Випробовування в пустелі
1 Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував.
2 І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів.
3 І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти – Син Божий, скажи, щоби це каміння стало хлібом.
4 У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст.
5 Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив на наріжнику храму
6 та й каже: Якщо Ти – Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що Своїм ангелам звелить, [щоб оберігали Тебе], і на руках піднесуть Тебе, щоб Ти не вдарив об камінь ногу Свою.
7 Відповів йому Ісус: Ще написано: Не спокушатимеш Господа, Бога свого.
8 Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу
9 й каже: Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені.
10 Тоді Ісус відказує йому: Іди геть [від Мене], сатано! Адже написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!
11 Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому.
Ісус поселяється в Капернаумі
12 Почувши, що Івана ув’язнено, [Ісус] відійшов у Галилею.
13 І, залишивши Назарет, Він прийшов і оселився в Капернаумі, що біля моря, в околицях Завулонових і Нефталимових,
14 щоби збулося сказане пророком Ісаєю, який сповіщав:
15 Земле Завулонова й земле Нефталимова, приморський шляху, по інший бік Йордану, Галилеє язичницька!
16 Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло; і тим, хто сидить у країні смертної тіні, – їм засяяло світло.
Початок проповіді. Перші учні
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, говорячи: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
18 Коли Він проходив біля Галилейського моря, то побачив двох братів – Симона, який звався Петром, і Андрія, його брата, – які закидали сіті в море, оскільки були рибалками,
19 і каже їм: Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей.
20 Негайно ж, залишивши сіті, вони пішли за Ним.
21 І, відійшовши звідти, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Івана, його брата; вони разом зі своїм батьком Зеведеєм лагодили в човні свої сіті, і Він покликав їх.
22 Залишивши човен і батька, вони відразу пішли за Ним.
Ісус проповідує і зціляє у Галилеї
23 Тож [Ісус] ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію Царства та зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу в народі.
24 І розійшлася про Нього чутка по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, біснуватих, лунатиків і паралізованих, – і Він оздоровив їх.
25 І за Ним ішло багато людей з Галилеї, з Десятимістя , з Єрусалима, з Юдеї і Зайордання.
Kuszenie Jezusa
(Mar. 1,12—13Łuk. 4,1—13)1 Wtedy Duch zaprowadził Jezusa na pustynię, aby go kusił diabeł.
2 A gdy pościł czterdzieści dni i czterdzieści nocy, wówczas łaknął.
3 I przystąpił do niego kusiciel, i rzekł mu: Jeżeli jesteś Synem Bożym, powiedz, aby te kamienie stały się chlebem.
4 A On odpowiadając, rzekł: Napisano: Nie samym chlebem żyje człowiek, ale każdym słowem, które pochodzi z ust Bożych.
5 Wtedy wziął go diabeł do miasta świętego i postawił go na szczycie świątyni.
6 I rzekł mu: Jeżeli jesteś Synem Bożym, rzuć się w dół, napisano bowiem: Aniołom swoim przykaże o tobie, abyś nie zranił o kamień nogi swojej.
7 Jezus mu rzekł: Napisane jest również: Nie będziesz kusił Pana, Boga Swego.
8 Znowu wziął go diabeł na bardzo wysoką górę i pokazał mu wszystkie królestwa świata oraz chwałę ich.
9 I rzekł mu: To wszystko dam ci, jeśli upadniesz i złożysz mi pokłon.
10 Wtedy rzekł mu Jezus: Idź precz, szatanie! Albowiem napisano: Panu Bogu swemu pokłon oddawać i tylko jemu służyć będziesz.
11 Wtedy opuścił go diabeł, a aniołowie przystąpili i służyli mu.
Początek nauczania w Kafarnaum
(Mar. 1,14—15Łuk. 4,14—15)12 A gdy Jezus usłyszał, że Jana uwięziono, usunął się do Galilei.
13 I opuściwszy Nazaret, przyszedł i zamieszkał w Kafarnaum, nad morzem, na pograniczu krain Zebulona i Naftalego,
14 Aby się wypełniło, co było powiedziane przez proroka Izajasza, mówiącego:
15 Ziemia Zebulona i ziemia Naftalego,
wzdłuż drogi morskiej, Zajordanie, Galilea pogan,
16 Lud, pogrążony w mroku, ujrzał światłość wielką,
i tym, którzy siedzieli w krainie i cieniu śmierci, rozbłysła jasność.
17 Odtąd począł Jezus kazać i mówić: Upamiętajcie się, przybliżyło się bowiem Królestwo Niebios.
Powołanie pierwszych uczniów
(Mar. 1,16—20Łuk. 5,1—11)18 A [Jezus] idąc wzdłuż wybrzeża Morza Galilejskiego, ujrzał dwu braci: Szymona, zwanego Piotrem, i Andrzeja, brata jego, którzy zarzucali sieć w morze, byli bowiem rybakami.
19 I rzekł do nich: Pójdźcie za mną, a zrobię was rybakami ludzi!
20 A oni natychmiast porzucili sieci i poszli za nim.
21 I odszedłszy stamtąd dalej, ujrzał innych dwu braci, Jakuba, syna Zebedeusza, i Jana, brata jego, którzy wraz z ojcem swoim, Zebedeuszem, naprawiali w łodzi swoje sieci, i powołał ich.
22 A oni zaraz opuścili łódź oraz ojca swego i poszli za nim.
Uzdrawianie chorych w Galilei
(Łuk. 6,17—19)23 I obchodził Jezus całą Galileę, nauczając w ich synagogach i głosząc ewangelię o Królestwie i uzdrawiając wszelką chorobę i wszelką niemoc wśród ludu.
24 I rozeszła się wieść o nim po całej Syrii. I przynosili do niego wszystkich, którzy się źle mieli i byli nawiedzeni różnymi chorobami i cierpieniami, opętanych, epileptyków i sparaliżowanych, a On uzdrawiał ich.
25 I szły za nim liczne rzesze z Galilei i z Dziesięciogrodu, i z Jerozolimy, i z Judei, i z Zajordania.