Гидоти Єрусалима
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Чи хочеш ти, сину людський, судити інших ? Чи судитимеш місто крові? Відкрий же йому всі його гидоти,
3 і передай йому слова Владики Господа: Горе місту, посеред якого проливається кров, бо надійшов його час розплати! Адже воно робить собі ідолів і опоганюється ними.
4 Ти, єрусалимська дочко, провинилась за кров, яку ти проливала, – ти опоганилась створеними тобою ідолами і наблизила свій день, – досягла часу своїх років розпусти . Тому Я віддам тебе на знущання народів і на глузування всіх країн, –
5 як тих, що навколо тебе, так і тих, що далеко від тебе. Вони глумитимуться над тобою, оскільки ти зганьбила своє ім’я численними заколотами.
6 Адже можновладці Ізраїлю, – кожен, у міру своєї влади, – посеред тебе проливали кров.
7 У тебе зневажають батька і матір; поміж тобою кривдять приходця; у тебе пригноблюють сироту і вдову.
8 Ти зневажаєш Мої Святині й опоганюєш Мої суботи.
9 Поміж тобою чимало наклепників, які ставлять за мету пролиття крові, а на твоїх горах їдять ідольські жертви та чинять посеред себе розпусту.
10 У тебе відкривають сором (ганьблять ) батька; злягаються з жінкою під час її менструації.
11 Хтось припускається огидних справ з дружиною свого ближнього, інший опоганює розпустою свою невістку, а ще інший у тебе ґвалтує свою сестру, – дочку свого батька.
12 У тебе беруть хабарі за пролиття крові, – дають гроші на лихву та беруть відсотки; пригноблюючи свого ближнього, ти грабуєш його, а Мене ти забула, – говорить Владика Господь.
13 Я аж сплеснув Своїми руками через твоє шахрайство, яке ти творила, та кровопролиття, що має місце в твоєму середовищі.
14 Чи витримає твоє серце і чи вистачить сил у твоїх руках у той час, коли Я виступлю проти тебе? Адже Я, Господь, сказав і виконаю!
15 Я розпорошу тебе серед народів й розкидаю тебе в різні країни, поки ти не позбудешся своєї нечистоти.
16 В очах народів ти станеш жалюгідною і тоді зрозумієш, що Я – Господь.
Ізраїль – жужіль, яку буде спалено у горнилі
17 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став для Мене жужелицею, – всі вони – мідь, цинк, залізо і олово – в горнилі для срібла перетворились на жужелицю.
19 Тому так говорить Владика Господь: Оскільки ви всі стали жужеллю, то Я зберу вас усіх посеред Єрусалима.
20 Так само, як вкидають у середину горнила срібло, мідь, залізо, олово і цинк й роздмухують під ним вогонь, аби розплавити, – так Я в Своєму обуренні й Моєму гніві покладу вас туди й розплавлю вас.
21 Я згромаджу вас, полум’ям Свого гніву дмухну на вас і розплавлю вас у горнилі.
22 Як плавиться в горнилі срібло, так ви в ньому розплавитесь. Тоді пізнаєте, що це Я, Господь, вилив на вас Мій гнів.
Ізраїль – нечиста земля, що не зрошувалася дощем
23 І було до мене Господнє слово такого змісту:
24 Сину людський, скажи цьому краю: Ти – земля нечиста, через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву.
25 Пророки краю наче змовились, – ричать як леви, роздираючи здобич. Вони пожирають людей, відбирають майно й коштовності, намножуючи посеред себе вдів.
26 Його священики спотворюють Мій Закон й оскверняють Мою Святиню. Вони перестали розрізняти між святим і звичайним, не роблять різниці між чистим і нечистим, – від Моїх субот відвертають свої очі, так що Я був серед них зневажений.
27 Його можновладці в країні, наче вовки, що шматують здобич, – проливаючи кров, вони нищать людські життя, аби лише поживитись.
28 Що ж до його пророків, то вони все замазують глиною, адже їхні видіння порожні, а їхні провіщення оманливі. Вони говорять: Так сказав Владика Господь! – хоч Господь нічого їм не говорив.
29 Таким чином люди краю перетворились на здирників і грабіжників, пригноблюючи бідних і убогих й несправедливо кривдячи приходців.
30 Шукав Я серед них людину, котра відбудувала би стіну й стала переді Мною в проломі щодо цього краю, аби Я його не знищив, але такого Я не знайшов!
31 Тому Я змушений вилити на них Свій гнів, – знищити їх у вогні Мого обурення, – повертаючи їхні злі вчинки на їхню ж голову, – говорить Владика Господь!
Wina Izraela
1 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
2 A ty, synu człowieczy, czy chcesz sądzić, czy chcesz sądzić miasto krwi przelewu? Przedstaw mu jego obrzydliwości
3 I powiedz: Tak mówi Wszechmocny Pan: Biada miastu, które u siebie przelewa krew, aby nadszedł jego czas, które robi sobie bałwany, aby się przez nie kalać.
4 Ściągnęłoś na siebie winę przez krew, którą przelałoś; skalałoś się przez bałwany, które zrobiłoś, przybliżyłoś swój dzień i doszłoś do kresu twoich lat. Dlatego uczynię cię szyderstwem narodów i pośmiewiskiem wszystkich ziem.
5 Zarówno ci, którzy są ci bliscy, jak i ci, którzy są ci dalecy, wyszydzać Cię będą z powodu skalania twojego imienia, żeś pełne swarów.
6 Oto książęta izraelscy w tobie, każdy zadufany w siłę swojego ramienia, przelewają krew.
7 U ciebie lekceważy się ojca i matkę, u ciebie dopuszczają się gwałtu nad obcym przybyszem, u ciebie krzywdzi się sieroty i wdowy.
8 Lekceważysz moje świętości, bezcześcisz moje sabaty.
9 U ciebie są oszczercy, którzy przelewają krew, a na górach jadają u ciebie z krwią, u ciebie popełniają czyny haniebne.
10 U ciebie odsłania się nagość ojca, u ciebie obcuje się z kobietą w stanie jej nieczystości!
11 Jeden dopuszcza się obrzydliwości z żoną swojego bliźniego, drugi hańbi swoją synową przez wszeteczeństwo, inny gwałci u ciebie swoją siostrę, córkę swojego ojca.
12 U ciebie przyjmują łapówki za przelew krwi. Bierzesz odsetki i dopłatę, i krzywdzisz gwałtem swojego bliźniego, a mnie zapomniałoś — mówi Wszechmocny Pan.
13 Lecz oto uderzę moją dłonią w twój niegodziwy zysk, który osiągnęłoś, i w twoje krwawe mordy, których u ciebie dokonano.
14 Czy ostoi się twoje serce, czy ręce twoje będą dość mocne w tych dniach, gdy Ja wystąpię przeciwko tobie? Ja, Pan, powiedziałem i uczynię to.
15 I rozproszę cię wśród narodów, i rozrzucę cię po krajach, i usunę z ciebie twoją nieczystość.
16 I będą cię miały narody za przekleństwo; wtedy poznasz, że Ja jestem Pan.
Wytop metali obrazem oczyszczenia
17 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
18 Synu człowieczy, żużlem stał się dla mnie dom izraelski; wszyscy oni, to tylko brąz i cyna, żelazo i ołów w tyglu, a stali się żużlem.
19 Dlatego mówi Wszechmocny Pan: Ponieważ wy wszyscy staliście się żużlem, oto Ja zgromadzę was w Jeruzalemie.
20 Jak wrzuca się razem srebro i brąz, żelazo, ołów i cynę do tygla i rozpala pod nim ogień, aby je stopić, tak Ja zgromadzę was w moim gniewie i w mojej zapalczywości i wrzucę was razem, i stopię.
21 Zgromadzę was i rozdmucham ogień swojej popędliwości przeciwko wam, abyście byli w nim stopieni.
22 Jak topi się srebro w tyglu, tak wy będziecie w nim roztopieni i poznacie, że Ja wylałem na was swoją zapalczywość.
23 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
24 Synu człowieczy, mów do niej: Ty jesteś ziemią nie skropioną i nie zroszoną deszczem w dniu gniewu,
25 Której książęta to ryczące, drapieżne lwy. Pożerają ludzi, zabierają mienie i dostatek, pomnażają w niej liczbę jej wdów.
26 Jej kapłani gwałcą mój zakon i znieważają moje świętości, nie odróżniają świętego od pospolitego i nie pouczają o tym, co nieczyste, a co czyste. Zamykają swoje oczy przed swoimi sabatami tak, że jestem wśród nich zbezczeszczony.
27 Jej wodzowie to wilki drapieżne, przelewają krew, niszczą życie ludzkie, aby osiągnąć zysk.
28 Jej prorocy wszystko to im otynkowują, zwiastując im złudne widzenia, prorokując im kłamliwie i mówiąc: Tak mówi Wszechmocny Pan — chociaż Pan nie mówił.
29 Lud pospolity popełnia gwałt i dopuszcza się rabunku; uciskają ubogiego i biednego i bezprawnie krzywdzi się obcego przybysza.
30 Szukałem wśród nich męża, który by potrafił wznieść mur i przed moim obliczem stanąć w wyłomie, wstawiając się za krajem, abym go nie zniszczył, lecz nie znalazłem.
31 Dlatego musiałem wylać na nich swój gniew, zniszczyłem ich w ogniu mojej popędliwości i ich postępki zwaliłem im na głowę — mówi Wszechmocny Pan.