Заклик дорогоцінної мудрості
1 Невже мудрість не кличе, – не подає свого голосу розум?
2 Вона стає на підвищених місцях пагорбів, біля доріг і на роздоріжжях.
3 Вона голосно волає біля брам, при вході до міста, та біля дверей будинків:
4 Люди! До вас я звертаюсь, – мій голос до людських синів.
5 О ви, простодушні, вчіться розсудливості; та і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!
6 Послухайте, адже я говоритиму про благородні речі; те, що виходить з моїх уст, – істина.
7 Мої уста виголошують правду, і лукавство для моїх уст огидне.
8 Усі слова моїх уст справедливі, і в них немає жодного підступу, ні фальші.
9 Усі вони ясні для розумного, – зрозумілі для тих, хто набув знання.
10 Краще прийміть моє застереження, ніж срібло, – радше знання, аніж добірне золото.
11 Адже мудрість дорожча за коштовні перли, і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.
Велич мудрості
12 Я, мудрість, живу вкупі з розумом, і наділяю розважливим знанням.
13 Мати страх Господній – означає ненавидіти зло. Тому я ненавиджу гордість і зухвалість, – дорогу зла (погану поведінку ) й підступні уста.
14 У мене є порада і здоровий глузд, – у мене розум, і в мене сила.
15 Завдяки мені владарюють царі й правителі, – завдяки мені вони здійснюють правосуддя.
16 Завдяки мені працюють урядовці, вельможі та всі судді землі.
17 Тих, котрі мене люблять, я люблю, і хто мене шукає, знайде мене.
18 У мене багатство й слава, постійний достаток і справедливість.
19 Мої плоди кращі, ніж золото, – і то золото чисте, – та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.
20 Я ходжу дорогами істини, – стежками правосуддя,
21 даруючи блага тим, котрі мене люблять, й наповнюючи їхні скарбниці.
22 Господь мене (мудрість ) мав на початку Свого шляху, – раніше Своїх споконвічних діянь.
23 Я існую від початку віків , – раніше буття землі.
24 Я народилась раніше безодень, – коли не було джерел наповнених водою.
25 Я народилась, перш ніж постали гори, – раніше за пагорби,
26 коли Він ще не створив ні землі, ні полів, і навіть початкових пилинок усесвіту.
27 Коли Він облаштовував небеса, я була там, – коли накреслював круг навколо безодні;
28 коли Він угорі закріплював хмари, і коли на землі встановлював джерела безодні;
29 коли визначав границі моря, аби його води не виходили за встановлені йому межі. Коли Він закладав основи землі,
30 я була в Нього майстром, – щодня була Його задоволенням, – усмішкою на Його устах повсякчасно,
31 звеселяючись на крузі Його землі та радіючи людськими синами!
32 Отже, тепер , діти мої , слухайте мене, – щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!
33 Слухайте повчання, аби стати мудрими, і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухається, дотримуючись моїх задумів, щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.
35 Адже хто мене знаходить, той знаходить життя, і отримує милість від Господа.
36 А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі, – всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.
Dostojeństwo i wieczność mądrości
1 Słuchaj! Mądrość tak woła,
rozum tak się odzywa.
2 Na szczytach wzgórz, przy drodze,
na rozstaju dróg usadowiła się.
3 Obok bram u wylotu miasta,
u wejścia do przedsionków głośno woła:
4 Na was, mężowie, wołam,
mój głos zwraca się do synów ludzkich.
5 Uczcie się roztropności, prostaczkowie,
a wy, głupcy, nabierzcie rozumu!
6 Słuchajcie, bo o rzeczach szlachetnych mówię,
a prawe jest to, co wypowiadają moje wargi.
7 Tak, moje usta mówią prawdę,
a niegodziwość jest ohydą dla moich warg.
8 Sprawiedliwe są wszystkie słowa moich ust,
nie ma w nich nic krętego i przewrotnego.
9 Wszystkie są proste dla rozumnego
i prawe dla tych, którzy zdobyli wiedzę.
10 Przyjmijcie moją przestrogę raczej niż srebro
i poznanie raczej niż wyborne złoto!
11 Mądrość bowiem jest cenniejsza niż korale,
i żadne klejnoty jej nie dorównają.
12 Ja, mądrość, mieszkam z roztropnością,
umiem udzielić dobrej rady.
13 Bać się Pana — znaczy nienawidzić zła;
nienawidzę buty i pychy,
złych postępków oraz przewrotnej mowy.
14 U mnie jest rada i zdrowy rozsądek;
mam rozum, mam także moc.
15 Dzięki mnie królują królowie
i władcy wydają sprawiedliwe prawa.
16 Dzięki mnie rządzą książęta
i dostojnicy sądzą sprawiedliwie.
17 Miłuję tych, którzy mnie miłują,
a którzy mnie gorliwie szukają, znajdują mnie.
18 U mnie jest bogactwo i sława,
trwałe dobra i powodzenie.
19 Mój plon jest lepszy niż złoto, złoto wyborne,
a moje wyniki lepsze niż doborowe srebro.
20 Chodzę ścieżką sprawiedliwości,
drogami prawa,
21 Darząc bogactwem tych, którzy mnie miłują,
i napełniając ich skarbce.
22 Pan stworzył mnie jako pierwociny swojego stworzenia,
na początku swych dzieł, z dawna.
23 Przed wiekami byłam ustanowiona,
od początków, przed powstaniem świata,
24 Gdy jeszcze nie było morza, zostałam zrodzona,
gdy jeszcze nie było źródeł obfitujących w wody.
25 Zanim góry były założone
i powstały wzgórza, zostałam zrodzona
26 Gdy jeszcze nie uczynił ziemi i pól,
i pierwszych brył gleby.
27 Gdy budował niebiosa, byłam tam;
gdy odmierzał krąg nad powierzchnią toni.
28 Gdy w górze utwierdzał obłoki
i wyprowadzał z toni potężne źródła,
29 Gdy morzu wyznaczał granice,
aby wody nie przekraczały jego rozkazu;
gdy kładł podwaliny ziemi
30 Ja byłam u jego boku mistrzynią,
byłam jego rozkoszą dzień w dzień,
igrając przed nim przez cały czas,
31 Igrając na okręgu jego ziemi,
rozkoszując się synami ludzkimi.
32 Otóż teraz słuchajcie mnie, synowie:
Błogosławieni ci, którzy się trzymają moich dróg!
33 Słuchajcie przestrogi, abyście byli mądrzy,
a nie odrzucajcie jej!
34 Błogosławiony człowiek, który mnie słucha,
czuwając dzień w dzień u moich drzwi,
strzegąc progów moich bram!
35 Bo kto mnie znalazł, znalazł życie
i zyskał łaskę u Pana.
36 Lecz kto mnie pomija, zadaje gwałt własnej duszy:
Wszyscy, którzy mnie nienawidzą, miłują śmierć.