Горе байдужим на Сіоні
1 Горе байдужим на Сіоні, і впевненим у власній безпеці на самарійській горі, – хто себе до видатних серед корінних народів зараховує і до яких ходить за допомогою Ізраїлів рід.
2 Навідайтесь у Калне й подивіться, а звідти перейдіть до Великого Хамата, – вступіть також до филистимського Ґату. Хіба вони кращі за ваші два царства? Хіба їхні околиці більші за ваші околиці?
3 Ви, котрі відганяєте від себе думку про день нещастя, фактично, наближаєте насильство.
4 Ви виніжуєтесь на ложах зі слонової кості і, насолоджуючись розкішшю на своїх постелях, їсте собі м’ясо ягнят з отар і телят із загонів, –
5 підспівуєте під звуки цитри, – подібно до Давида, вигадуєте собі музичні інструменти.
6 Ви попиваєте вино з великих чаш і намащуєтесь вишуканими мастями, зовсім не вболіваючи за руїнами Йосифа.
7 Тому тепер підете в неволю першими на чолі полонених, і, таким чином, закінчиться ваше розкішне життя.
8 Адже Владика Господь заприсягнувся Самим Собою. Ось що сказав Господь, Бог Саваот: Мені огидна зарозумілість Якова, – Я зненавидів його укріплені палаци і видам місто ворогу з усім, що є в ньому.
9 Дійде до того, що навіть коли залишиться в одному домі десятеро чоловіків, то й вони повмирають.
10 І якщо прийде чийсь родич, аби взяти й винести кості з дому і спалити, та запитається в того, хто десь у куточку дому залишився: Чи є тут ще хтось? – і почує у відповідь: Немає… – то захожий скаже: Мовчи, щоб часом не назвати Господнього Імені .
11 Бо достатньо Господу сказати слово, – і великі будинки перетворяться на руїни, а малі доми – на купи каміння.
12 Хіба можуть коні бігати по скелях? Хіба можна орати море волами? Але ви перетворили правосуддя в отруту, а плід справедливості – на полин.
13 Ви радієте власним нікчемним словам, говорячи: Хіба не своєю силою ми здобули собі Карнаїм?
14 Тому знайте, нащадки Ізраїля, що Я підніму проти вас народ, – каже Господь, Бог Саваот, – який гнобитиме вас, від входу до Хамата, і аж до потоку в пустелі.
Zepsucie w Izraelu
1 Biada beztroskim na Syjonie
i zadufanym na górze Samarii,
wybitnym obywatelom pierwszego z ludów,
którzy czują się jak bogowie w domu Izraela!
2 Idźcie do Kalne i zobaczcie,
a stamtąd przejdźcie do Chamat-Rabba
i zstąpcie do Gat filistyńskiego.
Czy jesteście lepsi niż te królestwa?
Czy wasz obszar jest większy niż ich obszar?
3 Oddalacie od siebie myśl o dniu nieszczęścia,
a przybliżacie zgubę i gwałt.
4 Wylegują się na łożach z kości słoniowej
i rozciągają się na swoich dywanach,
zjadają jagnięta z trzody i cielęta z obory.
5 Pobrzękują na strunach lutni,
jak Dawid wymyślają sobie instrumenty muzyczne,
6 Piją wino z czasz ofiarnych
i namaszczają się najlepszymi olejkami,
lecz nie boleją nad zgubą Józefa.
7 Przeto teraz pójdą na wygnanie na czele wygnańców
i ustanie ucztowanie hulaków.
8 Przysiągł Wszechmogący Pan na swoje życie —
— mówi Pan, Bóg Zastępów:
Brzydzę się pychą Jakuba,
nienawidzę jego pałaców,
wydam na łup miasto i wszystko, co w nim jest.
9 I stanie się tak: Choćby pozostało tylko dziesięciu mężczyzn w jednym domu, i oni pomrą.
10 I pozostanie tylko krewny,
aby wynieść zwłoki z domu.
A gdy zapyta kogoś, kto jest w zakątku domu: Czy jest jeszcze kto z tobą?
A tamten odpowie: Nie ma!
To doda: Cicho! Gdyż nie wolno wspominać imienia Pana.
11 Bo oto Pan każe rozwalić dom większy w gruzy,
a dom mniejszy w kawałki.
12 Czy konie mogą biegać po skale?
Czy wołami można orać morze?
Lecz wy obróciliście prawo w truciznę,
a owoc sprawiedliwości w piołun.
13 Biada wam, którzy radujecie się z Lodabaru,
którzy mówicie: Czy nie własną siłą odebraliśmy Karnaim?
14 Gdyż oto Ja pobudzę przeciwko wam, domu Izraela, lud
— mówi Pan, Bóg Zastępów —
który dręczyć was będzie od przełęczy Hamat aż do potoku na stepie.