Псалом 9
1 Диригентові. Так як “На смерть сина”. Псалом Давида.
2 Буду прославляти Господа усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.
3 Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній!
4 Бо мої вороги відступили назад, спіткнулися вони і загинули від Твоєї присутності.
5 Ти сів на престолі як Суддя справедливий. Ти підтримав мою правоту.
6 Ти докорив народам і знищив нечестивих. Ти стер їхнє ім’я навіки-віків, –
7 вороги зазнали повної поразки, – їхні руїни вічні. Ти знищив міста, і щезла про них пам’ять.
8 Та Господь повіки перебуває. Він встановив для суду Свій престол.
9 Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.
10 Господь буде пристановищем пригнобленому, притулком у час скрути.
11 На Тебе покладатимуть надію ті, котрі знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не залишаєш тих, котрі Тебе шукають.
12 Співайте Господеві, Який перебуває на Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння!
13 Бо Месник за кров про них пам’ятає, – не забуває Він волання убогих!
14 Помилуй мене, Господи, подивись на мій біль, що завдають мені мої ненависники. Ти, Котрий відводиш мене від брам смерті,
15 щоб я розповідав про всю Твою славу в брамах дочки Сіону. Я радітиму спасінням Твоїм.
16 Народи провалилися в яму, яку самі викопали. Їхня нога заплуталась у сітях, які вони наставили.
17 Господь явив Себе і вчинив суд, – ділами рук своїх упійманий нечестивий.
Пісня під час музичної паузи .
18 Повернуться нечестиві до шеолу, – всі народи, які забувають про Бога.
19 Бо ж не завжди буде забутий убогий; надія бідних не буде втрачена навіки!
20 Підіймись, Господи, щоб людина не перемагала. Нехай народи стануть на суд перед Тобою!
21 Господи, наведи на них страх, – і нехай усі народи зрозуміють, що вони лише люди!
Музична пауза .Dziękczynienie za wybawienie z ręki wrogów
1 Przewodnikowi chóru. Na nutę: „Umieraj za syna”. Psalm Dawidowy.
2 Będę cię wysławiał, Panie, całym sercem swoim,
Będę opowiadał wszystkim cuda twoje,
3 Będę się weselił i radował w tobie,
Będę opiewał imię twoje, Najwyższy!
4 Bo cofnęli się nieprzyjaciele moi,
Potknęli się i poginęli przed obliczem twoim,
5 Gdyż Ty wydałeś wyrok i sąd korzystny dla mnie,
Zasiadłeś na tronie sędziego sprawiedliwego.
6 Zgromiłeś narody, zgubiłeś bezbożnych,
Imię ich wymazałeś na wieki wieków.
7 Klęskę ponieśli nieprzyjaciele. Nigdy nie podniosą się z ruin…
Miasta zburzyłeś, pamięć ich zaginęła…
8 Lecz Pan trwa na wieki,
Ustawia na sąd tron swój.
9 Sądzić będzie świat sprawiedliwie,
Bezstronnie osądzać ludy.
10 Pan stanie się schronieniem uciśnionemu,
Schronieniem w czasie niedoli.
11 Ufać będą tobie ci, którzy znają imię twoje,
Bo nie opuszczasz, Panie, tych, którzy cię szukają.
12 Śpiewajcie Panu, który mieszka na Syjonie,
Opowiadajcie pośród ludów dzieła jego!
13 Bo mściciel krwi pamiętał o nich,
Nie zapomniał wołania ubogich.
14 Zmiłuj się nade mną, Panie,
Spojrzyj na utrapienie moje
Spowodowane przez tych, którzy mnie nienawidzą!
Ty, który mnie podnosisz z bram śmierci,
15 Abym głosił wszelką chwałę twoją w bramach córki Syjonu,
Radować się będę wybawieniem twoim.
16 Pogrążyły się narody w dole, który wykopały,
W sieci, którą zastawiły, uwięzła noga ich.
17 Objawił się Pan, odbył sąd;
W dziełach rąk swoich uwikłał się bezbożny. Sela.
18 Niech wrócą bezbożni do podziemi,
Wszystkie narody, które zapominają Boga.
19 Bo nie zawsze biedak będzie zapomniany;
Nadzieja ubogich nie zginie na wieki.
20 Powstań, Panie, by nie przemógł człowiek;
Niech będą osądzone przed tobą narody!
21 Rzuć, Panie, postrach na nie,
Niech widzą narody, że są tylko ludźmi. Sela.