказав: Залишайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, після чого повернетесь!
6 Аммонійці зауважили, що стали ненависними для Давида. Тоді аммонійці відправили послів і найняли арамійців Бет-Рехова і арамійців Цови – двадцять тисяч піхотинців, а також царя Маахи з тисячею військових та дванадцять тисяч воїнів з Тови.
7 Дізнавшись про це, Давид послав Йоава з усією військовою потугою.
8 Аммонійці виступили, й вишикувались до бою перед входом до брами міста, тоді як арамійці Цови та Рехова, воїни Тови і Маахи стояли окремо в полі.
9 Коли Йоав побачив, що йому одночасно загрожує битва, як спереду, так і з тилу, то він вибрав найдобірніших воїнів з усього Ізраїлю, і вишикувався проти арамійців.
10 Решту війська він передав під командування свого брата Авішая, аби він виступив проти аммонійців.
11 Йоав наказав: Якщо переважатимуть у силі арамійці мене, ти прийдеш мені на підмогу, а якщо аммонійці будуть брати верх над тобою, то я прийду на допомогу тобі.
12 Тож будь мужнім! Ми будемо твердо стояти за наш народ і за місто нашого Бога, а Господь нехай учинить те, що вважатиме за найкраще!
13 Отже, Йоав з усім військом, що було з ним, вступили в бій з арамійцями, й ті побігли перед Ізраїльтянами.
14 Коли ж аммонійці побачили, що арамійці побігли, то вони також почали втікати від Авішая, і повернулись у місто. Йоав зупинив переслідування аммонійців і повернувся в Єрусалим.
15 Коли арамійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то вони вирішили об’єднатись разом.
16 Гададезер відправив гінців і спровадив арамійців, що були за Рікою (Євфрат ). Вони зосередились біля Хеламу під проводом Шоваха, командувача армії Гададезера.
17 Коли про це повідомили Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо, переправився через Йордан і прибув на територію Хеламу. Арамійці виступили проти Давида, й почалась битва.
18 В результаті арамійці знову побігли від Ізраїлю. Давид знищив сімсот військових колісниць арамійців і сорок тисяч вершників. Сам же командувач війська Шовах, після поранення там же помер.
19 Коли ж усі підлеглі Гададезеру царі зрозуміли, що зазнали остаточної поразки від Ізраїлю, то уклали з Ізраїлем мир і підкорились їм. Арамійці ж надалі боялись допомагати аммонійцям.
Pokonanie Ammonitów i Aramejczyków
(I Kron. 19)1 Stało się potem, że umarł król Ammonitów i został po nim królem jego syn Chanun.
2 Wtedy Dawid rzekł: Okażę przychylność Chanunowi, synowi Nachasza, jak jego ojciec mnie okazał przychylność. I wyprawił Dawid posłów, i kazał wyrazić mu przez swoje sługi współczucie z powodu zgonu jego ojca. I przybyli posłowie Dawida do ziemi Ammonitów.
3 Lecz książęta ammoniccy rzekli do Chanuna, swojego pana: Czy myślisz, że Dawid zamierza uczcić twojego ojca przez to, że przysłał do ciebie tych, którzy wyrazili ci współczucie? Czy Dawid nie przysłał swoich sług do ciebie raczej po to, aby przeszpiegować i prześledzić miasto, a potem je zburzyć?
4 Toteż Chanun kazał pojmać sługi Dawida i ogolić im brody do połowy, i poobcinać szaty do połowy, aż do pośladków, i tak ich puścił.
5 Gdy o tym doniesiono Dawidowi, wysłał na ich spotkanie posłów, gdyż mężowie ci byli bardzo zhańbieni. Król kazał im powiedzieć: Zatrzymajcie się w Jerycho, aż wam odrosną brody, a potem wrócicie.
6 Gdy zaś Ammonici spostrzegli, że się zniesławili w oczach Dawida, wysłali posłów i wynajęli sobie Aramejczyków z Bet-Rechob i Aramejczyków z Soby, dwadzieścia tysięcy pieszych, a także króla Maachu z tysiącem wojowników i z Tob dwanaście tysięcy wojowników.
7 Gdy Dawid o tym usłyszał, wysłał Joaba z całym zastępem najdzielniejszych rycerzy.
8 Wyszli tedy Ammonici i ustawili się do bitwy przed wejściem do bramy, a Aramejczycy z Soby, Aramejczycy z Bet-Rechob, z Tob i od króla Maachu stali oddzielnie w polu.
9 Gdy zaś Joab spostrzegł, że grozi mu walka i z przodu, i z tyłu, wybrał z całego Izraela najdoborowszych i ustawił naprzeciw Aramejczyków,
10 Resztę zaś wojska oddał pod dowództwo Abiszaja, swojego brata, i ustawił ich naprzeciw Ammonitów.
11 I wydał taki rozkaz: Jeżeli Aramejczycy będą mieli przewagę nade mną, ty przyjdziesz mi z odsieczą, a jeżeli Ammonici będą mieli przewagę nad tobą, ja ruszę ci z odsieczą.
12 Bądź mężny! Walczmy dzielnie za nasz lud i za miasta naszego Boga, a Pan niech uczyni, co uzna za dobre.
13 Potem Joab i lud zbrojny, który był z nim, ruszył do walki z Aramejczykami, i ci pierzchnęli przed nim.
14 Gdy zaś Ammonici ujrzeli, że Aramejczycy pierzchnęli, pierzchnęli także przed Abiszajem i wycofali się do miasta. Wtedy Joab zaniechał Ammonitów i przybył do Jeruzalemu.
15 Gdy Aramejczycy widzieli, że zostali pobici przez Izraelitów, zebrali się ponownie,
16 A Hadadezer sprowadził przez posłańców Aramejczyków, którzy byli z tamtej strony rzeki. Przyciągnęli oni do Chelam, a Szobach, wódz wojska Hadadezera, stanął na ich czele.
17 Gdy doniesiono o tym Dawidowi, zebrał on całego Izraela, przeprawił się przez Jordan i przybył do Chelam. Aramejczycy ustawili się naprzeciw Dawida i stoczyli z nim bitwę.
18 Lecz Aramejczycy pierzchnęli przed Izraelem, a Dawid pobił z Aramejczyków siedemset wozów wojennych i czterdzieści tysięcy jeźdźców, Szobacha zaś, wodza ich wojska, tak zranił, że tam umarł.
19 Gdy tedy wszyscy królowie, poddani Hadadezera, zobaczyli, że zostali pobici przez Izraela, zawarli pokój z Izraelem i składali mu hołd; toteż Aramejczycy bali się odtąd wspomagać nadal Ammonitów.