Праведний Паросток
1 Горе пастухам, котрі нищать і розпорошують овець Моєї отари! – це слова Господа.
2 Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлю, про пастирів, котрі пасуть Його народ: Це ви розпорошили Моїх овець і розігнали їх (отари ). Ви не турбувались про них! Через те Я покараю вас за ваші злочини, – говорить Господь.
3 Я Сам зберу залишок Моєї отари з усіх країв, до яких Я їх (овець ) раніше вигнав, і спроваджу їх на їхнє пасовисько, – вони будуть плідними і намножаться.
4 Я поставлю над ними пастирів, які пастимуть їх, – вони вже більше не житимуть у страху, не жахатимуться і не загубляться, – говорить Господь.
5 Надходить такий час, – говорить Господь, – коли Я виведу від Давида праведний Паросток. Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість.
6 За його днів Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім’я, яким Його називатимуть: Господь – наша Праведність.
7 Тому наближається час, – говорить Господь, – коли більше не говоритимуть: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з єгипетського краю,
8 а скоріше: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з північної землі, та з інших країв, куди Я їх вигнав, і привів, щоб жили на власній землі.
Осуд фальшивих пророків
9 Стосовно ж пророків, то моє серце в мені розбите, тремтять усі мої кості; я заточуюсь, як п’яна людина, як той чоловік, що сп’янів від вина заради Господа і задля Його святих слів.
10 Адже край сповнений перелюбниками; через Боже прокляття земля перебуває в жалобі, позаяк повисихали в степах пасовиська, – проте й надалі їх спрямованість – злочин, а їхня сила – безправ’я…
11 Як пророк, так і священик однаково оскверняють себе, – навіть у Моєму Храмі Я бачу їхні беззаконня, – говорить Господь.
12 Тому їхня дорога стане для них, немов ожеледиця в темряві, – їх штовхнуть і вони впадуть на ній, – тому що в рік їх відплати Я скерую на них лихоліття, – говорить Господь.
13 Серед самарійських пророків Я бачив страшне беззаконня, – вони пророкували в ім’я Ваала і зводили з дороги розуму Мій народ, Ізраїль.
14 Так само Я бачу огидні речі і у пророків Єрусалиму: вони чинять перелюб і живуть неправдою, чим підтримують дії нечестивих, аби ніхто з них від свого злочину не відвертався. Всі вони стали для Мене, як Содом, а мешканці Єрусалиму – як Гоморра!
15 Тому так говорить Господь Саваот відносно пророків: Ось Я нагодую їх полином і напою їх отруйною водою, адже від єрусалимських пророків беззаконня розповсюдилось по всій землі.
16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, які вам провіщають, – вони вас обманюють, сповіщаючи видумане власним серцем, а не Господні слова.
17 Переважно вони звертаються до тих, котрі нехтують Моїм застереженням, говорячи : Господь сказав: У вас буде мир! – як і тим, котрі діють за впертістю свого серця, вони кажуть: Вас не спіткає лихо!
18 Але хто з них був у Господній раді та міг бачити й чути Його слова? Хто прислухався до Його слова і був уважний у виконанні ?
19 Ось зривається завірюха Господнього гніву, – грізний вихор впаде на голови нечестивих.
20 Господній гнів не відвернеться, доки не завершиться усе, й доки Він не виконає Своїх задумів. При кінці днів ви це зрозумієте достеменно.
21 Я не посилав пророків, а вони побігли самі. Я не звертався до них, а це означає , що вони від себе пророкували.
22 І якби вони були на Моїй раді, то сповіщали б Моєму народові Мої слова, які їх відвернули б від їхньої гріховної дороги та від їхніх підступних учинків.
23 Хіба Я є Богом лише зблизька, – питає Господь, – а здалека Я вже не є Всемогутнім Богом?
24 Невже хтось може сховатися в якійсь криївці, так що Я його не побачу? – говорить Господь. Хіба то не Я наповнюю небо і землю? – питає Господь.
25 Я чув усе те, що говорили пророки, фальшиво провіщаючи від Мого Імені, й промовляючи: Я бачив сон, я сон побачив!
26 Як довго ще перебуватиме омана в серцях пророків, котрі провіщають неправду власних задумів?
27 Невже вони сподіваються, що, розповідаючи один одному свої сни, вони зможуть стерти з пам’яті Мого народу Моє Ім’я, як уже траплялось з їхніми батьками, котрі забули Моє Ім’я заради Ваала?!
28 Пророк, який бачив сон, нехай і розповідає його як власний сон, але хто від Мене має слово, нехай правдиво сповіщає Моє слово. Що спільного між половою і зерном? – питає Господь.
29 Хіба Моє слово не подібне до вогню, – говорить Господь, – або до молота, що розбиває скелі?
30 Тому Я виступаю проти пророків, – говорить Господь, – котрі викрадають один в одного Мої слова.
31 Я також проти пророків, – говорить Господь, – котрі видають плід свого язика за Господнє провіщення.
32 Я виступаю проти всіх тих, котрі свої фальшиві сни подають як пророцтво, – говорить Господь, – і, розповідаючи їх, вони зваблюють Мій народ своєю неправдою і власним обманом, тоді як Я їх не посилав і Я їм не наказував, – від них немає жодної користі для цього народу, – говорить Господь.
33 Якщо ж цей народ, або пророк, чи священик запитають тебе, кажучи: Який у тебе від Господа тягар пророцтва ? Тоді скажи їм: Ви є цим тягарем, – і Я вас скину з себе , – говорить Господь.
34 Коли ж пророк або священик, чи хтось із народу від себе скаже: Маю Господній тягар (пророцтво ), – то Я покараю таку людину разом з його родиною.
35 Ви можете питати один одного і брат брата: Що про це говорить Господь, або: Що сказав Господь?
36 Але у жодному разі не згадуйте Господнього тягаря (справжнього пророцтва ), адже нестерпним тягарем для людини стане його власне слово, оскільки ви перекручуєте слова Живого Бога, тобто Господа Саваота, нашого Бога.
37 Ви можете питати пророка: Що тобі на те чи інше відповів Господь? або: Що сказав Господь?
38 Якщо ж ви будете стверджувати, що це Господнє пророцтво -тягар, то Господь попереджає: За те, що ви і далі стверджуєте, що у вас є Господнє пророцтво -тягар, хоч Я посилав до вас з наказом більше не говорити, що це Господнє пророцтво -тягар, –
39 то за це Я зовсім вас забуду і відкину від Себе, як непотрібний тягар, – і вас, і місто, яке Я дав вам і вашим батькам;
40 Я приречу вас нести тягар вічної ганьби й вічної наруги, яка не забувається.
Biada złym pasterzom!
1 Biada pasterzom, którzy gubią i rozpraszają owce mojego pastwiska, mówi Pan!
2 Dlatego tak mówi Pan, Bóg Izraela, o pasterzach, którzy pasą mój lud: To wy rozproszyliście moje owce i rozpędziliście je, a nie zatroszczyliście się o nie. Toteż ukarzę was za złe wasze uczynki — mówi Pan.
3 I sam zgromadzę resztę moich owiec ze wszystkich ziem, do których je wygnałem, i sprowadzę je na ich pastwisko; i będą płodne i liczne.
4 I ustanowię nad nimi pasterzy, którzy je paść będą, i nie będą się już bały ni trwożyły, i żadna z nich nie zaginie — mówi Pan.
5 Oto idą dni — mówi Pan — że wzbudzę Dawidowi sprawiedliwą latorośl:
Będzie panował jako król i mądrze postępował;
i będzie stosował prawo
i sprawiedliwość na ziemi.
6 Za jego dni Juda będzie wybawiony,
a Izrael będzie bezpiecznie mieszkał;
a to jest jego imię, którym go zwać będą:
Pan sprawiedliwością naszą.
7 Dlatego oto idą dni — mówi Pan — że już nie będą mówili: Jako żyje Pan, który wyprowadził synów Izraela z ziemi egipskiej,
8 Lecz: Jako żyje Pan, który wyprowadził i sprowadził potomstwo domu izraelskiego z ziemi północnej i ze wszystkich ziem, do których ich wygnał, i będą mieszkali na swojej ziemi.
Mowa przeciwko fałszywym prorokom
9 O prorokach:
Złamane jest w moim wnętrzu moje serce,
drżą wszystkie moje kości;
jestem jak mąż pijany
i jak człowiek zmożony winem
wobec Pana i wobec świętych jego słów.
10 Gdyż kraj pełen jest cudzołożników,
a z powodu przekleństwa ziemia jest w żałobie,
zwiędnięte są pastwiska na stepie.
Dążeniem ich jest zło,
a ich siłą bezprawie.
11 Tak, zarówno prorok jak kapłan są niegodziwi,
nawet w moim domu znalazłem ich nieprawość — mówi Pan.
12 Dlatego ich droga stanie się jak ślizgawica,
poślizgną się na niej w ciemności i upadną;
gdyż sprowadzę na nich nieszczęście w roku ich nawiedzenia — mówi Pan.
13 Widziałem wprawdzie u proroków Samarii rzeczy gorszące:
prorokowali w imieniu Baala
i zwodzili mój lud, Izraela.
14 Lecz u proroków Jeruzalemu widziałem zgrozę:
Cudzołożą i postępują kłamliwie,
i utwierdzają złoczyńców w tym, aby żaden nie odwrócił się od swojej złości;
toteż wszyscy stali się dla mnie jak Sodoma, a jego mieszkańcy jak Gomora.
15 Dlatego tak mówi Pan Zastępów o prorokach:
Oto Ja nakarmię ich piołunem i napoję ich trucizną,
gdyż od proroków Jeruzalemu wyszła bezbożność na cały kraj.
16 Tak mówi Pan Zastępów:
Nie słuchajcie słów proroków, którzy wam prorokują,
oni was tylko mamią,
widzenie swojego serca zwiastują,
a nie to, co pochodzi z ust Pana!
17 Ustawicznie mówią do tych, którzy gardzą słowem Pana:
Pokój mieć będziecie.
A do tych wszystkich, którzy kierują się uporem swojego serca, mówią:
Nie przyjdzie na was nic złego.
18 Gdyż kto uczestniczył w radzie Pana,
by widzieć i słyszeć jego słowo?
Kto przyjął jego słowo, by móc zwiastować?
19 Oto zawierucha Pana zrywa się
i huragan unosi się kłębami,
nad głowami bezbożnych się kłębi.
20 Nie uśmierzy się żar gniewu Pana,
aż spełni i urzeczywistni zamysły jego serca;
w dniach ostatecznych dokładnie to zrozumiecie.
21 Nie posyłałem proroków, a oni jednak biegną;
nie mówiłem do nich, a oni jednak prorokują.
22 Jeżeli uczestniczyli w mojej radzie, to niech zwiastują mojemu ludowi moje słowa
i odwracają ich od ich złej drogi i ich złych uczynków.
23 Czy jestem Bogiem tylko z bliska — mówi Pan —
a nie także Bogiem z daleka?
24 Czy zdoła się kto ukryć w kryjówkach, abym Ja go nie widział? — mówi Pan.
Czy to nie Ja wypełniam niebo i ziemię? — mówi Pan.
25 Słyszałem, co mówią prorocy prorokujący kłamliwie w moim imieniu, mówiąc: Miałem sen, miałem sen.
26 Jak długo to trwać będzie? Czy Ja jestem w sercu proroków prorokujących kłamliwie, prorokujących oszukańczo, według upodobania własnego serca,
27 Którzy zmierzają do tego, by zatrzeć w pamięci mojego ludu moje imię przez swoje sny, jakie sobie wzajemnie opowiadają, tak jak ich ojcowie dla Baala zapomnieli o moim imieniu?
28 Prorok, który ma sen, niech opowiada sen, ale ten, który ma moje słowo, niech wiernie zwiastuje moje słowo! Cóż plewie do ziarna? — mówi Pan.
29 Czy moje słowo nie jest jak ogień — mówi Pan — i jak młot, który kruszy skałę?
30 Dlatego Ja wystąpię przeciwko tym prorokom — mówi Pan — którzy sobie nawzajem wykradają moje słowa.
31 Oto Ja wystąpię przeciwko prorokom — mówi Pan — którzy używają swojego języka i mówią, że to „wyrocznia”.
32 Oto Ja wystąpię przeciwko prorokom, którzy za proroctwa podają sny kłamliwe — mówi Pan — a opowiadając je, zwodzą mój lud swoimi kłamstwami i przechwałkami. A przecież Ja ich nie posłałem ani im niczego nie nakazałem, oni zaś temu ludowi zgoła nic nie pomagają — mówi Pan.
33 A gdy pytać się będzie ciebie ten lud albo prorok, albo kapłan, mówiąc: Jakie brzemię zapowiada Pan? Wtedy im odpowiedz: Wy jesteście moim brzemieniem, lecz Ja was zrzucę — mówi Pan,
34 A proroka lub kapłana, czy kogokolwiek z ludu, który by rzekł: Brzemię Pana — ukarzę tego męża wraz z jego domem.
35 Ale tak mówcie nawzajem do siebie, każdy do swojego brata: Co odpowiedział Pan? Albo: Co mówił Pan?
36 Lecz „Brzemienia Pana” już nie wspominajcie, gdyż brzemieniem stanie się dla każdego jego słowo; wy bowiem przekręcacie słowa żywego Boga, Pana Zastępów, naszego Boga.
37 Tak masz mówić do proroka: Co ci odpowiedział Pan? albo: Co mówił Pan?
38 Lecz jeżeli będziecie mówić: „Brzemię Pana”, to tak mówi Pan: Ponieważ wypowiadacie to słowo: „Brzemię Pana”, chociaż wam zabroniłem mówić: „Brzemię Pana”,
39 Dlatego dźwignę was jako brzemię i odrzucę precz od mojego oblicza was i to miasto, które dałem wam i waszym ojcom.
40 I wydam was na wieczną hańbę i wieczną, niezapomnianą obelgę.