1 Вернися, вернися, Суламітко! Повернися, повернися, дозволь нам на тебе надивитись!
Наречений: Для чого дивитись на Суламітку, немов на військовий хоровод?
2 Які ж чудові твої ніжки в сандалях, князівно! Округлість твоїх клубів як півкола, майстерно виготовлені руками митця.
3 Твоє лоно, наче круглоточена чаша, в якій не забракне пахучого вина. Твій стан – це сніп пшениці у колі лілій.
4 Твої груди, як двоє оленяток, – наче двійнятка сарни.
5 Твоя шия, наче вежа зі слонової кості; а твої очі, як ті озера в Хешбоні, що при брамі Батраббім . Твій ніс, як ліванська вежа, що ніби дивиться в бік Дамаска.
6 Твоя голівка, наче гора Кармель, а зачіска на твоїй голові подібна до багряниці, – цар полонений твоїм волоссям.
7 Яка ж ти красуня, і якою бажаною є твоя любов з твоїми насолодами!
8 Своїм станом ти подібна до пальми, а твої груди – до грон винограду.
9 І я подумав: Ось вилізу на пальму, схоплюся за її віття. Нехай же твої груди стануть для мене гронами винограду, твоє дихання буде ароматом яблук,
10 а слова твоїх уст, як добірне вино, що тече прямо до коханого, зволожуючи його уста й пробуджуючи від сну.
Наречена:
11 Я бажана моєму коханому, а він відчуває потяг до мене.
12 Ходи, мій коханий, підемо на поле, й переночуємо в селах .
13 Зранку підемо до виноградників, – побачимо, чи вже розпускається виноград, чи з’являються на виноградних лозах квіточки, чи зацвіли гранатові дерева. Там я обдарую тебе своїм коханням.
14 Ти відчуєш аромат мандраґорів, бо біля наших дверей лежать усякі найкращі плоди, як нові, так і минулорічні, які, мій коханий, я зберегла для тебе.
1 Pląsaj, pląsaj, Sulamitko,
pląsaj, pląsaj, abyśmy cię mogli oglądać!
Co chcecie oglądać na Sulamitce,
gdy zatoczy korowód?
2 Jak piękne są twoje kroki w sandałach, córko książęca!
Wypukłości twoich bioder są jak naszyjnik,
dzieło rąk mistrza.
3 Twoje łono to okrągła czasza, niech w niej nie braknie wina!
Twoje ciało to stóg pszenicy,
okolony liliami.
4 Dwoje twoich piersi jest jak dwoje sarniąt,
bliźniąt gazeli.
5 Twoja szyja jest jak wieża z kości słoniowej,
twoje oczy jak stawy w Cheszbonie,
przy bramie Bat-Rabbim.
Twój nos jak baszta Libanu,
która patrzy w stronę Damaszku.
Wzajemna miłość oblubieńców
6 Twoja głowa jest jak Karmel,
a włosy twojej głowy jak purpura.
Król jest zaplątany w twych lokach.
7 Jakże jesteś piękna i jakże pełna wdzięku,
miłości przerozkoszna!
8 Twoja postać podobna jest do palmy,
twoje piersi do winogron.
9 Pomyślałem: Wespnę się na palmę,
zerwę wiązkę jej daktyli!
Niech mi będą twoje piersi jak winogrona,
a tchnienie twoich nozdrzy jak woń jabłek,
10 A twoje podniebienie jak wyborne wino,
które gładko spływa,
zwilżając wargi i zęby.
11 Ja należę do mojego miłego
i ku mnie zwraca się jego pożądanie.
12 Pójdź, mój miły,
wyjdziemy w pole,
noc spędzimy wśród kwiecia henny!
13 Rankiem pójdziemy do winnic zobaczyć,
czy kwitnie winna latorośl,
czy otwarły się pączki, czy granaty są w pełnym kwieciu:
Tam ci okażę swą miłość!
14 Mandragory wydają woń,
U naszych wrót są wszelkie wyborne owoce,
zarówno nowe jak stare,
które, mój miły, chowałam dla ciebie.