Аса відновлює Заповіт із Господом
1 У той час на Азарію, сина Одеда зійшов Господній Дух,
2 і він вийшов назустріч Асі й сказав йому: Слухайте мене, – ти, Асо, а також ви, нащадки Юди та Веніяміна! Господь з вами, поки ви перебуваєте з Ним, і якщо шукатимете Його, Він вам відкриватиметься, але, якщо відкинете Його, то і Він залишить вас!
3 Довгий час Ізраїль жив без істинного Бога, без священиків-наставників і без Закону.
4 Проте, коли він у своїй скруті навертався до Господа, Бога Ізраїлю, і почав шукати спілкування з Ним, Він їм відкривався.
5 То був час, коли не мав спокою ні той, хто виходить, ні той, хто входить, адже велика розгубленість охопила всіх мешканців світу.
6 Один народ воював з іншим народом, і місто виступало проти іншого міста, оскільки Бог допускав на них різні нещастя.
7 Але ви будьте мужні і нехай не опускаються ваші руки, тому що ваша праця буде винагороджена!
8 Коли Аса почув ті слова провіщення Азарії, сина Одеда, то він відчув приплив нових моральних сил і знищив усіх огидних ідолів та бовванів з усього Юдейського краю та поселень нащадків Веніяміна, а також з усіх міст, які він захопив на Єфремовому нагір’ї. Він оновив Господній жертовник, який стояв перед Господнім притвором Храму.
9 Потім зібрав усіх Юдеїв, веніямінців, а також тих, котрі прибули й оселились з племен Єфрема, Манассії і Симеона, – адже до нього прилучилась велика кількість Ізраїльтян, побачивши, що Господь, його Бог, є з ним, –
10 всі вони зібралися в Єрусалим третього місяця п’ятнадцятого року царювання Аси.
11 У той день вони принесли жертви для Господа зі здобичі, яку припровадили: сімсот тельців і сім тисяч овець.
12 Вони відновили Заповіт, присягнувшись у вірності Господу, Богові своїх батьків, й пообіцяли від усього свого серця і всієї своєї душі,
13 що кожен, – від дитини й до людей похилого віку, чоловік це, чи жінка, – хто лише не поважатиме Господа, Бога Ізраїлю, має померти.
14 Вони, голосно вигукуючи, заприсяглися у цьому Господу під радіснізвуки труб і сурем.
15 Всі Юдеї особливо були задоволені такою присягою, адже вони присягали від усього свого серця, бажаючи бути вірними Йому. І Господь їм відкрився тим, що дав їм спокій з усіх сторін.
16 Аса навіть позбавив свою бабцю Мааху звання матері-цариці за те, що вона поставила на узвишші статую Астарти. Аса порубав її ідола-боввана, розтрощив і спалив біля потоку Кедрон.
17 І хоч капища на узвишшях в Ізраїлі не були зруйновані, проте серце Аси було щирим протягом усього його життя.
18 Він також переніс до Господнього Храму срібний та золотий посуд, – як присвячений дар свого батька, так і свій власний.
19 І не було в Юдеї війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.
Reformy Asy
(I Król. 15,13—15)1 Wtedy Azariasza, syna Odeda, opanował Duch Boży,
2 Wyszedł przeto naprzeciw Asy i rzekł do niego: Słuchajcie mnie, ty Aso i wy wszyscy Judejczycy i Beniaminici! Pan jest z wami, jeżeli wy jesteście z nim, a jeżeli go szukacie, pozwoli wam się znaleźć, lecz jeżeli go opuścicie i On was opuści.
3 Przez długi czas był Izrael bez prawdziwego Boga, nie miał też kapłana, który by go nauczył, i nie miał zakonu.
4 W tej swojej udręce zwrócił się do Pana, Boga izraelskiego, i szukał go, On też pozwolił im się znaleźć.
5 W tych czasach nie był bezpieczny ten, który wychodził, ani ten, który wchodził, gdyż nastały wielkie zamieszki dla wszystkich mieszkańców ziem.
6 Jeden naród pokonywał drugi naród, jedno miasto drugie miasto, gdyż Bóg niepokoił ich różną udręką.
7 Lecz wy bądźcie mocni i nie opuszczajcie waszych rąk, gdyż jest nagroda za wasze uczynki.
8 Gdy Asa usłyszał te słowa i to proroctwo Azariasza, proroka, syna Odeda, poczuł się silny i usunął bałwany z całej ziemi judzkiej i z Beniamina, i ze wszystkich miast, które zdobył na pogórzu efraimskim i odnowił ołtarz Pana, który stał przed przedsionkiem Pana.
9 Następnie zebrał wszystkich Judejczyków i Beniaminitów oraz tych z Efraimitów, Manassesytów i Symeonitów, którzy jako uchodźcy przebywali u nich, gdyż przyłączyli się do niego w wielkiej liczbie z Izraelitów, widząc, że Pan, jego Bóg, jest z nim.
10 Zebrali się więc w Jeruzalemie w trzecim miesiącu piętnastego roku panowania Asy
11 I złożyli w tym dniu Panu ofiary ze zdobytego bydła, które sprowadzili, siedemset wołów i siedem tysięcy owiec,
12 Podejmując zobowiązanie, że będą szukać Pana, Boga swoich ojców, z całego serca i z całej duszy,
13 I że każdy, czy mały czy wielki, czy mężczyzna czy kobieta, który by nie szukał Pana, poniesie śmierć.
14 I złożyli donośnym głosem przysięgę Panu wśród radosnych okrzyków i dźwięku trąb i rogów.
15 I radowali się wszyscy Judejczycy z tej przysięgi, gdyż złożyli ją ze szczerego serca i ochotnie powzięli postanowienie, że będą szukać Pana, a On pozwolił im się znaleźć i udzielił im spokoju ze wszystkich stron.
16 Nawet Maakę, swoją matkę, pozbawił krój Asa jej godności królowej-matki za to, że kazała sporządzić posąg dla Aszery. Asa kazał ten posąg zwalić, rozbić i spalić nad potokiem Kidron.
17 Wprawdzie świątynki na wzgórzach nie zostały usunięte z Izraela, jednak serce Asy było szczerze oddane Panu przez całe jego życie.
18 Kazał też sprowadzić do świątyni Bożej poświęcone dary swojego ojca i swoje własne dary w srebrze, złocie oraz naczynia.
19 Wojny zaś nie było aż do trzydziestego piątego roku panowania Asy.