Велич Соломонового царства
1 Отже, Соломон владарював над усіма царствами, від Ріки Євфрат й филистимського краю до єгипетського кордону. Всі вони платили данину, оскільки були підлеглими Соломона протягом усього його життя.
2 Для харчування Соломонового двору на один день було потрібно: тридцять мір (корів ) борошна й шістдесят мір (корів ) борошна грубого помелу;
3 десять вгодованих волів, двадцять волів з пасовиська, а також сто овець, окрім оленів, сарн, ланей і вгодованих птахів.
4 Адже Соломон владарював над усіма країнами і на іншому боці Ріки (Євфрат ), від Тіфсаха аж до Ґази. З усіма царями, що за Рікою, був у нього мир з усіх сторін довкола.
5 Протягом усього часу царювання Соломона Юдеї та Ізраїльтяни жили в безпеці, – кожен під своєю виноградною лозою та під своєю смоківницею, – від Дана й до Вірсавії.
6 У Соломона було сорок тисяч стійл для коней від його колісниць та дванадцять тисяч верхових коней.
7 Отже, намісники почергово, кожен свого місяця, постачали продукти харчування для столу царя Соломона, а також усіх тих, хто мав привілей споживати їжу за столом царя Соломона. Вони не допускали, аби чогось бракувало.
8 Так само ячмінь і солому як для верхових коней, так і тяглових мулів доставляли почергово до того місця, де вони знаходились за своїм призначенням.
Мудрість Соломона
9 Бог наділив Соломона мудрістю і дуже великою розсудливістю, а широту його пізнань можна було зрівняти хіба що з піском на березі моря, –
10 так що мудрість Соломона перевищувала мудрість усіх людей Сходу і всю мудрість Єгипту.
11 Він був мудрішим від усіх відомих мудреців, таких як: Етан езрахітський, а також Геман, Калкол і Дарду, сини Махола. Слава його імені поширилась на всі навколишні народи.
12 Він проголосив три тисячі притч, і склав тисячу п’ять пісень.
13 Він мав що сказати про дерева, починаючи від кедра, що росте на Лівані, й закінчуючи гісопом, що виростає зі стіни; він говорив про звірів і про птахів, про плазунів і про риби.
14 Послухати мудрі висловлювання Соломона приходили люди від усіх навколишніх народів, які були послані царями країн, котрі дізнавались про його мудрість.
Угода Соломона з Хірамом про збудування Господнього Храму
15 Тирський цар Хірам, котрий завжди був приятелем Давида, почувши, що його син помазаний на царя замість свого батька, також послав своїх слуг до Соломона.
16 Соломон сказав послам передати Хіраму таке прохання:
17 Ти знаєш, що мій батько Давид не зміг побудувати Храм Імені Господа, свого Бога, через війни з довколишніми ворогами, аж поки Господь не поклав їх йому під ноги.
18 Але тепер Господь, мій Бог, послав мені з усіх боків мир. Немає в мене супротивників, як і немає нещасних випадків.
19 Тому я вирішив збудувати Храм Імені Господа, мого Бога, як і сказав Господь моєму батькові Давидові, говорячи: Твій син, якого посаджу замість тебе на твоєму престолі, збудує Храм Моєму Імені!
20 Отже, накажи, щоб зрубували мені кедри на Лівані; мої слуги приєднаються до твоїх слуг. Плату для твоїх робітників я віддаватиму тобі, яку ти призначиш, адже ти знаєш, що в нас немає нікого, хто вмів би рубати дерева так, як сидонці.
21 Так сталося, що, почувши прохання Соломона, Хірам дуже зрадів і вигукнув: Благословенний сьогодні Господь, Який дав Давидові мудрого сина, – володаря над цим численним народом!
22 Тож Хірам послав до Соломона сказати: Я уважно вислухав усе, що ти звелів мені передати. Я виконаю кожне твоє побажання відносно кедрових дерев, як і кипарисових .
23 Мої слуги спускатимуть ці дерева з Лівану до моря, а звідти, пов’язаними в плоти, я накажу спровадити їх морем до місця, яке ти мені вкажеш. Там їх (плоти ) розв’яжуть, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання: постачатимеш продовольство для мого двору.
24 Таким чином, Хірам доставляв Соломонові кедрові дерева і кипарисові дерева стільки, скільки Соломон бажав.
25 Навзаєм Соломон постачав Хірамові двадцять тисяч мірок (корів ) пшениці для його двору, і двадцять тисяч мірок (батів ) олії з битих маслин, – саме стільки Соломон постачав Хірамові щороку.
26 Господь наділив Соломона мудрістю, як і обіцяв йому. Між Хірамом і між Соломоном був мир, як і передбачав укладений між обома договір.
Підготовка до будівництва
27 Цар Соломон обклав трудовою повинністю весь Ізраїль. Ця повинність охопила тридцять тисяч чоловіків.
28 Щомісяця, змінами, він посилав на працю до Лівану по десять тисяч чоловіків. Протягом одного місяця вони були на Лівані, після чого два місяці перебували вдома. Податківець Адонірам наглядав за робітниками.
29 А ще в Соломона було сімдесят тисяч носіїв вантажів, та вісімдесят тисяч каменярів, що працювали в горах.
30 Крім того, Соломон призначив три тисячі триста начальників, які керували робітниками, що виконували роботи.
31 За наказом царя вони видобували величезні за розмірами цінні породи каменів. Ці камені обтесували, аби пізніше тесані камені покласти в основу Храму.
32 Отже, заготовляли й обробляли дерево та камінь на будівництво Храму будівельники Соломона разом з будівельниками Хірама, а також майстрами з міста Ґевала .
Umowa handlowa między Salomonem i Chiramem z Tyru
1 Wtedy Chiram, król Tyru, usłyszawszy, że Salomona namaszczono na króla po jego ojcu, wysłał do niego swoje sługi; Chiram był bowiem zaprzyjaźniony z Dawidem przez całe jego życie.
2 Salomon zaś przysłał do Chirama takie poselstwo:
3 Wiadomo ci o Dawidzie, moim ojcu, że nie zdołał on zbudować świątyni imieniu Pana, swego Boga, z powodu wojen, w jakie go uwikłali jego nieprzyjaciele, aż Pan poddał ich pod jego stopy.
4 Lecz teraz Pan, Bóg mój, dał mi wytchnienie ze wszystkich stron, tak iż nie ma przeciwnika ani złej przygody.
5 Postanowiłem tedy zbudować świątynię imieniu Pana, Boga mojego, jak to zapowiedział Pan Dawidowi, mojemu ojcu, mówiąc: Twój syn, którego posadzę po tobie na twoim tronie, ten zbuduje świątynię mojemu imieniu.
Przygotowania do budowy świątyni
6 Nakaż więc teraz naścinać dla mnie cedrów w Libanie i niech przyłączą się moi robotnicy do twoich robotników; zapłatę dla twoich robotników uiszczę ci dokładnie, jaką ty sam wyznaczysz. Wszak wiesz, że nie ma u nas ludzi znających się na wyrębie drzew tak, jak Sydończycy.
7 A gdy Chiram usłyszał słowa Salomona, ucieszył się bardzo i zawołał: Błogosławiony niech dziś będzie Pan, który dał Dawidowi mądrego syna jako władcę nad tym wielkim ludem.
8 Do Salomona zaś Chiram wysłał poselstwo tej treści: Wysłuchałem tego, co mi kazałeś powiedzieć. Spełnię wszystkie twoje życzenia dotyczące drzew cedrowych i drzew cyprysowych.
9 Moi robotnicy sprowadzą je z Libanu nad morze, a tam każę je powiązać w tratwy i sprowadzić morzem na miejsce, jakie mi wyznaczysz. Tam każę je rozwiązać, a ty je sobie zabierzesz. W zamian za to ty spełnisz moje życzenie, dostarczając żywności mojemu dworowi.
10 I tak dostarczał Chiram Salomonowi drzewa cedrowego i drzewa cyprysowego, ile tylko chciał,
11 Salomon zaś dostarczał Chiramowi dwadzieścia tysięcy korców pszenicy na zaopatrzenie jego dworu i dwadzieścia tysięcy wiader wytłaczanej oliwy. Tyle dostarczał Salomon Chiramowi corocznie.
12 A Pan obdarzył Salomona mądrością, jak mu obiecał. I panował pokój, między Chiramem i Salomonem; zawarli też z sobą przymierze.
Przymusowe roboty mieszkańców
13 Następnie król Salomon kazał przeznaczyć z całego Izraela ludzi do przymusowych robót, a liczba przeznaczonych do przymusowych robót wynosiła trzydzieści tysięcy mężczyzn.
14 Z tych wysyłał do Libanu po dziesięć tysięcy co miesiąc na przemian; jeden miesiąc przebywali oni w Libanie, a dwa miesiące u siebie w domu. Adoniram był postawiony nad tymi, którzy byli przeznaczeni do przymusowych robót.
15 Miał też Salomon siedemdziesiąt tysięcy tragarzy i osiemdziesiąt tysięcy robotników w kamieniołomach w górach,
16 Oprócz urzędników, ustanowionych przez Salomona nad robocizną w liczbie trzech tysięcy trzystu, którzy nadzorowali ludzi wykonujących robociznę.
17 Na rozkaz króla wydobywano duże kosztowne kamienie, aby położyć fundamenty świątyni z kamieni ciosanych.
18 Obrabiali je budowniczowie Salomona i budowniczowie Chirama oraz rzemieślnicy z Gebal, przygotowując drzewo i kamienie na budowę świątyni.