1 Але Господь промовив до Мойсея такі слова: Я призначив тебе як бога для фараона, а твій брат Аарон буде твоїм пророком.
2 Ти говоритимеш йому усе, що Я тобі заповідаю, а Аарон, твій брат, переказуватиме це фараонові, щоб він відпустив Ізраїльтян зі своєї землі.
3 Я ж зроблю серце фараона закам’янілим і вчиню Мої численні ознаки й чудеса в єгипетському краю.
4 Так, фараон вас не послухає. Але Я покладу Свою руку на Єгипет і виведу Мої полки, Мій народ, Ізраїльських нащадків, з єгипетської землі після великих покарань.
5 Коли Я простягну Свою руку над Єгиптом і виведу з-поміж них Ізраїльтян, єгиптяни пізнають, що Я – Господь.
6 Мойсей та Аарон робили так, як велів їм Господь. Саме так вони і діяли.
7 Мойсеєві тоді було вісімдесят років, а Аарон, його брат, мав вісімдесят три роки. У такому віці вони вели переговори з фараоном.
Посох Аарона перетворюється на змію
8 Тож Господь сказав Мойсеєві й Ааронові:
9 Якщо скаже вам фараон: Покажіть якусь незвичну ознаку, то ти скажеш Ааронові: Візьми свій посох і кинь перед фараоном – нехай він стане змієм.
10 Мойсей та Аарон прийшли до фараона і зробили так, як заповів їм Господь. Кинув Аарон свій посох перед фараоном та його слугами, і він став змієм.
11 Тоді фараон покликав мудреців і ворожбитів. Єгипетські чарівники своїми чарами зробили те ж саме.
12 Кожний із них кинув свій посох і вони перетворилися у зміїв. Однак посох Аарона проковтнув їхні посохи.
13 Та серце фараона залишилось затверділим, і він не послухався їх, як і передбачив Господь.
14 І Господь сказав Мойсеєві: Запекле серце фараона. Він відмовився відпускати народ.
Перша кара: вода перетворюється на кров
15 Тому вранці знову йди до фараона. Ти чекатимеш його на березі Нілу. Коли він підійде до води, ти там зустрінешся з ним. Тримай у своїй руці посох, який перетворювався на змія.
16 Ти промовиш до нього: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе сказати: Відпусти Мій народ, щоб вони поклонилися Мені в пустелі! До цього часу ти не послухався.
17 Тому Господь сказав: Ось з чого ти дізнаєшся, що Я – Господь! Я вдарю посохом, що в моїй руці, по воді у річці, і вона перетвориться на кров.
18 Уся риба, що в Нілі , загине. Тож ріка засмердиться, і не зможуть єгиптяни пити воду з Нілу .
19 І Господь промовив до Мойсея аби він сказав своєму братові Ааронові: Візьми свій посох і простягни руку на води Єгипту, на їхні ріки та канали, на їхні стави та на всі їхні водоймища, щоб перетворилися на кров. Буде кров по всій єгипетській землі, навіть у дерев’яних і кам’яних посудинах.
20 Мойсей та Аарон учинили так, як звелів їм Господь. Аарон на очах у фараона і на очах його слуг підняв свій посох і вдарив ним по воді в Нілі . Вся вода в річці перетворилася на кров.
21 Тому риба в Нілі вимерла, а ріка засмерділася, через що єгиптяни не могли пити воду з Нілу . Була кров по всьому єгипетському краю.
22 Але те саме зробили і єгипетські чаклуни своїми чарами. Серце фараона залишилось закам’янілим. Він, як і передбачив Господь, не послухався їх.
23 До всього, що відбувалось, фараону було байдуже. Він повернувся і пішов до свого дому.
24 А в той час усі єгиптяни почали робити копанки біля Нілу , шукаючи воду для пиття, оскільки не могли пити воду з річки.
25 Минуло сім днів після того, як уразив Господь річку Ніл .
Друга кара: жаби
26 Господь знову промовив до Мойсея: Іди до фараона і скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, щоб він поклонився Мені!
27 Якщо ти не захочеш відпустити, то Я уражу весь твій край жабами.
28 І закишить Ніл жабами. Вони повилазять і доберуться до твоїх палаців, і навіть до спальної кімнати, вилізуть на твоє ліжко. Вони наповнять оселі твоїх слуг і будинки твого народу; залізуть у твої печі та в твої діжки з тістом.
29 І будуть жаби лазити по тобі, по твоїх людях й по всіх твоїх слугах.
1 I rzekł Pan do Mojżesza: Oto ustanawiam cię bogiem dla faraona, a brat twój Aaron będzie twoim prorokiem.
2 Ty będziesz mówił do niego wszystko, co ci rozkażę, a Aaron, brat twój, będzie mówił do faraona, aby wypuścił synów izraelskich z ziemi swojej.
3 Lecz ja znieczulę serce faraona i uczynię wiele znaków moich i cudów moich w ziemi egipskiej,
4 Ale faraon nie usłucha was. Wtedy Ja położę rękę moją na Egipt i wyprowadzę zastępy moje, lud mój, synów izraelskich z ziemi egipskiej przez surowe wyroki.
5 I poznają Egipcjanie, żem Ja Pan, gdy wyciągnę rękę swoją nad Egiptem i wyprowadzę synów izraelskich spośród nich.
6 Mojżesz i Aaron uczynili więc tak, jak im rozkazał Pan; dokładnie tak uczynili.
7 A Mojżesz miał osiemdziesiąt lat, Aaron zaś miał osiemdziesiąt trzy lata, gdy rozmawiali z faraonem.
Laska Aarona
8 Potem odezwał się Pan do Mojżesza i do Aarona, mówiąc:
9 Gdy faraon powie wam: Wykażcie się jakim cudem, powiesz do Aarona: Weź laskę swoją i rzuć ją przed faraonem, a zamieni się w węża.
10 Przyszedł więc Mojżesz z Aaronem do faraona i uczynili tak, jak rozkazał Pan. Aaron rzucił laskę swoją przed faraonem i jego sługami, a ona zamieniła się w węża.
11 Wtedy także faraon wezwał mędrców i czarowników, a czarownicy egipscy uczynili to samo czarami swoimi.
12 Każdy z nich rzucił laskę swoją i zamieniły się w węże. Ale laska Aarona połknęła laski ich.
13 Lecz serce faraona pozostało nieczułe i nie usłuchał ich, tak jak Pan zapowiedział.
Plagi egipskie: woda Nilu zamieniona w krew
14 I rzekł Pan do Mojżesza: Twarde jest serce faraona, wzbrania się wypuścić lud.
15 Idź więc jutro rano do faraona, gdy będzie wychodził nad wodę, stań przed nim na brzegu Nilu, a weź w rękę swoją laskę, która się zamieniła w węża.
16 I powiedz mu: Pan, Bóg Hebrajczyków, posłał mnie do ciebie z wezwaniem: Wypuść lud mój, aby mi służył na pustyni; lecz ty dotychczas nie usłuchałeś.
17 Dlatego tak mówi Pan: Po tym poznasz, żem Ja Pan: Oto Ja uderzę laską, którą mam w ręku, wody Nilu, a zamienią się w krew,
18 I wyginą ryby w Nilu, i Nil zacznie cuchnąć, Egipcjanie zaś nie będą mogli pić wody z Nilu.
19 Potem rzekł Pan do Mojżesza: Powiedz Aaronowi: Weź laskę swoją i wyciągnij rękę swoją nad wody Egiptu, nad jego rzeki, nad jego kanały i zalewy, i nad wszystkie jego zbiorniki wód, a zamienią się w krew, tak że krew będzie w całej ziemi egipskiej, a nawet w naczyniach drewnianych i kamiennych.
20 Mojżesz i Aaron uczynili tak, jak rozkazał Pan: Podniósłszy laskę uderzył wody Nilu na oczach faraona i na oczach jego sług; i wszystka woda w Nilu zamieniła się w krew,
21 I wyginęły ryby w Nilu, i Nil zaczął cuchnąć, tak że Egipcjanie nie mogli pić wody z Nilu. A krew była w całej ziemi egipskiej.
22 Jednak to samo uczynili czarami swoimi czarownicy egipscy i serce faraona pozostało nieczułe, i nie usłuchał ich, jak Pan zapowiedział.
23 Faraon odwróciwszy się, poszedł do swego pałacu i nie wziął sobie tego do serca.
24 Wszyscy Egipcjanie zaczęli kopać w okolicach Nilu, szukając wody do picia, bo nie mogli pić wody z Nilu.
25 I upłynęło pełnych siedem dni od chwili gdy Pan uderzył Nil.