Ісус посилає апостолів на служіння
1 Прикликавши дванадцятьох Своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу.
2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший – Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Іван, його брат;
3 Пилип і Вартоломій; Хома і митник Матвій; Яків Алфеїв і Тадей;
4 Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його.
5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: На дорогу язичників не йдіть і до міста самарійського не входьте,
6 а йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля.
7 Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне.
8 Хворих оздоровляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром отримали – даром давайте.
9 Не беріть ні золота, ні срібла, ні мідяків у ваші пояси,
10 ні торб у дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці, бо робітник вартий свого утримання.
11 А коли ввійдете в якесь місто чи село, розпитайте, хто там є достойний; і там залишайтеся, доки не вийдете.
12 Входячи ж до дому, вітайте його, [кажучи: Мир цьому дому!]
13 І якщо дім буде достойний, нехай зійде ваш мир на нього; якщо ж не буде достойний, ваш мир нехай повернеться до вас.
14 І як хто не прийме вас і не послухає ваших слів, то, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг.
15 Запевняю вас: легше буде землі содомській і гоморрській у день суду, ніж тому місту.
Апостолів будуть переслідувати
16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків. Тому будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби.
17 Та стережіться людей, бо видаватимуть вас на суди і по своїх синагогах будуть вас бичувати;
18 поведуть вас заради Мене до володарів і царів для свідчення і їм, і язичникам.
19 Коли ж видаватимуть вас, не журіться, що і як казати: дасться вам в ту хвилину, що казати,
20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого, Котрий говорить у вас.
21 Брат брата видаватиме на смерть і батько дитину; і повстануть діти проти батьків, і вбиватимуть їх.
22 Вас будуть усі ненавидіти за Моє Ім’я, але хто витерпить до кінця, той спасеться.
23 Коли ж будуть вас переслідувати в тому місті, втікайте до іншого. Запевняю вас: не встигнете обійти ізраїльських міст, як прийде Син Людський.
Не бійтеся тих, хто вбиває тіло
24 Учень не вищий за вчителя, а раб – за свого пана.
25 Досить учневі стати таким, як його вчитель, а рабові – як його пан. Коли Господаря дому назвали Вельзевулом , то наскільки більше говоритимуть на Його домашніх!
26 Тож не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
27 Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо почуєте, проповідуйте на дахах .
28 Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.
29 Хіба два горобці не продаються за асарія ? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця.
30 А у вас усе волосся на голові пораховане.
31 Не бійтеся, бо ви кращі за багатьох горобців.
32 Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, Який на небесах,
33 а хто відречеться від Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, Який на небесах.
Ісус – понад усе
34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч.
35 Адже Я прийшов розлучити сина з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою;
36 вороги людини – її домашні.
37 Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той недостойний Мене.
38 І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.
39 Хто зберігає душу свою, той втратить її, а хто втратить душу свою заради Мене, той знайде її.
40 Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
41 Хто приймає пророка в ім’я пророка, дістане нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить нагороду праведника.
42 Якщо хто напоїть одного з цих малих чашкою холодної води тільки в ім’я учня, запевняю вас, – не втратить своєї нагороди.
Powołanie dwunastu apostołów
(Mar. 3,13—19Łuk. 6,12—16)1 I przywołał dwunastu uczniów swoich, i dał im moc nad duchami nieczystymi, aby je wyganiali i aby uzdrawiali wszelką chorobę i wszelką niemoc.
2 A te są imiona dwunastu apostołów: pierwszy Szymon, którego zwano Piotrem, i Andrzej, brat jego, i Jakub, syn Zebedeusza, oraz Jan, brat jego,
3 Filip i Bartłomiej, Tomasz i Mateusz, celnik, Jakub, syn Alfeusza, i Tadeusz,
4 Szymon Kananejczyk i Judasz Iskariot, ten, który go też wydał.
Misja apostołów
(Mar. 6,7—13Łuk. 9,1—6)5 Tych dwunastu posłał Jezus, rozkazując im i mówiąc: Na drogę pogan nie wkraczajcie i do miasta Samarytan nie wchodźcie.
6 Ale raczej idźcie do owiec, które zginęły z domu Izraela.
7 A idąc, głoście wieść: Przybliżyło się Królestwo Niebios.
8 Chorych uzdrawiajcie, umarłych wskrzeszajcie, trędowatych oczyszczajcie, demony wyganiajcie; darmo wzięliście, darmo dawajcie.
9 Nie miejcie w trzosach swoich złota ani srebra, ani miedzi,
10 Ani torby podróżnej, ani dwu sukien, ani sandałów, ani laski; albowiem godzien jest robotnik wyżywienia swego.
11 A do któregokolwiek miasta lub wioski wejdziecie, dowiadujcie się, kto jest w nim godzien, i tam pozostańcie aż do swego odejścia.
12 A wchodząc w dom, pozdrówcie go!
13 A jeśli to dom godzien, niech zstąpi nań pokój wasz, a gdyby nie był godzien, niech pokój wasz wróci do was.
14 I gdyby kto was nie przyjął i nie słuchał słów waszych, wychodząc z domu lub z miasta onego, strząśnijcie proch z nóg swoich.
15 Zaprawdę powiadam wam: Lżej będzie w dzień sądu ziemi sodomskiej i gomorskiej niż temu miastu.
Prześladowania
16 Oto Ja posyłam was jak owce między wilki, bądźcie tedy roztropni jak węże i niewinni jak gołębice.
17 I strzeżcie się ludzi, albowiem będą was wydawać sądom i biczować w swoich synagogach.
18 I z mego powodu zawiodą was przed namiestników i królów, abyście złożyli świadectwo przed nimi i poganami.
19 A gdy was wydadzą, nie troszczcie się, jak i co macie mówić; albowiem będzie wam dane w tej godzinie, co macie mówić.
20 Bo nie wy jesteście tymi, którzy mówią, lecz Duch Ojca waszego, który mówi w was.
21 A wyda na śmierć brat brata i ojciec syna i powstaną dzieci przeciwko rodzicom i przyprawią ich o śmierć.
22 I będziecie w nienawiści u wszystkich dla imienia mego, ale kto wytrwa do końca, ten będzie zbawiony.
23 A gdy was prześladować będą w jednym mieście, uciekajcie do drugiego; zaprawdę powiadam wam: Zanim zdążycie obejść miasta Izraela, Syn Człowieczy przyjdzie.
24 Nie jest uczeń nad mistrza ani sługa nad swego pana;
25 Wystarczy uczniowi, aby był jak jego mistrz, a sługa jak jego pan; jeśli gospodarza Belzebubem nazwali, tymbardziej jego domowników!
Kogo się bać
(Łuk. 12,2—9)26 Przeto nie bójcie się ich; albowiem nie ma nic ukrytego, co by nie miało być ujawnione, ani nic tajnego, o czym by się dowiedzieć nie miano.
27 Co mówię wam w ciemności, opowiadajcie w świetle dnia; a co słyszycie na ucho, głoście na dachach.
28 I nie bójcie się tych, którzy zabijają ciało, ale duszy zabić nie mogą; bójcie się raczej tego, który może i duszę i ciało zniszczyć w piekle.
29 Czyż nie sprzedają za grosz dwu wróbli? A jednak ani jeden z nich nie spadnie na ziemię bez woli Ojca waszego.
30 Nawet wasze włosy na głowie wszystkie są policzone.
31 Nie bójcie się; jesteście więcej warci niż wiele wróbli.
32 Każdego więc, który mię wyzna przed ludźmi, i Ja wyznam przed Ojcem moim, który jest w niebie;
33 Ale tego, kto by się mnie zaparł przed ludźmi, i Ja się zaprę przed Ojcem moim, który jest w niebie.
Nie pokój a miecz
(Łuk. 12,51—53Łuk. 14,26—27)34 Nie mniemajcie, że przyszedłem, przynieść pokój na ziemię; nie przyszedłem przynieść pokój, ale miecz.
35 Bo przyszedłem poróżnić człowieka z jego ojcem i córkę z jej matką, i synową z jej teściową.
36 Tak to staną się wrogami człowieka domownicy jego.
37 Kto miłuje ojca albo matkę bardziej niż mnie, nie jest mnie godzien; i kto miłuje syna albo córkę bardziej niż mnie, nie jest mnie godzien.
38 I kto nie bierze krzyża swego, a idzie za mną, nie jest mnie godzien.
39 Kto stara się zachować życie swoje, straci je, a kto straci życie swoje dla mnie, znajdzie je.
40 Kto was przyjmuje, mnie przyjmuje, a kto mnie przyjmuje, przyjmuje tego, który mnie posłał.
41 Kto przyjmuje proroka jako proroka, otrzyma zapłatę proroka; a kto przyjmuje sprawiedliwego jako sprawiedliwego, otrzyma zapłatę sprawiedliwego.
42 A ktokolwiek by napoił jednego z tych maluczkich tylko kubkiem zimnej wody jako ucznia, zaprawdę powiadam wam, nie straci zapłaty swojej.