Господь говорить до нечестивих правителів та фальшивих пророків
1 Я тоді сказав: Послухайте ви, начальники поколінь Якова, й можновладці дому Ізраїлевого! Хіба не вам дбати про судочинство?
2 Але ж ви ненавидите добро й любите зло! Ви здираєте з Мого народу шкіру й навіть їхні м’язи з їхніх костей!
3 Ви пожираєте тіло мого народу, здираючи з них їхню шкіру і ламаючи їхні кості, – ріжете їх на кусочки, наче для казана, і як м’ясо на смаженину.
4 Коли такі люди волатимуть до Господа, Він не буде їм відповідати, а сховає тоді від них Своє обличчя, – настільки огидними вважатиме їхні вчинки.
5 Так говорить Господь щодо пророків, котрі вводять в оману Мій народ. Поки вони мають що гризти зубами, то проголошують мир, але оголошують війну тим, хто нічого не кладе їм до рота.
6 Через це вас чекає ніч без видінь, – темрява вас жде, а не одкровення. Сонце зайде над пророками, і потемніє над ними день.
7 Осоромляться ясновидці, й вкриються ганьбою ворожбити! Усі вони закриють свої уста, тому що не буде відповіді від Бога.
8 Але я сповнений силою й Господнім Духом, правосуддям і мужністю, аби сповістити Якову про його злочини, – Ізраїлю – про його гріхи.
9 Послухайте ж ви, начальники поколінь роду Якова, й старійшини дому Ізраїля, котрі відчуваєте огиду до правосуддя і викривляєте все пряме, –
10 адже ви будуєте Сіон на крові, – Єрусалим – на злочинності.
11 Його можновладці вимірюють справедливість хабаром, а його священики навчають за винагороду; його пророки провіщають за гроші, й, посилаючись на Господа, говорять: Хіба ж посеред нас нема Господа? Нещастя нас не торкнеться!
12 Тому через вас Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова гора вкриється переліском.
Napiętnowanie wodzów ludu
1 Wtedy rzekłem:
Słuchajcie wy, naczelnicy Jakuba,
i wy, wodzowie domu Izraela:
Czy nie waszą rzeczą jest znać prawo?
2 Lecz wy nienawidzicie dobrego, a miłujecie złe.
Zdzieracie z nich skórę
i mięso z ich kości.
3 Jecie mięso mojego ludu,
zdzieracie z niego skórę
i łamiecie jego kości;
krajecie to tak jak mięso w garnku
i jak pieczeń na patelni.
4 Będziecie kiedyś wołać do Pana,
lecz On was nie wysłucha:
zakryje wtedy swoją twarz przed wami,
ponieważ popełniliście złe czyny.
5 Tak mówi Pan o prorokach, którzy zwodzą mój lud,
gdy zęby ich mają co gryźć, zwiastują pokój,
lecz przeciwko temu, który im nic do ustnie da, ogłaszają świętą wojnę.
6 Dlatego zaskoczy was noc i nie będzie widzenia,
zapadnie ciemność i nie będzie wieszczby;
słońce zajdzie nad prorokami
i dzień stanie im się ciemnością.
7 Jasnowidze będą zawstydzeni,
a wieszczkowie zawiedzeni;
wszyscy zakryją sobie twarze,
bo nie będzie odpowiedzi Boga.
8 Lecz ja jestem pełen siły,
ducha Pana, prawa i mocy,
aby oznajmiać Jakubowi jego przestępstwo,
a Izraelowi jego grzech.
9 Słuchajcie tego, wy, naczelnicy domu Jakuba,
i wy, wodzowie domu Izraela,
którzy czujecie wstręt do prawa
i wykrzywiacie wszystko, co proste!
10 Budujecie Syjon, przelewając krew,
a Jeruzalem, popełniając zbrodnię.
11 Jego naczelnicy wymierzają sprawiedliwość za łapówki,
a jego kapłani nauczają za zapłatę,
jego prorocy wieszczą za pieniądze,
i na Pana się powołują, mówiąc:
Czy nie ma Pana wśród nas?
Nie spadnie na nas nieszczęście!
12 Dlatego z powodu was Syjon będzie zorany jak pole,
Jeruzalem stanie się kupą gruzu,
a góra świątyni zalesionym wzgórzem.