Настанови про обітниці та зобов’язання
1 Звернувся Мойсей до князів племен Ізраїльтян з такими словами: Ось що заповів Господь:
2 Якщо чоловік складе обітницю Господу, чи присягнеться, беручи на себе якесь зобов’язання стосовно своїх дій, то він не повинен порушувати свого слова, а виконати все, що вийшло з його уст.
3 Однак, коли жінка дасть обітницю Господу, беручи на себе зобов’язання ще в домі свого батька за своєї молодості,
4 а її батько чув цю обітницю і її зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, але її батько промовчить не заперечуючи їй, то всі її обітниці і кожне зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, залишаться в силі.
5 Якщо ж її батько в той день, коли почує про всі її обітниці, заперечить їй, то всі її зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, не будуть чинними. Господь простить її, оскільки її батько заперечив їй.
6 Якщо ж вона вийде заміж, будучи ще пов’язаною своїми обітницями, або зобов’язаннями своїх уст стосовно своїх дій,
7 а її чоловік почувши про них, промовчить того дня, коли почує, то її обітниці залишаться незмінними; як і її зобов’язання, які вона брала на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
8 Коли ж її чоловік того дня, коли дізнався про всі її обітниці, що залишаються чинними, а також про зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, заперечить їй, то він їх уневажнює, і Господь їй простить.
9 Але обітниця вдови або розлученої, а також усе, чим вона себе зобов’язала стосовно своїх дій, залишаються їй в силі.
10 Якщо ж вона складає обітницю, чи приймає зобов’язання з клятвою стосовно своїх дій у домі свого чоловіка,
11 а її чоловік, дізнавшись про це, промовчить і не заперечить їй, то всі її обітниці і всі зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
12 Якщо ж її чоловік того дня, коли почує про все, що вийшло з її уст – всі обітниці і зобов’язання стосовно її дій, – категорично заперечить їй, то вони не можуть бути дійсними. Її чоловік уневажнив їх, а Господь простить їй.
13 Усяку обітницю і всяку зобов’язуючу присягу, стосовно дій дружини, її чоловік може залишити в силі і її чоловік може скасувати їх.
14 Але якщо її чоловік промовчить у її справі до наступного дня, то це означатиме , що він залишає в силі всі її обітниці та всі зобов’язання, взяті нею. Він затвердив їх, оскільки у той день, коли почув, промовчав, не заперечивши їй.
15 Якби він побажав би скасувати їх через деякий час після того, коли про це почув, то він понесе її гріх.
16 Це постанови, які Господь заповів через Мойсея стосовно взаємин між чоловіком і його дружиною, між батьком і його незаміжньою дочкою за її молодості в домі свого батька.
1 I powiedział Mojżesz synom izraelskim wszystko, co mu rozkazał Pan.
Przepisy o ślubach
2 Do naczelników plemion izraelskich przemówił Mojżesz tymi słowy: Oto, co Pan rozkazał!
3 Jeżeli mężczyzna złoży Panu ślub albo przysięgę, zobowiązując się do wstrzemięźliwości, to niech nie łamie swego słowa, lecz wykona wszystko, co wychodzi z jego ust.
4 Jeżeli jednak kobieta złoży ślub Panu i zobowiąże się do wstrzemięźliwości jeszcze w domu swego ojca w swojej młodości,
5 To gdy jej ojciec słyszał jej ślub i zobowiązanie, którym zobowiązała się do wstrzemięźliwości, a nie odezwał się do niej, ważne będą wszystkie jej śluby i wszelkie zobowiązanie do wstrzemięźliwości, które na się wzięła.
6 Lecz jeżeli jej ojciec sprzeciwi się jej w dniu, kiedy usłyszał o wszystkich jej ślubach i zobowiązaniach, którymi zobowiązała się do wstrzemięźliwości, to nie będą one ważne. Pan jej odpuści, gdyż jej ojciec się jej sprzeciwił.
7 A jeżeli wyjdzie za mąż, a będzie jeszcze związana swoimi ślubami lub wypowiedzią swych ust, którą się zobowiązała do wstrzemięźliwości,
8 A jej mąż usłyszał o tym, lecz nie odezwał się do niej wtedy, gdy o tym usłyszał, to śluby jej są ważne, i ważne jej zobowiązania, którymi zobowiązała się do wstrzemięźliwości.
9 Jeżeli jednak jej mąż sprzeciwi się jej w dniu, gdy usłyszy o tym, to unieważnia jej ślub, który na niej ciąży, i wypowiedź jej ust, którą się zobowiązała do wstrzemięźliwości, a Pan jej odpuści.
10 Każdy ślub wdowy lub rozwiedzionej, którym się związała, będzie dla niej ważny.
11 Jeżeli jednak w domu swego męża złożyła ślub lub zobowiązała się przysięgą do wstrzemięźliwości,
12 A jej mąż usłyszy o tym, lecz nie odezwie się do niej i jej się nie sprzeciwi, to ważne będą wszystkie jej śluby i wszystkie zobowiązania, którymi zobowiązała się do wstrzemięźliwości.
13 Jeżeli jednak mąż unieważni je w dniu, kiedy o nich usłyszy, to wtedy wszystko, co wyszło z jej ust, więc jej śluby i zobowiązania do wstrzemięźliwości, nie będą ważne. Mąż je unieważnił, a Pan jej odpuści.
14 Każdy ślub i każdą przysięgę wstrzemięźliwości złożoną w celu umartwienia się może jej mąż zatwierdzić i może unieważnić.
15 Lecz jeżeli jej mąż milczy o tej sprawie do następnego dnia, to uznaje za ważne wszystkie jej śluby i wszystkie jej zobowiązania do wstrzemięźliwości, które na niej ciążą; zatwierdził je, ponieważ nie odezwał się do niej w dniu, gdy o tym usłyszał.
16 Jeżeli chciałby je unieważnić dopiero w jakiś czas po tym, gdy o nich usłyszał, to poniesie jej winę.
17 To są przepisy, które nadał Pan Mojżeszowi, dotyczące spraw między mężem a jego żoną, między ojcem a jego córką jeszcze niezamężną, gdy w swojej młodości przebywała w domu swego ojca.