Чотириста воїнів Давида
1 Вирушивши звідти Давид утік до Адулламської печери . Довідались про це, його брати і вся родина його батька, прийшли туди до нього.
2 Тут навколо нього почали гуртуватись усі люди, що перебували в злиднях, а також усі боржники та незадоволені Саулом , і він став їхнім ватажком. Таким чином всього зібралось близько чотирьохсот чоловік.
3 Звідти Давид вирушив до моавської Міцпи, й попросив моавського царя: Дозволь моєму батькові та моїй матері замешкати у вас, доки я не дізнаюсь, що Бог учинить зі мною.
4 Отже, він запровадив їх до моавського царя, і вони там мешкали протягом усього часу, доки Давид переховувався у своїх твердинях (схованках ).
5 Але пророк Ґад сказав Давидові: Досить тобі ховатись від людей у твердинях! Збирайся і йди в Юдин край. Отже, Давид послухався , вирушив і прибув до лісу Херет.
Саул страчує Господніх священників у Нові
6 Тим часом Саул довідався, що об’явився Давид разом з людьми, які були при ньому. Тоді Саул перебував у Гіві, – сидів під тамариском на пагорбі, зі списом у своїй руці, а всі його слуги стояли навколо нього.
7 Звертаючись до своїх слуг, які стояли перед ним, Саулсказав : Послухайте, веніямінці: Невже син Єссея наділить вас полями та виноградниками, поставить тисяцькими й сотниками?
8 Адже чомусь ви всі змовилися проти мене, і ніхто з вас мені не повідомив про те, що мій син уклав Заповіт із сином Єссея; ніхто з вас не співчуває мені, аби мені відкрити, що мій син підбурив проти мене мого слугу, який влаштовує на мене засідку, як це тепер виявилось…
9 У той час Доік, едомець, який стояв серед Саулових слуг, сказав: Я бачив, як син Єссея приходив до Нови, до Ахімелеха, сина Ахітува.
10 Той запитував про нього в Господа, дав йому харчі, і навіть віддав йому меч филистимця Голіафа.
11 Тож цар послав, аби покликали священика Ахімелеха, сина Ахітува, та всю родину його батька, всіх священиків, що в Нові. Отже, всі вони прибули до царя.
12 Тоді цар Саул сказав: Послухай, сину Ахітува! А той відповів: Я слухаю, мій володарю!
13 І Саул запитав його: Для чого ви, разом із сином Єссея, змовились проти мене? Адже ти його забезпечив хлібом і мечем, питав щодо нього в Бога, так що він повстав проти мене, влаштував на мене засідку, як це тепер виявилось?
14 Відповідаючи цареві, Ахімелех сказав: Хто серед усіх твоїх слуг є таким вірним, як Давид? Адже він – зять царя, начальник охорони й виконавець твоїх наказів, який і шанований у твоїй родині?!
15 Для чого би я зараз почав питати про нього в Бога? У жодному разі! Тож нехай цар ні в чому не звинувачує свого слугу, тим більше всю родину мого батька, тому що твій слуга про цю справу нічого, навіть найменшого, не знав!
16 Цар однак оголосив вирок: Ти, Ахімелеху, неодмінно повинен померти, як і вся родина твого батька!
17 Після цього цар наказав вартовим, які стояли біля нього: Йдіть і стратьте Господніх священиків, адже й вони підтримують Давида, оскільки вони знали, що він утікає, і не повідомили мене! Проте ці слуги царя не посміли підняти своїх рук, аби стратити Господніх священиків.
18 Тоді цар наказав Доіку: Йди ти і скарай священиків! Едомець Доік обернувся, напав на священиків і стратив того дня – вісімдесят п’ять мужів, котрі носили лляний ефод.
19 Крім того, він пішов у місто священиків, Нов, і все знищив мечем: чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, і овець – вигубив усе…
20 Врятувався лише один син Ахімелеха, внук Ахітува, на ім’я Авіятар, який утік до Давида.
21 Авіятар розповів Давидові, що Саул стратив Господніх священиків.
22 Тоді Давид сказав Авіятарові: Я знав ще того дня, побачивши там едомця Доіка, що він обов’язково донесе про все Саулові. Це я винуватий у загибелі всіх з родини твого батька.
23 Тож залишайся зі мною, і не бійся, адже хто посягає на моє життя, той посягатиме й на твоє, так що ти в мене під охороною.
Dawid w Adullam
1 I odszedł Dawid stamtąd, i schronił się w jaskini Adullam. A gdy usłyszeli o tym jego bracia wraz z całą rodziną jego ojca, przybyli tam do niego.
2 I zgromadzili się wokół niego wszyscy ludzie uciśnieni i wszyscy zadłużeni oraz wszyscy rozgoryczeni, a on został ich przywódcą. Tak znalazło się przy nim około czterystu mężów.
Dawid zabezpiecza spokojny pobyt rodziców u króla moabskiego
3 Ruszył tedy stamtąd Dawid do Mispy Moabskiej i rzekł do króla Moabu: Niechże wolno będzie mojemu ojcu i mojej matce zamieszkać u was, dopóki się nie dowiem, co Bóg uczyni ze mną!
4 I umieścił ich u króla moabskiego, i mieszkali u niego przez cały czas, dopóki Dawid był w tej warowni.
5 Lecz prorok Gad rzekł do Dawida: Nie pozostawaj w warowni; wyrusz, a udaj się do ziemi judzkiej. I wyruszył Dawid, i przybył do Jear-Cheret.
Saul ręką Edomity Doega morduje kapłanów Pana z Nob
6 A gdy Saul usłyszał, iż Dawid ujawnił się wraz z ludźmi, którzy z nim byli — Saul siedział wtedy właśnie w Gibei pod tamaryszkiem na wzniesieniu i miał w ręku włócznię, a wszyscy jego słudzy stali przy nim —
7 Rzekł Saul do swoich sług, stojących przy nim: Słuchajcie, Beniaminici! Czy syn Isajego rozda wam wszystkim także pola i winnice? Czy ustanowi was wszystkich przywódcami nad tysiącami i przywódcami nad setkami,
8 Żeście się wszyscy sprzysięgli przeciwko mnie, a nie ujawnił mi nikt, iż mój syn sprzymierzył się z synem Isajego, i nikt z was nie współczuł ze mną, aby mi ujawnić, że mój syn zbuntował mojego sługę przeciwko mnie, aby nastawał na mnie, jak to jest dzisiaj?
9 Na to odezwał się Doeg Edomita który stał w gronie sług Saula, i rzekł: Widziałem, jak syn Isajego przybył do Nob, do Achimeleka, syna Achituba.
10 Ten zapytywał Pana o niego, dał mu też żywności na drogę oraz oddał mu miecz Goliata Filistyńczyka.
11 Posłał tedy król, aby przywołano kapłana Achimeleka, syna Achituba, i całą rodzinę jego ojca, kapłanów w Nob. Wszyscy oni przyszli do króla.
12 I rzekł Saul: Słuchaj, synu Achituba! A ten odpowiedział: Oto jestem, panie mój.
13 Rzekł do niego Saul: Dlaczego sprzysięgliście się przeciwko mnie, ty i syn Isajego, że dałeś mu żywność i miecz i zapytywałeś Boga o niego, tak iż powstał przeciwko mnie i nastaje na mnie, jak to jest dzisiaj?
14 W odpowiedzi rzekł Achimelek do króla: Któż wśród wszystkich twoich sług jest tak wierny, jak Dawid, który jest zięciem królewskim i dowódcą twojej straży przybocznej i jest poważany w twoim domu?
15 Czy dzisiaj dopiero zacząłem zapytywać Boga o niego? Bynajmniej! Niech król niczego nie przypisuje swemu słudze ani rodzinie mojego ojca, gdyż twój sługa nic zgoła nie wiedział o tej sprawie.
16 Król jednak rzekł: Zginiesz, Achimeleku, ty i cała rodzina twojego ojca.
17 I nakazał król swojej przybocznej straży: Przystąpcie i wybijcie kapłanów Pana, gdyż i oni popierają Dawida, a chociaż wiedzieli, że uciekł, nie zawiadomili mnie. Lecz słudzy królewscy nie chcieli przyłożyć swej ręki do tego, aby wytracić kapłanów Pana.
18 Rzekł więc król do Doega: Przystąp ty i wybij kapłanów! Przystąpił tedy Doeg Edomita i on targnął się na kapłanów, i wymordował w tym dniu osiemdziesięciu pięciu mężów noszących lniany efod.
19 A w mieście kapłańskim Nob wytępił ostrzem miecza mężczyzn i kobiety, dzieci i niemowlęta, i woły, i osły, i owce, wszystko to wybił ostrzem miecza.
20 Ocalał tylko jeden syn Achimeleka, syna Achituba, imieniem Ebiatar; ten uszedł i przyłączył się do Dawida.
21 I doniósł Ebiatar Dawidowi o tym, iż Saul wymordował kapłanów Pana.
22 Wtedy rzekł Dawid do Ebiatara: Wiedziałem już w owym dniu, że Edomita, który tam był, doniesie o tym Saulowi. Ja spowodowałem śmierć wszystkich z rodziny twojego ojca.
23 Pozostań przy mnie, nie bój się; kto nastawać będzie na moje życie, nastawać będzie i na twoje życie, lecz u mnie jesteś pod dobrą opieką.