Гріх нащадків Юди
1 Гріх Юди (його нащадків) записаний залізним різцем, вирізьблений діамантовим вістрям на таблицях їхніх сердець та на рогах їхніх жертовників.
2 Наче про власних дітей, – так він турбується про свої жертовники, та про Ашери під кожним крислатим деревом й на високих пагорбах,
3 як і на Моїй горі в полі . Всі твої багатства й усі твої скарби віддам, як здобич ворогам . Віддам і твої священні пагорби – за гріхи в усіх межах твоїх кордонів.
4 З власної ж провини ти віддаси свою спадщину, яку Я тобі дав, – заставлю тебе служити своїм ворогам у країні, якої ти не знаєш, оскільки ти розпалив вогонь Мого гніву, який палатиме вічно!
Благословенна людина, яка покладається на Господа
5 Так говорить Господь: Проклята людина, яка покладається на іншу людину та вважає тіло своєю опорою, а серцем відвертається від Господа!
6 Він буде, як ялівець у пустелі, – не відчує, коли приходить щось добре, а живе собі в засушливій місцевості, – десь у пустелі, в солончаках безлюдних.
7 Проте благословенна людина, яка цілковито покладається на Господа, і надією якої є Господь.
8 Він уподібниться до дерева, посадженого над водою, яке сягає своїм корінням потоку, – йому не страшна спека, яка може надійти, і листя його завжди зеленіє, – навіть у рік посухи воно не перестає плодоносити.
9 Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?
10 Я Господь, досліджую серце, і випробовую нутро (думки людини ), аби кожному відплатити згідно з його дорогою життя та за плодами його вчинків.
11 Як куріпка, що висиджує чужі яйця, яких не знесла, так само той, хто здобуває багатство несправедливо, – у половині своїх днів він його втратить, а наприкінці виявиться безумцем.
12 Престолом слави, вивищеним споконвіку, є місце нашої Святині (освячення ).
13 Господь – надія Ізраїлю! Усі, котрі Тебе залишають, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили Господа – Джерело живої води.
14 Вилікуй мене, Господи, і я буду здоровим, – спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.
15 Ось вони мені говорять: Де Господнє слово? Нехай воно здійсниться!
16 Проте я не ухилився від того, щоб бути в Тебе пастирем. Ти також знаєш, що я не прагнув лихої години, – що виходило з моїх уст, все було явним перед Тобою.
17 Не будь для мене страхіттям, адже Ти мій захист у час недолі.
18 Нехай осоромляться мої переслідувачі, але не допусти моєї ганьби. Нехай сповняться страхом вони, але не допусти лиха на мене. Спровадь на них годину лихоліття і розтрощи їх подвійним погромом.
Слова Єремії у Брамі Синів Народу про суботній день
19 Тоді сказав мені Господь: Іди й стань у Брамі Синів Народу , якою входять і якою виходять Юдейські царі, а також ставай в усіх інших брамах Єрусалима,
20 і проголошуй їм: Слухайте Господнє слово, Юдейські царі, всі юдеї та всі мешканці Єрусалима, що входять цими воротами!
21 Так говорить Господь: Бережіть ваше життя й не носіть жодних тягарів у суботній день, – не вносьте нічого в цей день брамами Єрусалима,
22 і не виносьте тягарів із ваших осель у суботній день, – і не виконуйте жодної праці, але святкуйте суботній день, як Я і заповів вашим батькам!
23 Вони ж не послухались і не брали цього до уваги, а виявились тугошиїми, не слухаючись і не приймаючи повчань.
24 Отже, якщо ви насправді послухаєтесь Мене, – говорить Господь, – й перестанете в суботній день носити тягарі через брами цього міста, і день суботній стане для вас святим, так що ви відмовитесь від будь-якої праці в цей день,
25 то і надалі входитимуть (в’їжджатимуть ) через брами цього міста царі та можновладці, котрі сидять на Давидовому престолі, а також їздять на колісницях і конях, – вони і їхні можновладці, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима. Це місто буде заселене повіки.
26 І приходитимуть з інших міст Юдеї та з околиць Єрусалима, – з Веніямінового краю і з рівнин, з гір і південного (Неґев ) краю, приносячи всепалення і жертви, хлібні дари й ладан, – а найголовніше вони приноситимуть до Господнього Храму хвалу та вдячність .
27 Якщо ж ви Мене не послухаєтесь, щоб святкувати суботній день так, щоб не носити тягарів, коли проходите через брами Єрусалима в суботній день, то Я запалю в його брамах вогонь. Він пожере палаци Єрусалима вогнем невгасимим.
Grzech Judy wyryty na tablicy serca
1 Grzech Judy jest zapisany rylcem żelaznym,
ostrzem diamentowym wyryty na tablicy ich serca
i na narożnikach ich ołtarzy.
2 Jak o swoich dzieciach,
tak wspominają też o swoich ołtarzach i o swoich bałwanach
wokoło drzew zielonych na wysokich wzgórzach,
3 Na górach w otwartym polu.
Twoje bogactwo, wszystkie twoje skarby, twoje wzgórza ofiarne
wydam na łup jako zapłatę za grzechy w obrębię wszystkich twoich granic.
4 I będziesz musiał wypuścić z ręki twoje dziedzictwo,
które ci dałem;
i uczynię cię niewolnikiem twoich wrogów
w ziemi, której nie znasz,
gdyż w moim gniewie rozpalił się ogień,
który na wieki będzie płonął.
5 Tak mówi Pan: Przeklęty mąż, który na człowieku polega
i z ciała czyni swoje oparcie,
a od Pana odwraca się jego serce!
6 Jest on jak jałowiec na stepie i nie widzi tego, że przychodzi dobre;
mieszka na zwietrzałym gruncie na pustyni,
w glebie słonej, nie zaludnionej.
7 Błogosławiony mąż, który polega na Panu,
którego ufnością jest Pan!
8 Jest on jak drzewo zasadzone nad wodą,
które nad potok zapuszcza swoje korzenie,
nie boi się, gdy upał nadchodzi,
lecz jego liść pozostaje zielony,
i w roku posuchy się nie frasuje,
i nie przestaje wydawać owocu.
9 Podstępne jest serce, bardziej niż wszystko inne,
i zepsute, któż może je poznać?
10 Ja, Pan, zgłębiam serce, wystawiam na próbę nerki,
aby oddać każdemu według jego postępowania,
według owocu jego uczynków.
11 Do kuropatwy, która wylęga, czego nie zniosła,
jest podobny ten, kto zdobywa bogactwo w sposób nieprawy;
w połowie dni musi je opuścić,
a u swojego kresu — głupieje.
12 Tronem chwały, wywyższonym od początku,
jest miejsce naszej świątyni.
13 Nadziejo Izraela, Panie!
Wszyscy, którzy cię opuszczają, będą zawstydzeni,
a ci, którzy od ciebie odstępują, będą zapisani na piasku,
gdyż opuścili Pana, źródło wód żywych!
14 Uzdrów mnie, Panie, a będę uzdrowiony,
wybaw mnie, a będę wybawiony,
gdyż Ty jesteś chwałą moją!
15 Oto oni mówią do mnie:
Gdzie jest słowo Pana?
Niech się spełni!
16 Ja przecież nie nalegałem na ciebie, aby przyszło nieszczęście,
ani też nie pragnąłem dnia utrapienia.
Ty znasz to, co wyszło z moich warg,
było to jawne przed tobą.
17 Nie bądź mi postrachem,
Ty, moja ucieczko w dniu niedoli!
18 Niech będą zawstydzeni moi prześladowcy,
lecz ja niech nie będę zawstydzony!
Niech oni się przerażą, lecz niech ja się nie przerażę!
Sprowadź na nich dzień nieszczęsny,
a rozgrom ich podwójnym pogromem.
Nakaz święcenia sabatu
19 Tak rzekł Pan do mnie: Idź i stań w Bramie Beniamina, którą wchodzą i którą wychodzą królowie judzcy, i we wszystkich bramach Jeruzalemu,
20 I mów do nich: Słuchajcie słowa Pana, królowie judzcy i cały Judo, i wszyscy mieszkańcy Jeruzalemu, którzy wchodzicie przez te bramy!
21 Tak mówi Pan: Strzeżcie się, jeżeli wam życie miłe, a nie noście ciężarów w dzień sabatu i nie wnoście ich do bram Jeruzalemu!
22 Ani nie wynoście ciężarów z waszych domów w dzień sabatu i nie wykonujcie żadnej pracy, lecz święćcie dzień sabatu, jak nakazałem waszym ojcom!
23 Lecz oni nie usłuchali ani nie nakłonili swojego ucha, ale usztywnili swój kark, aby nie słuchać i nie przyjmować pouczenia.
24 Jeżeli gorliwie słuchać mnie będziecie, mówi Pan, by nie nosić ciężarów przez bramy tego miasta w dzień sabatu, ale będziecie święcić dzień sabatu, nie wykonując w nim żadnej pracy,
25 To będą wchodzić bramami tego miasta królowie i książęta zasiadający na tronie Dawida, jeżdżący na wozach i koniach, oni i ich książęta, mężowie judzcy i mieszkańcy Jeruzalemu, i będzie to miasto na zawsze zamieszkane.
26 I będą przybywać z miast judzkich, z okolic Jeruzalemu i z ziemi Beniamina, z Szefeli, z pogórza i z Negebu, przynosząc całopalenia, ofiary krwawe, ofiary z pokarmów i kadzidło, przynosząc dziękczynienia do domu Pana.
27 Lecz jeżeli mnie nie usłuchacie, aby święcić dzień sabatu i aby nie nosić ciężarów, gdy wchodzicie do bram Jeruzalemu w dzień sabatu, to Ja rozniecę w jego bramach ogień i pochłonie pałace Jeruzalemu, i nie zgaśnie.