Народження Ісуса
1 І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Квіріній.
3 І йшли всі записатися, кожний до свого міста.
4 Пішов і Йосип з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, – бо був він з дому та з роду Давидового, –
5 записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
6 І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
7 І вона народила свого Первістка Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки у світлиці не було для них місця.
8 А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
9 Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
10 Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
11 для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
13 І раптом з’явилася біля ангела сила‑силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
14 Слава Богові на висоті, а на землі – мир в людях доброї волі!
15 І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
16 Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосипа й Немовля, Яке лежало в яслах.
17 Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
18 І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
19 Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
20 А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
Обрізання Ісуса. Симеон і пророчиця Анна
21 Як виповнилося вісім днів, – коли мали обрізати Його, – то дали Йому ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
22 І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
23 як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – дві горлиці або два молодих голуби.
25 В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
26 І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
27 І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
28 він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав:
29 Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
30 бо мої очі побачили Твоє Спасіння,
31 яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:
32 Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
33 І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
34 А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
35 і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
36 І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
39 А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
40 Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній.
Дванадцятилітній Ісус у храмі
41 Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
42 І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
43 А як закінчилися дні свята , вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосип і мати].
44 Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
45 і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й тут шукали Його.
46 І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
48 Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
49 А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
50 Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав.
51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
52 А Ісус набував мудрості, віку та благодаті – в Бога і в людей.
Narodzenie Jezusa
(Mat. 1,18—25)1 I stało się w owe dni, że wyszedł dekret cesarza Augusta, aby spisano cały świat.
2 Pierwszy ten spis odbył się, gdy Kwiryniusz był namiestnikiem Syrii.
3 Szli więc Wszyscy do spisu, każdy do swego miasta.
4 Poszedł też i Józef z Galilei, z miasta Nazaretu, do Judei, do miasta Dawidowego, zwanego Betlejem, dlatego że był z domu i z rodu Dawida,
5 Aby był spisany wraz z Marią, poślubioną sobie małżonką, która była brzemienna.
6 I gdy tam byli, nadszedł czas, aby porodziła.
7 I porodziła syna swego pierworodnego, i owinęła go w pieluszki, i położyła go w żłobie, gdyż nie było dla nich miejsca w gospodzie.
8 A byli w tej krainie pasterze w polu czuwający i trzymający nocne straże nad stadem swoim.
9 I anioł Pański stanął przy nich, a chwała Pańska zewsząd ich oświeciła; i ogarnęła ich bojaźń wielka.
10 I rzekł do nich anioł: Nie bójcie się, bo oto zwiastuję wam radość wielką, która będzie udziałem wszystkiego ludu,
11 Gdyż dziś narodził się wam Zbawiciel, którym jest Chrystus Pan, w mieście Dawidowym.
12 A to będzie dla was znakiem: Znajdziecie niemowlątko owinięte w pieluszki i położone w żłobie.
13 I zaraz z aniołem zjawiło się mnóstwo wojsk niebieskich, chwalących Boga i mówiących:
14 Chwała na wysokościach Bogu,
a na ziemi pokój ludziom, w których ma upodobanie.
15 A gdy aniołowie odeszli od nich do nieba, pasterze rzekli jedni do drugich: Pójdźmy zaraz aż do Betlejemu i oglądajmy to, co się stało i co nam objawił Pan.
16 I śpiesząc się, przyszli, i znaleźli Marię i Józefa oraz niemowlątko leżące w żłobie.
17 A ujrzawszy, rozgłosili to, co im powiedziano o tym dziecięciu.
18 I wszyscy, którzy słyszeli, dziwili się temu, co pasterze im powiedzieli.
19 Maria zaś zachowywała wszystkie te słowa, rozważając je w sercu swoim.
20 I wrócili pasterze, wielbiąc i chwaląc Boga za wszystko, co słyszeli i widzieli, jak im powiedziano.
21 A gdy minęło osiem dni, aby obrzezano dziecię, tedy nadano mu imię Jezus, jak je nazwał anioł, zanim się w żywocie poczęło.
Poświęcenie Jezusa w świątyni
22 A gdy minęły dni oczyszczenia ich według zakonu Mojżeszowego, przywiedli je do Jerozolimy, aby je stawić przed Panem,
23 Jak napisano w zakonie Pańskim, iż: Każdy pierworodny syn będzie poświęcony Panu,
24 I aby złożyć ofiarę według tego, co powiedziano w zakonie Pańskim, parę synogarlic albo dwa gołąbki.
Błogosławieństwo Symeona
25 A był wtedy w Jerozolimie człowiek, imieniem Symeon; człowiek ten był sprawiedliwy i bogobojny i oczekiwał pociechy Izraela, a Duch Święty był nad nim.
26 Temu Duch Święty objawił, iż nie ujrzy śmierci, zanim by nie oglądał Chrystusa Pana.
27 Przyszedł więc z natchnienia Ducha do świątyni, a gdy rodzice wnosili dziecię Jezus, by wypełnić przepisy zakonu co do niego,
28 On wziął je na ręce swoje i wielbił Boga, mówiąc:
29 Teraz puszczasz sługę swego, Panie, według słowa swego w pokoju,
30 Gdyż oczy moje widziały zbawienie twoje,
31 Które przygotowałeś przed obliczem wszystkich ludów:
32 Światłość, która oświeci pogan,
i chwałę ludu twego izraelskiego.
33 A ojciec jego i matka dziwili się temu, co mówiono o nim.
34 I błogosławił im Symeon, i rzekł do Marii, matki jego: Oto ten przeznaczony jest, aby przezeń upadło i powstało wielu w Izraelu, i aby był znakiem, któremu się sprzeciwiać będą,
35 I aby były ujawnione myśli wielu serc; także twoją własną duszę przeniknie miecz.
Błogosławieństwo prorokini Anny
36 I była Anna, prorokini, córka Fanuela, z plemienia Aser; ta była bardzo podeszła w latach, a żyła siedem lat z mężem od panieństwa swego.
37 I była wdową do osiemdziesiątego czwartego roku życia, i nie opuszczała świątyni, służąc Bogu w postach i w modlitwach dniem i nocą.
38 I nadszedłszy tejże godziny, wielbiła Boga i mówiła o nim wszystkim, którzy oczekiwali odkupienia Jerozolimy.
Dzieciństwo Jezusa
39 A gdy wykonali wszystko według zakonu Pańskiego, wrócili do Galilei, do miasta swego Nazaretu.
40 A dziecię rosło i nabierało sił, było pełne mądrości, i łaska Boża była nad nim.
41 A rodzice jego chodzili co roku do Jerozolimy na Święto Paschy.
42 I gdy miał dwanaście lat, poszli do Jerozolimy na to święto, jak to było w zwyczaju.
43 A gdy te dni dobiegły końca i wracali, zostało dziecię Jezus w Jerozolimie, o czym nie wiedzieli jego rodzice,
44 A mniemając, iż jest pośród podróżnych, uszli dzień drogi i szukali go między krewnymi i znajomymi.
45 I gdy go nie znaleźli, wrócili do Jerozolimy, szukając go.
46 A po trzech dniach znaleźli go w świątyni, siedzącego wpośród nauczycieli, słuchającego i pytającego ich,
47 A zdumiewali się wszyscy, którzy go słuchali, nad jego rozumem i odpowiedziami.
48 I ujrzawszy go, zdziwili się. I rzekła do niego matka jego: Synu, cóżeś nam to uczynił? Oto ojciec twój i ja bolejąc szukaliśmy ciebie.
49 I rzekł do nich: Czemuście mnie szukali? Czyż nie wiedzieliście, że w tym, co jest Ojca mego, Ja być muszę?
50 Lecz oni nie rozumieli tego słowa, które im mówił.
51 I poszedł z nimi, i przyszedł do Nazaretu, i był im uległy. A matka jego zachowywała wszystkie te słowa w sercu swoim.
52 Jezusowi zaś przybywało mądrości i wzrostu oraz łaski u Boga i u ludzi.