Бунт Ізмаїла проти Ґедалії
1 Сьомого місяця сталося жахливе: прийшов Ізмаїл, син Нетанії, внук Елішами, котрий був з царського роду, а з ним вельможі царя та ще десять чоловік, до Ґедалії, сина Ахікама, в Міцпу. І коли вони в Міцпі разом бенкетували,
2 раптом піднявся Ізмаїл, син Натанії, а також ті десять чоловіків, що були з ним, і вбили мечами Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового внука, – стратили того, кого вавилонський цар поставив правителем над краєм…
3 Ізмаїл знищив так само всіх юдеїв, що були з Ґедалією у Міцпі та халдейських воїнів, котрі там перебували.
4 Наступного дня після вбивства Ґедалії, коли ще ніхто не знав про те, що сталося,
5 прибули люди з Сихема, Шіло та Самарії, – всього вісімдесят чоловік, з оголеними бородами, в розірваних одежах та з нарізами на тілі. В своїх руках вони несли хлібні жертви та ладан до Господнього Храму.
6 Плачучи, назустріч їм з Міцпи вийшов Ізмаїл, син Нетанії. Наблизившись до них, він сказав їм: Йдіть спочатку до Ґедалії, сина Ахікама.
7 Але сталося таке: щойно вони ввійшли в місто, Ізмаїл, син Нетанії, та люди, що були з ним, напали на них , повбивали і вкинули всіх у яму-водозбір.
8 Але між ними знайшлося десять чоловіків, котрі заволали до Ізмаїла: Не вбивай нас, адже ми сховали в полі запаси пшениці та ячменю, меду й олії! Ізмаїл зупинився, і не знищив їх разом з їхніми братами.
9 Що ж до ями, в яку Ізмаїл повкидав трупи всіх убитих ним через Ґедалію чоловіків, то вона була саме тим величезним ровом, який колись викопав цар Аса, захищаючись від Ізраїльського царя Бааші. Ізмаїл, син Нетанії, наповнив її тілами вбитих.
10 Після цього Ізмаїл забрав у полон решту всіх людей, котрі залишились у Міцпі: дочок царя і весь залишок народу в Міцпі, над яким Невузарадан, начальник охорони, поставив Ґедалію, сина Ахікама. Ізмаїл, син Нетанії, захопив усіх у полон і пішов у напрямку до аммонійців.
11 Коли ж Йоханан, син Кареаха, та всі провідники військових підрозділів, що були з ним, довідались про злочини, які скоїв Ізмаїл, син Нетанії,
12 то, зібравши всіх своїх чоловіків, вони пішли, щоб вступити в бій з Ізмаїлом, сином Нетанії, – вони наздогнали його біля великої греблі на воді, що в Ґівеоні.
13 Так сталося, що коли всі люди, захоплені в полон Ізмаїлом, побачили Йоханана, сина Кареаха, та всіх військових провідників, що були з ним, то дуже зраділи.
14 Таким чином увесь народ, захоплений Ізмаїлом у Міцпі, повернувся і перейшов до Йоханана, сина Кареаха.
15 Що ж до Ізмаїла, сина Нетанії, то він, і з ним вісім чоловік, утекли від Йоханана і подались до аммонійців.
16 Тоді Йоханан, син Кареаха, та всі військові провідники, що були з ним, згуртували решту людей з Міцпи, яких Ізмаїл, син Нетанії, після вбивства Ґедалії, сина Ахікама, взяв у полон, – чоловіків, здатних воювати, жінок, дітей та євнухів-царедворців, яких повернули із Ґівеона.
17 Всі вони вирушили в дорогу, затримавшись в Ґерут Кімгам, неподалік Вифлеєма, щоб звідти йти в Єгипет.
18 Вони боялись халдеїв у зв’язку з тим, що Ізмаїл, син Нетанії, убив Ґедалію, сина Ахікама, якого вавилонський цар поставив намісником у країні.
1 W siódmym miesiącu przybył Ismael, syn Netaniasza, syna Eliszamy, z rodu królewskiego, jeden z dostojników królewskich, a wraz z nim dziesięciu mężów, do Gedaliasza, syna Achikama, do Mispy; a gdy tam w Mispie spożywali razem posiłek,
2 Powstał Ismael, syn Netaniasza, i dziesięciu mężów, którzy mu towarzyszyli, i zamordowali mieczem Gedaliasza, syna Achikama, syna Szafana; pozbawili więc życia tego, którego król babiloński ustanowił namiestnikiem kraju.
3 Zamordował też Ismael wszystkich Judejczyków, którzy byli u Gedaliasza na uczcie, i wojowników chaldejskich, którzy tam się znajdowali.
4 Następnego dnia po zabiciu Gedaliasza, gdy nikt jeszcze o tym nie wiedział,
5 Przybyli ludzie z Sychemu, z Sylo i z Samarii — osiemdziesięciu mężów z ostrzyżonymi brodami i w podartych szatach, z ciętymi ranami na ciele, a mieli ofiary z pokarmów i kadzidło w swym ręku, aby je złożyć w domu Pana.
6 A Ismael, syn Netaniasza, wyszedł naprzeciw nich z Mispy, płacząc po drodze. A gdy ich spotkał, rzekł do nich: Chodźcie do Gedaliasza, syna Achikama!
7 Gdy zaś weszli do miasta, zabił ich Ismael, syn Netaniasza, oraz mężowie, którzy byli z nim, i wrzucili ich do cysterny.
8 Lecz znalazło się wśród nich dziesięciu mężów, którzy rzekli do Ismaela: Nie pozbawiaj nas życia! Mamy bowiem zapasy ukryte w polu: pszenicę, jęczmień, oliwę i miód. Więc wstrzymał się i nie zabił ich, ani ich towarzyszy.
9 A cysterna, do której Ismael wrzucił wszystkie trupy zamordowanych mężów, była to ta sama wielka cysterna, którą kazał zrobić król Asa, gdy bronił się przed Baaszą, królem izraelskim; ją napełnił Ismael, syn Netaniasza, zabitymi.
10 Potem uprowadził Ismael całą resztę ludu, który był w Mispie, i córki królewskie, i całą ludność pozostałą w Mispie, którą Nebuzaradan, naczelnik straży przybocznej, powierzył opiece Gedaliasza, syna Achikama; tych uprowadził Ismael, syn Netaniasza, wyruszając w drogę, by się przedostać do Ammonitów.
11 Gdy jednak Jochanan, syn Kareacha, i wszyscy dowódcy wojsk, którzy z nim byli, usłyszeli o zbrodni, której się dopuścił Ismael, syn Netaniasza,
12 Zebrali wszystkich swoich ludzi i wyruszyli, aby się rozprawić z Ismaelem, synem Netaniasza, i dosięgli go u wielkich wód pod Gibeonem.
13 A cały lud, który był przy Ismaelu, ujrzawszy Jochanana, syna Kareacha, i wszystkich dowódców wojsk, którzy byli przy nim, ucieszył się.
14 I wszyscy ludzie, których Ismael uprowadził z Mispy, odwrócili się i przeszli do Jochanana, syna Kareacha.
15 Ismael, syk Netaniasza, uciekł z ośmiu mężami przed Jochananem i przedostał się do Ammonitów.
16 Wtedy Jochanan, syn Kareacha, i wszyscy dowódcy wojsk, którzy z nim byli, zebrali całą resztę ludności, którą Ismael, syn Netaniasza, uprowadził do niewoli z Mispy po zamordowaniu Gedaliasza, syna Achikama, mężczyzn-wojowników, kobiety, dzieci i eunuchów, których sprowadził z powrotem z Gibeonu,
17 I wyruszyli, i zatrzymali się w gospodzie Kimhama w pobliżu Betlejemu; zamierzali bowiem ujść do Egiptu
18 Z obawy przed Chaldejczykami, dlatego iż Ismael, syn Netaniasza, zamordował Gedaliasza, syna Achikama, którego król babiloński ustanowił namiestnikiem kraju.