Псалом 144
1 Псалом Давида.
Благословенний Господь, моя Скеля, Котрий навчає мої руки до битви, – мої пальці – тримати зброю.
2 Він – милосердний до мене, – моя Твердиня, моя Фортеця, мій Визволитель, мій Щит, – на Нього я покладаюсь. Він підпорядковує мені мій народ.
3 Господи, що таке людина, про яку Ти піклуєшся, і людські нащадки, що Ти звертаєш на них увагу?
4 Адже людина схожа до пари, – її вік, як тінь, що зникає.
5 Господи, нахили Твої небеса і зійди, доторкнися до гір і вони почнуть диміти.
6 Пошли блискавицю і розпороши їх (ворогів ), пусти Свої стріли і приведи їх у збентеження.
7 Простягни Свою руку з висоти й визволи мене, врятуй мене від великих вод, – від рук чужинців,
8 уста яких говорять неправду, а їхня рука – це правиця обману.
9 Боже, я заспіваю Тобі нову пісню, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі;
10 Ти даєш царям перемогу і спасаєш Свого слугу Давида від згубного меча.
11 Визволь мене, – врятуй мене з рук чужинців, уста яких говорять неправду, а їхня рука – це правиця обману.
12 Нехай наші сини будуть, як нові саджанці, належно вирощені в своїй юності, а наші дочки – гарні, наче майстерно вирізьблені храмові колони.
13 Наші комори хай будуть повні запасами усякого добра! Нехай наші вівці плодяться тисячами, – нехай вони плодяться десятками тисяч на наших полях!
14 Нехай наша худоба буде плодовита й без викиднів та втрат, а на вулицях наших нехай не буде ні лементу, ні плачу .
15 Щасливий народ, у якого така доля. Щасливі люди, у яких Господь є їхнім Богом.
Prośba o pomoc, zwycięstwo i pomyślność
1 Dawidowy.
Błogosławiony Pan, skała moja!
On zaprawia ręce moje do walki,
Palce moje do boju!
2 Łaska moja i twierdza moja,
Obrona moja i wybawca mój,
Tarcza moja i ucieczka moja;
On mi poddaje narody.
3 Panie, czymże jest człowiek, że nań baczysz,
I syn człowieczy, że o nim myślisz,
4 Człowiek podobny jest do tchnienia,
Dni jego są jak cień, co mija.
5 Panie, nachyl niebiosa twoje i zstąp;
Dotknij gór, niech zadymią!
6 Zabłyśnij błyskawicą, a rozprosz ich,
Wypuść strzały swoje i spraw wśród nich zamieszanie!
7 Wyciągnij rękę swą z wysokości,
Wybaw mnie i ratuj z wód wielkich, z ręki cudzoziemców,
8 Których usta mówią kłamstwo,
A prawica ich jest prawicą zdradliwą.
9 Boże, zaśpiewam ci nową pieśń,
Na harfie dziesięciostrunnej zagram ci.
10 Ty dajesz królom zwycięstwo;
Dawida, sługę swego, wybawiłeś od miecza srogiego.
11 Wybaw mnie i ratuj z ręki cudzoziemców,
Których usta mówią kłamstwo,
A prawica ich jest prawicą zdradliwą.
12 Niech synowie nasi będą jak rośliny
Dobrze wyrośnięte w młodości swojej,
A córki nasze jak kolumny wyciosane
Zdobiące świątynię!
13 Spichlerze nasze niech będą pełne,
Zaopatrzone we wszelkie płody.
Owce nasze niech rodzą tysiące,
Niech rodzą dziesięć tysięcy na naszych polach!
14 Bydło nasze niech będzie ciężarne,
Bez szkód i strat,
I niech nie będzie narzekań na ulicach naszych!
15 Błogosławiony lud, któremu tak się powodzi,
Błogosławiony lud, którego Bogiem jest Pan!