1 Вино – глумливе, оп’яняючий напій – галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.
2 Царський гнів, мов ричання лева; хто його дражнить, грішить проти самого себе.
3 Уникати сварки – достоїнство людини, – лише нерозсудливий гарячкує.
4 Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, – та нічого не знайде.
5 Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати.
6 Чимало людей наголошують на власній доброті, але хто знайде, насправді, милостиву людину!
7 Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.
8 Коли цар сидить на судовому троні, то він своїм поглядом розпорошує усяке зло.
9 Хто може сказати: Очистив я своє серце, і тепер я чистий від мого гріха?
10 Неоднакові ваги і дві різні мірки – одне і друге огидні для Господа.
11 Вже з поведінки дитини можна зрозуміти, чи правильним і чистим буде її спосіб життя.
12 Вухо, яке чує, й око, яке бачить, – те й друге створив Господь.
13 Не люби довго спати, щоб тобі не збідніти. Тримай відкритими свої очі, і їстимеш хліб досхочу.
14 Хто купує, каже: Погане, нічого не варте!‥ А коли відійде, то хвалиться купленим.
15 Можна мати золото і багато перлин, але розумні уста – найцінніша прикраса.
16 У того, хто поручився за чужого, – візьмуть і його одяг, – візьмуть його від нього як заставу за стороннього.
17 Хліб, здобутий неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви .
18 Всі заходи затверджуються радою, тому лише після наради починай воювати.
19 Хто ходить і відкриває таємниці, той зрадник, – тому не спілкуйся з тим, хто широко відкриває рота.
20 Хто лихословить свого батька та свою матір, того світильник погасне серед безпросвітної темряви.
21 Спадок, поспіхом отриманий на початку, не матиме благословення в кінці.
22 Не говори: Я відплачу за зло! Покладайся на Господа, і Він тобі допоможе.
23 Двоякі гирі огидні для Господа, так само не до вподоби й оманлива вага.
24 Кроками людини керує Господь, але як же людині зрозуміти свою дорогу?
25 Поспіхом дати обітницю, мовляв, «Посвячене!», а лише після обітниці обмірковувати – пастка для людини.
26 Мудрий цар відсіває нечестивих, після чого направляє на них колесо .
27 Світильник Господній – дух людини, що вивідує всі глибини серця.
28 Милість та істина оберігають царя, – милосердям він підтримує свій престол.
29 Окраса юнацтва – їхня сила, а оздоба людей похилого віку – сивина.
30 Рани від побоїв – ліки проти зла, і удари ці проникають у глибини людського єства.
1 Wino — to szyderca, mocny trunek — to wrzaskliwa kłótnia;
i nie jest mądry, kto się od niego zatacza.
2 Gniew króla jest jak pomruk lwa;
kto go rozgniewa, grzeszy przeciwko własnej duszy.
3 Trzymać się z dala od zwady, przynosi każdemu chlubę,
lecz każdy głupiec lubi się sprzeczać.
4 Leń nie orze w jesieni;
a gdy w żniwa szuka plonu, nic nie ma.
5 Zamysł w sercu człowieka jest jak głęboka woda;
lecz roztropny mąż umie jej naczerpać.
6 Wielu jest takich, którzy chwalą się swoją dobrocią;
lecz kto znajdzie człowieka niezawodnego?
7 Sprawiedliwy postępuje nienagannie,
szczęśliwe są po nim jego dzieci.
8 Król siedzący na sędziowskim tronie,
rozprasza swym spojrzeniem wszelkie zło.
9 Któż może powiedzieć: Oczyściłem swoje serce,
jestem wolny od grzechu?
10 Dwojakie odważniki i dwojaka miara —
obydwa są ohydą dla Pana.
11 Nawet po uczynkach można poznać chłopca,
czy jego charakter jest czysty i prawy.
12 Ucho, które słyszy, i oko, które widzi —
oba stworzył Bóg.
13 Nie kochaj spania, abyś nie zubożał;
miej oczy otwarte, a będziesz miał chleba pod dostatkiem.
14 Liche to, liche! mówi nabywca;
lecz gdy odchodzi, chwali się.
15 Istnieje złoto i mnóstwo korali,
lecz klejnotem najcenniejszym są roztropne wargi.
16 Weź szatę tego, kto ręczył za obcego,
i bierz od niego zastaw, gdy daje porękę za cudzoziemców.
17 Smakuje człowiekowi chleb podstępnie zdobyty,
lecz potem jego usta są pełne piasku.
18 Dzięki dobrej radzie plany się udają,
toteż tylko z rozwagą należy prowadzić wojnę.
19 Kto jest gadułą, ten zdradza tajemnice,
więc nie zadawaj się z plotkarzem.
20 Kto przeklina swojego ojca i swoją matkę,
tego lampa z nastaniem ciemności gaśnie.
21 Dziedzictwo na początku szybko zdobyte
na końcu nie ma błogosławieństwa.
22 Nie powiadaj: Odpłacę za zło!
Polegaj na Panu, a On cię wspomoże.
23 Dwojakie odważniki są ohydą dla Pana,
a fałszywe wagi, to rzecz niedobra.
24 Pan kieruje krokami męża;
jakże może człowiek zrozumieć swoją drogę?
25 Sidłem dla człowieka jest nierozważnie ślubować
i zastanawiać się dopiero po złożeniu ślubów.
26 Mądry król przesiewa bezbożnych
i odpłaca im zą ich złość.
27 Pan czuwa nad tchnieniem człowieka,
bada wszystkie tajniki wnętrza.
28 Miłość i wierność strzegą króla,
a swój tron umacnia on dobrocią.
29 Chlubą młodzieńców jest ich siła,
lecz ozdobą starców jest siwy włos.
30 Krwawe rany oczyszczają złośnika,
a ciosy głębie wnętrzności.