Знищення Ніневії
1 Ось на горах вже видно ноги благовісника, котрий звіщає мир. Святкуй, Юдеє, твої урочисті свята, виконуй свої обітниці! Адже більше не топтатиметься по тобі негідник! Він дощенту знищений!
2 Наближається до тебе, Ніневіє, твій погромник! Укріплюй свої фортеці, стережи дороги, підпережися, збирай усі свої сили,
3 тому що Господь відновлює гідність Якова, як і велич усього Ізраїлю! Адже грабіжники нищили їх і топтали лози їхніх виноградників.
4 Вже червоніють щити їхніх хоробрих воїнів, одягнутих у кармазин, а їхні колісниці вкриті залізом, виблискують на сонці в день підготовки до битви, – хитаються ратища списів.
5 Ось по вулицях на шаленій швидкості мчать колісниці, гуркочуть на площах. Їхні смолоскипи миготять, наче блискавки.
6 Він (цар Ассирії ) скликає своїх воєначальників, – вони біжать, спотикаючись серед дня, після чого поспішають на її (Ніневії) мури, але навколо вже здійснена облога ворога .
7 Річні шлюзи відкриваються, і вода руйнує царський палац.
8 Все вирішено, – вона (Ніневія ) оголена, а її жінок-слугинь ведуть полоненими в неволю. Вони стогнуть, наче голубки, і у відчаї б’ють себе в груди.
9 Ніневія уподібнилась до ставка, води якого з шумом утікають. Зупиніться! Стійте! Але ніхто навіть не озирається.
10 Грабуйте срібло! Забирайте золото! Видається, що її скарби невичерпні, – так багато дорогоцінного посуду та інших речей!‥
11 І ось вона (Ніневія ) знищена, вся в руїнах, спустошена… В страсі завмирають людські серця, тремтять коліна, біль в усьому тілі, – всі обличчя палають вогнем.
12 Де ж тепер лігво левів, – те лігвище, де левиця доглядала левенят й де бавились лев з левенятами і не було кому їх потривожити?!
13 Де лев, що полював, аби нагодувати своїх левенят, й душив інших для своїх левиць, наповнюючи награбованим своє лігвище, – своє лігво – здобиччю.
14 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – Я пущу з димом твої колісниці, а твоїх левчуків знищить Мій меч. Я покладу край твоєму грабіжництву на землі й більше ніхто не почує голосу твоїх послів.
Upadek Niniwy
1 Oto są na górach nogi zwiastuna,
ogłaszającego radosną wieść o pokoju.
Judo! Obchodź swoje święta,
wypełniaj swoje śluby,
gdyż niegodziwiec już nie będzie cię najeżdżał,
jest on do szczętu zniszczony!
2 Nadciąga przeciwko tobie pogromca,
wzmocnij więc straże! Przepatrz drogę! Przepasz biodra!
Zbierz wszystkie swoje siły!
3 Gdyż Pan przywróci wspaniałość Jakuba,
jak wspaniałość Izraela;
grabieżcy bowiem ograbili ich
i zniszczyli ich latorośle.
4 Tarcza jego bohaterów czerwona jak krew,
jego wojownicy odziani w szkarłat;
rydwany błyszczą jak ogień pochodni
w dniu apelu,
rumaki drżą.
5 Po ulicach huczą rydwany,
turkoczą tu i tam po placach,
wyglądają jak pochodnie,
pędzą jak błyskawice.
6 Wzywa swoich dowódców,
nikt nie chwieje się w szeregach,
podchodzą szybko do murów,
dach ochronny jest gotów.
7 Już otwarto śluzy rzeczne,
w pałacu królewskim szerzy się popłoch.
8 Wyprowadzają władczynię jako jeńca,
zabierają jej służebne;
te łkają jak gołębie
i biją się w piersi.
9 Sama Niniwa podobna jest do stawu,
którego wody odpływają z hukiem,
a choć wołają: Stójcie, stójcie!
jednak nikt się nie odwraca.
10 Złupcie srebro, złupcie złoto,
skarbiec jest niewyczerpany,
klejnotów wielka obfitość!
11 Pustka, pustkowie i spustoszenie,
serce zwątpiałe, dygocące kolana,
wszystkie biodra drżą,
twarze wszystkich rozpalone!
12 Gdzie jest teraz jaskinia lwów
i legowisko lwich szczeniąt,
dokąd zachodził lew i lwica i ich młode
a nie było nikogo kto by go wystraszył?
13 Lew porywał dla swoich szczeniąt
i dusił dla swoich lwic,
napełniał łupem swoje jaskinie
i zdobyczą swoje legowiska.
14 Oto Ja wystąpię przeciwko tobie
— mówi Pan Zastępów —
puszczę z dymem twoje rydwany,
twoje szczenięta zniszczy miecz.
Położę kres twojemu łupiestwu w kraju,
już nie będzie słychać głosu twoich posłów.