Пасха в сінайській пустелі
1 Першого місяця, другого року після виходу з єгипетського краю, Господь звернувся до Мойсея в сінайській пустелі, говорячи:
2 Нехай Ізраїльські нащадки відзначать Пасху у визначений для цього час.
3 Чотирнадцятого дня цього місяця, надвечір, у визначений час почнеш святкування. Будеш її відзначати згідно з усіма постановами і за всіма правилами.
4 Тож Мойсей сказав Ізраїльтянам відсвяткувати Пасху,
5 Вони відзначили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця надвечір. У сінайській пустелі Ізраїльтяни зробили все так, як Господь заповів Мойсеєві.
6 Знайшлися однак люди, які були нечистими через дотик до мертвої людини, і через те не могли в той день відзначати Пасху. Тому вони того ж дня прийшли до Мойсея і до Аарона.
7 Ті люди сказали йому: ми нечисті через дотик до мертвої людини. То невже ми будемо позбавлені можливості принести жертовний дар Господу разом з Ізраїльськими нащадками у визначений для цього час?
8 Тоді Мойсей сказав їм: Почекайте, я послухаю, яку вказівку відносно вас дасть Господь.
9 І Господь звернувся до Мойсея зі словами:
10 Скажи Ізраїльтянам так: Кожна людина поміж вами чи серед ваших нащадків, яка стала нечистою через дотик до мертвої людини, або знаходиться в далекій дорозі, також святкуватиме Пасху для Господа.
11 Але вона відзначатиме її другого місяця, чотирнадцятого дня, надвечір, споживаючи Пасху з прісним хлібом та гіркими травами.
12 Так само нічого не можна залишати з неї до ранку, і кісток з неї не ламати. Відзначати її слід за постановами щодо Пасхи.
13 Коли ж людина, бувши чистою і не перебуваючи в дорозі, все ж знехтує відзначенням Пасхи, то таку людину буде викорінено зі свого народу. Вона не принесла жертву Господу в призначений для цього час, а тому за свій гріх та людина понесе покарання.
14 Якщо проживатиме з вами приходець, то і він відзначатиме Пасху для Господа за такою ж постановою про Пасху і за встановленим порядком. Так і він відзначатиме Пасху , адже однакове правило буде в вас як для приходця, так і для місцевого мешканця землі.
Хмара та вогонь над Наметом
15 Того дня, коли була встановлена Скинія, хмара покрила Намет, тобто Намет Свідчення. А ввечері хмара стала наче полум’я над Наметом, і залишалася аж до ранку.
16 І так було постійно: хмара вкривала його вдень , а подоба вогню – вночі.
17 Щоразу, коли підіймалася хмара над Наметом, тоді вирушали за нею Ізраїльтяни. А в тому місці, де хмара зупинялась, там Ізраїльтяни ставали табором.
18 Так за розпорядженням Господа Ізраїльтяни вирушали в дорогу і за наказом Господа отаборювались. Усі дні, коли хмара перебувала над Наметом, вони стояли табором.
19 Навіть коли хмара довший час затримувалася над Наметом, Ізраїльські нащадки дотримувались Господньої вказівки і не вирушали.
20 Траплялось і так, що хмара залишалась над Наметом лише кілька днів, то і тоді, за Господнім наказом, вони ставали табором і за Господнім розпорядженням вирушали знову .
21 Бувало так, що хмара залишалася від вечора до ранку, а вранці хмара підіймалася, тоді вирушали і вони. Або хмара стояла день і ніч, але щойно хмара підіймалася, то вони вирушали.
22 Траплялось, що хмара стояла над Наметом лише два дні, чи місяць, або більше днів залишалася над Наметом , то Ізраїльтяни стояли табором і не вирушали. Але як тільки вона піднімалася над ним, вони вирушали.
23 Так за Господнім розпорядженням вони стояли табором, і за Господнім наказом вирушали. Вони дотримувалися Господніх вказівок згідно Господнього розпорядження, яке передавалось через Мойсея.
Dodatkowe przepisy dotyczące Paschy
1 I przemówił Pan do Mojżesza na pustyni Synaj w drugim roku po ich wyjściu z ziemi egipskiej, w pierwszym miesiącu, tymi słowy:
2 Niech synowie izraelscy obchodzą Paschę w oznaczonym czasie.
3 Będziecie ją obchodzili w oznaczonym czasie czternastego dnia tego miesiąca pod wieczór. Zgodnie ze wszystkimi przepisami i wszystkimi prawami obchodzić ją będziecie.
4 Mojżesz powiedział więc synom izraelskim, aby obchodzili Paschę.
5 I obchodzili Paschę w pierwszym miesiącu, czternastego dnia tego miesiąca, pod wieczór, na pustyni Synaj. Synowie izraelscy uczynili wszystko tak, jak Pan rozkazał Mojżeszowi.
6 Znaleźli się jednak mężowie, którzy stali się nieczystymi przez zetknięcie ze zwłokami ludzkimi i nie mogli w tym dniu obchodzić Paschy. Przystąpili oni tego samego dnia do Mojżesza i do Aarona.
7 Mężowie ci rzekli do niego: Staliśmy się nieczystymi przez zetknięcie ze zwłokami ludzkimi; dlaczego mamy być upośledzeni wśród synów izraelskich, nie mogąc złożyć Panu daru ofiarnego w oznaczonym czasie?
8 Wtedy rzekł do nich Mojżesz: Zaczekajcie, a posłucham, co Pan wam rozkaże.
9 I przemówił Pan do Mojżesza tymi słowy:
10 Powiedz synom izraelskim tak: Każdy wśród was lub z waszych potomków, który stanie się nieczysty przez zetknięcie się ze zwłokami albo będzie w dalekiej podróży, powinien jednak obchodzić Paschę dla Pana,
11 Będą ją obchodzić w drugim miesiącu, czternastego dnia, pod wieczór; będą ją spożywać z przaśnikami i gorzkimi ziołami.
12 Nie zostawią z niej nic do rana, a kości z niej nie połamią. Obchodzić ją będą według wszystkich przepisów dotyczących Paschy.
13 Lecz kto był czysty i nie był w podróży, a zaniecha Paschy, zostanie wytracony ze swego ludu, gdyż nie złożył Panu daru ofiarnego w oznaczonym czasie; człowiek ten poniesie karę za swój grzech.
14 A jeżeli zamieszka u was obcy przybysz i chce obchodzić Paschę dla Pana, to niech uczyni to według przepisów i praw dotyczących Paschy; jednakowy jest przepis dla was, zarówno dla obcego przybysza jak dla tubylca.
Obłok nad przybytkiem
(II Mojż. 40,34—38)15 A w dniu, kiedy wzniesiono przybytek, obłok zakrył przybytek nad Namiotem Świadectwa. Od wieczora zaś aż do rana wyglądał on jak blask ognia nad przybytkiem.
16 Tak było stale: obłok okrywał go w dzień, w nocy zaś blask ognia,
17 A ilekroć obłok wznosił się znad Namiotu, to synowie izraelscy wyruszali za nim, a w miejscu, gdzie obłok się zatrzymał, tam synowie izraelscy stawali obozem.
18 Synowie izraelscy wyruszali na rozkaz Pana i na rozkaz Pana stawali obozem, i przez cały czas, gdy obłok pozostawał nad przybytkiem, również i oni stali obozem.
19 Nawet wtedy, gdy obłok przez długi czas pozostawał nad przybytkiem, synowie izraelscy przestrzegali wskazań Pana i nie wyruszali.
20 Zdarzało się czasem, że obłok tylko kilka dni pozostawał nad przybytkiem, oni jednak i wtedy na rozkaz Pana stali obozem i na rozkaz Pana wyruszali.
21 Zdarzało się także czasem, że obłok pozostawał tylko od wieczora do rana, a rano obłok się wznosił, wtedy zaraz wyruszali, albo obłok pozostawał dzień i noc i potem się wznosił, wtedy i oni wyruszali.
22 Albo jeżeli przez dwa dni albo przez miesiąc, albo przez długi czas obłok pozostawał nad przybytkiem i stał nad nim, to synowie izraelscy także stali obozem i nie wyruszali; skoro zaś się wzniósł, wyruszali.
23 Na rozkaz Pana stali obozem i na rozkaz Pana wyruszali; przestrzegali wskazań Pana zgodnie z rozkazem Pana przekazanym przez Mojżesza.