1 Людина, яка, не зважаючи на докори, стає запеклішою, раптово зламається, і вже не отримає зцілення.
2 Коли праведні намножуються, народ радіє, а коли владарюють нечестиві, люди стогнуть.
3 Людина, яка любить мудрість, тішить свого батька, а хто захоплюється розпусницями, той розтринькає майно.
4 Цар, вірний у правосудді, піднімає країну, а людина, ласа на хабарі, нищить її.
5 Людина, яка підлещується до свого друга, ставить пастку для його ніг.
6 Злочинець попадає в пастку власного гріха, а праведник радіє і веселиться.
7 Праведник намагається зрозуміти справи бідних, а нечестивий і не думає про таке розуміння.
8 Люди підступні викликають у місті заворушення, а мудрі відвертають заколот.
9 Коли мудра людина сперечатиметься з нерозумною, то чи вона обурюватиметься чи сміятиметься, спокою не матиме.
10 Кровожерливі люди ненавидять непорочних, тоді як праведні дбають про їхнє життя.
11 Нерозумний увесь свій гнів виявляє, а мудрий стримує його.
12 Якщо правитель прислухається до пліток, то і всі його службовці виявляться нечестивцями.
13 Убогий зустрічається зі здирником; але Господь просвітлює очі їм обом.
14 Якщо цар судитиме бідних справедливо, то його трон зміцниться назавжди.
15 Різка і повчання примножують мудрість, але дитина, залишена напризволяще, осоромить свою матір.
16 Коли намножуються нечестиві, то множаться й гріхи, але праведні побачать їхнє (нечестивих ) падіння.
17 Виховуючи, карай свого сина, і він сприятиме твоєму спокою, – принесе задоволення твоїй душі.
18 Без об’явлення згори народ неприборканий, а коли дотримується Закону, то він блаженний.
19 Одними словами слугу не виправиш, бо хоч він і розуміє, але до уваги їх не бере.
20 Чи бачив ти нерозважливу в словах людину? На нерозумного більше надії, ніж на неї!
21 Хто свого слугу змалку привчає до поблажливості, той в майбутньому зустрінеться з його зухвальством.
22 Розгнівана людина затіває сварку, так само й запальна – робить багато помилок.
23 Гординя людини принижує її, а людина покірна духом здобуває славу.
24 Хто ділиться (паює ) зі злодієм, ненавидить свою душу; він чує прокльони, але не видає його.
25 Страх перед людьми заганяє в пастку, а хто покладається на Господа, буде у безпеці.
26 Багато хто шукає прихильності правителя, проте справедливий присуд людини від Господа.
27 Нечестива людина огидна для праведних, а для нечестивого огидний кожен, хто йде прямою дорогою.
1 Kto mimo wielu upomnień trwa w uporze,
będzie nagle, bez ratunku zdruzgotany.
2 Gdy sprawiedliwi sprawują władzę, lud się cieszy;
lecz gdy rządzą bezbożni, lub wzdycha.
3 Kto kocha mądrość, sprawia radość ojcu,
lecz kto obcuje z nierządnicami, trwoni majątek.
4 Król umacnia kraj prawem;
kto ściąga wiele podatków, niszczy go.
5 Kto schlebia swojemu przyjacielowi,
ten mu zastawia sidła na nogi.
6 Zły człowiek wikła się we własnym grzechu,
lecz sprawiedliwy raduje się i weseli.
7 Nabożny zajmuje się sprawą ubogich,
lecz bezbożny w ogóle na nią nie zważa.
8 Naśmiewcy wywołują w mieście zamieszki,
lecz mędrcy uśmierzają gniew.
9 Gdy mądry wiedzie spór z głupim,
to ten raz wybucha, raz się śmieje, i nie dochodzi do pojednania.
10 Krwiożercy nienawidzą nienagannego,
lecz prawi troszczą się o jego życie.
11 Głupi ujawnia całą swoją porywczość,
lecz mądry w końcu ją uśmierza.
12 Gdy władcą słucha kłamstw,
wszyscy jego słudzy są bezbożni.
13 Gdy biedny spotyka się ze zdziercą,
Pan obdarza światłem oczy obydwu.
14 Tron króla, który sprawiedliwie rozsądza ubogich,
będzie na wieki umocniony.
15 Rózga i karcenie dają mądrość,
lecz nieposłuszny chłopiec przynosi wstyd swojej matce.
16 Gdy występni stają się potężni, wtedy i grzech się wzmaga;
lecz sprawiedliwi oglądać będą ich upadek.
17 Karć swojego syna, a oszczędzi ci niepokoju
i sprawi rozkosz twojej duszy.
18 Gdzie nie ma objawienia, tam lud się rozprzęga;
błogosławiony ten, kto przestrzega nauki.
19 Samymi słowami sługi się nie poprawi,
bo choć je rozumie, nie bierze ich pod uwagę.
20 Czy widziałeś nierozważnego przez pośpiech w swoich słowach?
Więcej można się spodziewać po głupim niż po nim.
21 Kto rozpieszcza swojego sługę za młodu,
ten w końcu spotka się z jego uporem.
22 Człowiek skłonny do gniewu wszczyna zwadę,
a porywczy popełnia wiele błędów.
23 Pycha przywodzi człowieka do upadku,
lecz pokorny duchem dostępuje czci.
24 Kto się dzieli ze złodziejem, nienawidzi swojej duszy;
słyszy przekleństwo, a jednak go nie wydaje.
25 Lęk przed ludźmi nastawia na człowieka sidła,
lecz kto ufa Panu, ten jest bezpieczny.
26 Wielu zabiega o względy władcy,
lecz Pan wymierza każdemu sprawiedliwość.
27 Ohydą dla sprawiedliwych jest człowiek niegodziwy;
lecz kto postępuje nienagannie, jest ohydą dla bezbożnego.