Наречений:
1 Я ввійшов у свій сад, моя сестро, кохана моя, я зібрав мою мирру разом з моїм бальзамом, – я з’їв мій стільник разом з моїм медом, я випив своє вино з моїм молоком… Отже, їжте, мої друзі, пийте й насолоджуйтесь коханням, брати!
Наречена:
2 Я спала, але моє серце не засинало. І ось чую голос мого коханого, – він постукав і заволав : Відкрий мені, моя сестро, кохана моя, світла моя голубко! Але ж моя голова промокла від роси і моє кучеряве волосся сповнене нічною вологою!
3 Я скинула свою сукню, як же мені її знову вдягнути? Я помила свої ноги, як же мені їх забруднити?
4 Коли ж мій коханий просунув крізь отвір свою руку, все в мені затремтіло.
5 Я встала, щоб відкрити моєму коханому, а з моїх рук капала мирра; з моїх пальців мирра потекла на ручку засува.
6 Я відкрила моєму коханому, але мій коханий уже відійшов і зник! Я була в розпачі, коли він пішов. Я його шукала, але ніде не знаходила, – я волала до нього, та він мені не відповідав.
7 Мене зустріли вартові, які обходили нічне місто. Вартові стін мене побили, і навіть поранили мене, зірвавши з мене мою накидку.
8 Я благаю вас, єрусалимські дочки: якщо ви зустрінете мого коханого, то скажіть йому, що я занедужала від кохання.
Дівчата:
9 Чим же твій коханий переважає інших коханих, найгарніша між жінками? Хіба твій коханий кращий за інших, не менше бажаних й коханих, що ти нас так благаєш?
Наречена:
10 Мій коханий білявий та рум’яний, – я його розпізнаю серед десяти тисяч.
11 Його голова – це чисте золото, а його кучері – хвилясті, чорні, кольору воронового крила.
12 Його очі, наче голубки скраю водних потоків, – ніби вимиті в молоці, вони спокійно сидять біля струменистих джерел .
13 Його щічки, немов пахучі грядки, – квітники запашних рослин, а його губи – лілеї, що сочаться коштовною миррою.
14 Його руки ніби виточені з золота, оздоблені коштовним хризолітом; а його груди – мистецьки створені плити зі слонової кості, прикрашені сапфірами.
15 Його ноги – мармурові стовпи, закріплені на золотих підставках, а весь його вигляд, як прекрасний Ліван, – величний, як той кедр.
16 Його уста – одні солодощі, а він увесь – одне пожадання. Отаким є мій коханий. Він – мій найкращий друг, єрусалимські дівчата!
1 Wszedłem do mojego ogrodu, moja siostro, oblubienico,
zerwałem moją mirrę wraz z moim balsamem,
zjadłem mój plaster wraz z moim miodem,
wypiłem moje wino wraz z moim mlekiem.
Jedzcie, moi przyjaciele, pijcie i upijcie się miłością!
Ból rozłąki
2 Ja spałam, lecz moje serce czuwało
Słuchaj, to mój miły puka:
Otwórz mi, moja siostro,
moja przyjaciółko, moja gołąbko bez skazy!
Gdyż moja głową pełna jest rosy,
moje kędziory pełne wilgoci nocnej.
3 Zdjęłam już moją suknię, jakże więc mam ją znowu przyoblec?
Umyłam moje nogi, jakże więc mam je znowu pobrudzić?
4 Mój miły wsunął rękę przez otwór,
a wtedy zadrżały moje wnętrzności.
5 Wstałam, aby otworzyć mojemu miłemu,
a z moich rąk kapała mirra,
z moich palców ciekła mirra
na rękojeść zasuwy.
6 Otworzyłam mojemu miłemu, lecz mój miły już odszedł, znikł;
Byłam zrozpaczona, że odszedł.
Szukałam go, lecz go nie znalazłam,
wołałam go, lecz mi się nie odezwał.
7 Spotkali mnie strażnicy, którzy obchodzą miasto;
pobili mnie, zranili mnie,
zdarli ze mnie mój płaszcz
strzegący murów.
8 Zaklinam was, córki jeruzalemskie:
Gdy spotkacie mojego miłego,
czy wiecie, co mu macie powiedzieć?
Że jestem chora z miłości.
Oblubienica wychwala oblubieńca
9 Czym góruje twój miły nad innymi miłymi,
najpiękniejsza między kobietami?
Czym góruje twój miły nad innymi miłymi,
że nas tak zaklinasz?
10 Mój miły jest jasny i rumiany,
wyróżnia się wśród dziesięciu tysięcy.
11 Jego głowa to szczere złoto,
jego kędziory to gałązki palmowe,
czarne jak kruk.
12 Jego oczy są jak gołąbki nad strumieniami wód,
jego zęby kąpane w mleku,
mocno siedzą w oprawie.
13 Jego policzki są jak grządki balsamu,
porosłe wonnymi ziołami,
jego wargi są jak lilie,
które ociekają płynną mirrą.
14 Jego ręce są jakby toczone ze złota,
wysadzone drogimi kamieniami,
jego brzuch jak płyta z kości słoniowej,
wysadzana szafirami.
15 Jego golenie jak słupy z marmuru,
postawione na złotych cokołach.
Jego postać jak Liban, okazała jak cedry,
16 Jego usta są pełne słodyczy,
wszystko w nim rozkoszne.
Taki jest mój miły i taki mój przyjaciel,
o córki jeruzalemskie.