Псалом 77
1 Диригентові. Для Ідитуна. Псалом Асафа.
2 Я кличу до мого Бога, – голосно волаю до Бога, щоб Він мене почув.
3 У день моєї недолі я шукаю Господа, – мої руки простягнуті вночі й не опускаються. Моя душа відмовляється від потішання.
4 Коли згадую про Бога, починаю зітхати, – коли роздумую, підупадає мій дух.
Музична пауза .5 Ти тримаєш у безсонні повіки моїх очей, я пригнічений і не можу говорити.
6 Роздумуючи про давні дні, я згадую літа віковічні.
7 Ночами я пригадую свої пісні, спілкуюся зі своїм серцем, і мій дух шукає відповіді:
8 Невже Господь відкидає нас навіки й більше не змилується?
9 Невже назавжди припинилося Його милосердя, і Його обітниці ніколи не будуть виконані?
10 Невже Бог забув про милість і в Своєму гніві стримує Своє милосердя?
Музична пауза .11 І я кажу: Зміна в правиці Всевишнього завдає мені страждань.
12 Я пригадую Господні діяння, бо пам’ятаю Твої давні дивовижні чудеса, –
13 буду роздумувати про всі Твої вчинки і розмірковувати над Твоїм Промислом.
14 Боже, Твоя дорога свята. Який бог є таким великим, як наш Бог?
15 Ти є Богом, Котрий звершує чудеса; Ти виявив Свою могутність серед народів.
16 Ти визволив Своєю рукою Свій народ – нащадків Якова і Йосифа.
Музична пауза .17 Тебе, Боже, бачили води; Тебе побачили води – і затремтіли, збурилися безодні.
18 З хмар полилася вода, почувся громовий голос, – Твої стріли пронизували хмари.
19 Небозвід здригався від гуркоту Твого грому, спалахували Твої блискавки, освітлюючи Всесвіт, земля здригалась і тремтіла…
20 Твоя дорога проходила крізь море, – Твоя стежка через великі води, Твоїх слідів не видно.
21 Наче отару овець, Ти провадив народ Свій рукою Мойсея та Аарона.
Pociecha ze wspomnień chlubnej przeszłości
1 Przewodnikowi chóru. Według Jedutuna. Psalm Asafowy.
2 Głośno wołam do Boga i krzyczę,
Głośno wołam do Boga, aby mnie usłyszał.
3 Szukam Pana w dniu mej niedoli,
Ręka moja jest wyciągnięta w nocy i nie mdleje.
Dusza moja nie chce przyjąć pocieszenia.
4 Gdy wspominam o Bogu, jęczę,
Gdy rozmyślam, duch mój omdlewa. Sela.
5 Trzymałeś otwarte powieki oczu moich, abym nie spał,
Byłem zaniepokojony, tak iż nie mogłem mówić.
6 Przywodzę na pamięć dni dawne,
Wspominam lata odległe.
7 Rozważam w nocy w sercu,
Rozmyślam i duch mój docieka:
8 Czy Pan na wieki odrzuca
I nigdy już nie okaże łaski?
9 Czy ustała na zawsze łaska jego?
Czy cofnięta została obietnica jego na wieki?
10 Czy Bóg zapomniał litości,
Czy w gniewie stłumił miłosierdzie swoje? Sela.
11 I rzekłem: To sprawia mi boleść,
Że prawica Najwyższego jest zmienna.
12 Wspominam dzieła Pańskie,
Zaiste, wspominam twoje dawne cuda.
13 Rozpamiętuję wszystkie dzieła twoje
I rozważam czyny twoje.
14 Boże, święta jest droga twoja!
Któryż bóg jest tak wielki jak Bóg?
15 Tyś Bogiem, który czyni cuda;
Dałeś poznać narodom moc swoją.
16 Odkupiłeś ramieniem swoim lud swój,
Synów Jakuba i Józefa. Sela.
17 Ujrzały cię wody, o Boże,
Ujrzały cię wody i zadrżały:
Tak, wzburzyły się głębiny.
18 Obłoki spłynęły wodą,
Chmury odezwały się grzmotem,
A pioruny twoje latały.
19 Rozległ się grzmot twój jak turkot kół,
Błyskawice oświetliły świat,
Ziemia zadrżała i zatrzęsła się.
20 Droga twoja wiodła przez morze,
A ścieżki twoje przez wielkie wody,
Lecz nie było widać śladów stóp twoich.
21 Prowadziłeś lud swój jak stado ręką Mojżesza i Aarona.