1 Як сніг улітку, як злива в жнива, – так не личить нерозумному честь.
2 Як пролетить горобець і як промигне ластівка, – так і безпідставне прокляття не сповниться.
3 Що батіг для коня, а вуздечка для осла, те палиця для спин нерозумних.
4 Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби тобі не стати таким як він.
5 Дай нерозумному відповідь відповідно до його безглуздя, щоби він не вважав себе мудрим у власних очах.
6 Що посилати звістку через нерозумного, те відтинати собі ноги, або випити гіркоту.
7 Що безпорадні ноги паралізованого, те притча в устах нерозумного.
8 Віддавати шану нерозумному, – те саме, що прив’язувати камінь до пращі.
9 Що колюча тернина в руках п’яниці, те притча в устах нерозумного.
10 Як стрілець, що ранить кожного перехожого, так і той, хто бере на роботу нерозумного чи пройдисвіта.
11 Як пес повертається до своєї блювотини, так і нерозумний повторює своє безглуздя.
12 Чи ти бачив людину, яка мудра у власних очах? На нерозумного більше надії ніж на неї!
13 Ледар говорить: Лев на дорозі! Лев на кожному майдані!
14 Як двері повертаються на своїх завісах, так лінивий на своєму ліжку.
15 Ледар простягає свою руку до миски, але йому ліньки піднести її до свого рота.
16 Лінивий вважає себе розумнішим за сімох, які відповідають розсудливо.
17 Хто, проходячи мимо, втручається в чужу суперечку, той хапає пса за вуха.
18 Що, прикидаючись божевільним, жбурляти головешки та пускати смертоносні стріли,
19 те обманювати свого друга, а потім говорити: Я лише пожартував.
20 Коли закінчуються дрова, вогонь гасне, так само коли нема наклепника, сварка припиняється.
21 Вугілля для жару і дерево для вогню, а сварлива людина – для розпалювання сварки.
22 Слова наклепника, як ласощі, які з їжею легко потрапляють у глибини нутра того , хто вислуховує.
23 Що глиняна посудина, покрита підробкою срібла, те полум’яні уста при злосливому серці.
24 На словах ненависник може видавати себе за іншого, тоді як у своєму серці він втаює підступ.
25 Навіть якщо мова його лагідна, не вір йому, бо сім гидот у його серці.
26 Хоча ненависть хитро приховується, злостивість людини відкриється перед громадою.
27 Хто копає яму, той сам до неї впаде, і хто вгору котить камінь, на того він і покотиться.
28 Брехливий язик ненавидить ним же поранених, і облесливі уста готовлять погибель.
1 Jak śnieg w lecie i jak deszcz w żniwa,
tak nie na miejscu jest cześć dla głupca.
2 Jak ptak, który ucieka, jak jaskółka, która ulatuje,
tak jest z bezpodstawnym przekleństwem: ono się nie ziszcza.
3 Na konia bicz, na osła wędzidło,
a kij na grzbiet głupców.
4 Nie odpowiadaj głupiemu według jego głupoty,
abyś i ty nie upodobnił się do niego.
5 Odpowiedz głupiemu według jego głupoty,
aby się nie uważał za mądrego.
6 Podcina sobie nogi, połyka przykrość,
kto wysyła poselstwo przez głupca.
7 Jak jest ze zwisającymi goleniami kulawego,
tak jest z przypowieścią w ustach głupców.
8 Oddawać głupcowi cześć
to tak, jak kłaść sakiewkę z klejnotami na kupę kamieni.
9 Gałązka ciernia w ręku pijanego
to tak, jak przypowieść w ustach głupców.
10 Jak jest ze strzelcem, który rani wszystkich przechodniów,
tak jest z tym, który wynajmuje głupca lub pijaka.
11 Jak pies wraca do tego, co zwymiotował,
tak głupiec powtarza swoje głupstwa.
12 Gdy widzisz człowieka mającego się za mędrca,
to więcej nadziei jest dla głupca niż dla niego.
13 Leniwy mówi: Lwica jest na drodze,
lew jest na ulicach.
14 Jak drzwi obracają się na zawiasach,
tak próżniak na łóżku.
15 Leniwy wyciąga rękę do misy,
lecz, ciężko mu podnieść ją dalej do ust.
16 Leniwy ma się za mądrzejszego
niż siedmiu odpowiadających rozsądnie.
17 Kto się wtrąca do cudzego sporu,
ten jak gdyby łapał biegnącego psa za uszy.
18 Do obłąkanego, który rzuca płonące głownie i śmiertelne strzały,
19 Podobny jest człowiek, który oszukał swojego bliźniego,
a potem mówi: Ja tylko żartowałem.
20 Gdy nie ma drzewa, ogień gaśnie;
gdy nie ma oszczercy, zwada ustaje.
21 Czym węgiel dla żaru i drzewo dla ognia,
tym człowiek kłótliwy dla wzniecenia sporu.
22 Słowa potwarcy są jak łakocie;
spływają gładko w głąb ciała.
23 Czym srebrna glazura na czaszy,
tym gładkie wargi i złe serce.
24 Ten, kto nienawidzi, udaje wargami innego,
lecz w sercu knuje podstęp;
25 Nie wierz mu, choć odzywa się miłym głosem,
gdyż siedem obrzydliwości jest w jego sercu.
26 Choć nienawiść ubiera się w szatę pozornej życzliwości,
to jednak jej złość wyjdzie na jaw w zgromadzeniu.
27 Kto kopie dół, wpada weń,
a kamień wraca na tego, kto go toczy.
28 Fałszywy język nienawidzi tych, których zmiażdżył,
a usta pochlebcy prowadzą do zguby.