Псалом 55
1 Диригентові, з музичним супроводом. Повчання Давида.
2 Боже, прислухайся до моєї молитви і не відвертайся від мого благання!
3 Вислухай мене і дай мені відповідь. Мені не дають спокою мої думки, і я розгублений
4 від ворожого крику, від утиску нечестивого, бо вони звалюють на мене лихо і в гніві сваряться зі мною.
5 Моє серце здригається в мені, й побоювання смерті налягає на мене.
6 Страх і тремтіння мене охопили, жах огортає мене.
7 Тож я сказав: О, коли б я мав крила, як голубка, я полетів би і відпочив!
8 Отож, я полетів би далеко і поселився б у пустелі.
Музична пауза .9 Я швидко знайшов би укриття від страшного буревію і вітру…
10 Знищи їх, Господи, і перемішай їхню мову, тому що я бачив насильство і розбрат у місті.
11 Удень і вночі вони бродять навкруги по його мурах; беззаконня й утиски посеред нього;
12 загибель у нього, а з його майданів не перестають виходити здирство та обман.
13 Якби ворог зневажав мене, я стерпів би; якби мій ненависник повстав проти мене, я заховався би від нього.
14 Але ти, такий же чоловік, як я, – мій довірений і мій приятель,
15 з яким ми спільно насолоджувалися розмовами і разом з іншими ходили до Божого Дому!?
16 Хай же на них зненацька прийде смерть, нехай живими зійдуть у шеол, бо підступність у їхніх домівках і поміж ними.
17 Я ж кликатиму до Бога, і Господь мене врятує.
18 Увечері, вранці й опівдні буду скаржитись та зітхати – і Він почує мій голос.
19 Він дасть спокій і визволить мою душу від небезпеки з боку нападників, хоч і багато їх проти мене.
20 Бог, Який править споконвіку, почує і впокорить їх.
Музична пауза .Адже вони не міняються, і не бояться Бога.
21 Кожен підносить свою руку на своїх же приятелів, ганьбить свої заповіти.
22 Мова його гладенька, наче масло, але в його серці ворожнеча; його слова м’якші за масло, але вони – оголені мечі.
23 Поклади на Господа свої турботи і Він буде опікуватися тобою. Він повік не допустить, аби праведник захитався.
24 А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди не доживуть і до половини своїх днів. Я ж надію покладаю на Тебе.
Skarga na wrogów i na nieszczerego przyjaciela
1 Przewodnikowi chóru, z grą na strunach. Pieśń pouczająca Dawida.
2 Boże, nakłoń ucha ku modlitwie mojej,
A nie ukrywaj się przed błaganiem moim!
3 Słuchaj mnie uważnie i odpowiedz mi.
Miotam się w żalu moim i jęczę
4 Z powodu głosu nieprzyjaciela,
Z powodu ucisku bezbożnika, bo na mnie zwalają zło,
A w gniewie na mnie nastają.
5 Serce drży we mnie,
Opadł mnie lęk przed śmiercią,
6 Bojaźń i drżenie nachodzi mnie
I groza mnie ogarnia.
7 Rzekłem: O, gdybym miał skrzydła jak gołębica,
Chętnie uleciałbym i odpoczął.
8 Oto uleciałbym daleko,
Zamieszkałbym na pustyni. Sela.
9 Szybko poszukałbym sobie schronienia
Przed wichrem gwałtownym i przed burzą.
10 Zniszcz, Panie, pomieszaj ich języki,
Gdyż widzę gwałty i waśnie w mieście!
11 Dniem i nocą obchodzą je po jego murach,
A jest w nim niegodziwość i ucisk.
12 Jest w nim zguba,
A z placów jego nie ustępuje ucisk i oszustwo.
13 Bo to nie wróg mnie lży
— Co mógłbym znieść —
Nie przeciwnik mój wynosi się nade mnie
— Mógłbym się przed nim ukryć —
14 Ale ty, człowiek równy mnie,
Powiernik mój i przyjaciel,
15 Z którym mieliśmy wspólne słodkie tajemnice,
Do domu Bożego chodziliśmy w tłumie.
16 Niech ich śmierć zaskoczy,
Niech żywcem zstąpią do krainy umarłych,
Bo złość jest w ich siedzibie i pomiędzy nimi.
17 Ja do Boga wołam,
A Pan mnie wybawi.
18 Wieczorem, rano i w południe narzekać będę i jęczeć,
I wysłucha głosu mojego.
19 Wybawi duszę moją,
Obdarzy pokojem od napastników,
Choć wielu ich jest przeciwko mnie.
20 Bóg usłyszy i upokorzy ich,
On, który panuje od wieczności. Sela.
Nie ma bowiem u nich poprawy
I nie boją się Boga.
21 Podniósł rękę na przyjaciół swoich,
Pohańbił przymierze swoje.
22 Gładsze niż masło są usta jego,
Ale wrogość jest w sercu jego;
Miększe niż oliwa są słowa jego.
Ale to miecze obnażone.
23 Zrzuć na Pana brzemię swoje,
A On cię podtrzyma!
On nie dopuści,
By na zawsze zachwiał się sprawiedliwy.
24 Ty, Boże, strącisz ich w dół zagłady;
Ludzie krwawi i zdradliwi nie dożyją połowy dni swoich.
Lecz ja tobie ufam.