Не судіть своїх ближніх
1 Не судіть, щоб і вас не судили,
2 бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам.
3 Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, яка в твоєму оці, не відчуваєш?
4 Або, як скажеш своєму братові: Дай, витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці?
5 Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
6 Не давайте святого псам і не кидайте ваших перлин перед свинями, щоб не потоптали їх своїми ногами і, обернувшись, не розшарпали вас.
Просіть – і дасться вам
7 Просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам.
8 Адже кожний, хто просить, – отримує, а той, хто шукає, – знаходить; і тому, хто стукає, – відчинять.
9 Чи ж є з‑поміж вас хтось такий, котрий, коли в нього син попросить хліба, подасть йому камінь?
10 Або, якщо попросить риби, подасть йому гадюку?
11 Тож якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше ваш Небесний Отець дасть добра тим, які просять у Нього?
12 Отже, все, що тільки бажаєте, щоби чинили вам люди, те чиніть їм і ви, бо в цьому Закон і Пророки.
До вічного життя – вузька дорога
13 Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ті ворота й широка та дорога, що ведуть до загибелі, – і багато є тих, які ними входять,
14 але вузькі ті ворота й тісна та дорога, що ведуть до життя, – і мало є тих, хто їх знаходить.
Лжепророків упізнають за їхніми плодами
15 Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині – хижі вовки.
16 За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини або смокви – з будяків?
17 Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди.
18 Не може добре дерево поганих плодів родити, а погане дерево родити добрих плодів.
19 Кожне дерево, що не родить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Тож за їхніми плодами пізнаєте їх.
Хто ввійде до Царства Небесного
21 Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! – увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах.
22 Багато хто скаже Мені того дня: Господи, Господи, чи не Твоїм Ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса творили?
23 Тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, які чините беззаконня!
Притча про двох будівничих
24 Отже, кожний, хто слухає ці Мої слова та виконує їх, буде подібний до чоловіка розумного, який збудував свій дім на скелі;
25 і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, та він не впав, бо був заснований на скелі.
26 А кожний, хто слухає ці Мої слова, та не виконує їх, буде подібний до чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску;
27 і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, і він упав; і великим було падіння його.
Велика сила Ісусового вчення
28 І коли Ісус закінчив промовляти, простий люд дивувався з Його вчення,
29 тому що навчав їх, як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники [та фарисеї].
Nie sądźcie
(Łuk. 6,37—38.Łuk. 41—42)1 Nie sądźcie, abyście nie byli sądzeni.
2 Albowiem jakim sądem sądzicie, takim was osądzą, i jaką miarą mierzycie, taką i wam odmierzą.
3 A czemu widzisz źdźbło w oku brata swego, a belki w oku swoim nie dostrzegasz?
4 Albo jak powiesz bratu swemu: Pozwól, że wyjmę źdźbło z oka twego, a oto belka jest w oku twoim?
5 Obłudniku, wyjmij najpierw belkę z oka swego, a wtedy przejrzysz, aby wyjąć źdźbło z oka brata swego.
6 Nie dawajcie psom tego, co święte, i nie rzucajcie pereł swoich przed wieprze, by ich snadź nie podeptały nogami swymi i obróciwszy się, nie rozszarpały was.
Zachęta do modlitwy
(Łuk. 11,9—13)7 Proście, a będzie wam dane, szukajcie, a znajdziecie; kołaczcie, a otworzą wam.
8 Każdy bowiem, kto prosi, otrzymuje, a kto szuka, znajduje, a kto kołacze, temu otworzą.
9 Czy jest między wami taki człowiek, który, gdy go syn będzie prosił o chleb, da mu kamień?
10 Albo, gdy go będzie prosił o rybę, da mu węża?
11 Jeśli tedy wy, będąc złymi, potraficie dawać dobre dary dzieciom swoim, o ileż więcej Ojciec wasz, który jest w niebie, da dobre rzeczy tym, którzy go proszą.
12 A więc wszystko, cobyście chcieli, aby wam ludzie czynili, to i wy im czyńcie; taki bowiem jest zakon i prorocy.
Dwie drogi
(Łuk. 13,24)13 Wchodźcie przez ciasną bramę; albowiem szeroka jest brama i przestronna droga, która wiedzie na zatracenie, a wielu jest takich, którzy przez nią wchodzą.
14 A ciasna jest brama i wąska droga, która prowadzi do żywota; i niewielu jest tych, którzy ją znajdują.
Drzewo i jego owoc
(Łuk. 6,43—44)15 Strzeżcie się fałszywych proroków, którzy przychodzą do was w odzieniu owczym, wewnątrz zaś są wilkami drapieżnymi!
16 Po ich owocach poznacie ich. Czyż zbierają winogrona z cierni albo z ostu figi?
17 Tak każde dobre drzewo wydaje dobre owoce, ale złe drzewo wydaje złe owoce.
18 Nie może dobre drzewo rodzić złych owoców, ani złe drzewo rodzić dobrych owoców.
19 Każde drzewo, które nie wydaje dobrego owocu, wycina się i rzuca w ogień.
20 Tak więc po owocach poznacie ich.
Słowa a czyny
(Łuk. 6,46Łuk. 13,25—27)21 Nie każdy, kto do mnie mówi: Panie, Panie, wejdzie do Królestwa Niebios; lecz tylko ten, kto pełni wolę Ojca mojego, który jest w niebie.
22 W owym dniu wielu mi powie: Panie, Panie, czyż nie prorokowaliśmy w imieniu twoim i w imieniu twoim nie wypędzaliśmy demonów, i w imieniu twoim nie czyniliśmy wielu cudów?
23 A wtedy im powiem: Nigdy was nie znałem. Idźcie precz ode mnie wy, którzy czynicie bezprawie.
Dwa fundamenty
(Łuk. 6,47—49Mar. 1,22)24 Każdy więc, kto słucha tych słów moich i wykonuję je, będzie przyrównany do męża mądrego, który zbudował dom swój na opoce.
25 I spadł deszcz ulewny, i wezbrały rzeki, i powiały wiatry, i uderzyły na ów dom, ale on nie runął, gdyż był zbudowany na opoce.
26 A każdy, kto słucha tych słów moich, lecz nie wykonuje ich, przyrównany będzie do męża głupiego, który zbudował swój dom na piasku.
27 I spadł ulewny deszcz, i wezbrały rzeki, i powiały wiatry, i uderzyły na ów dom, i runął, a upadek jego był wielki.
28 A gdy Jezus dokończył tych słów, zdumiewały się tłumy nad nauką jego.
29 Albowiem uczył je jako moc mający, a nie jak ich uczeni w Piśmie.