Прославлення Бога за звершення Його задумів
1 Господи, Ти – мій Бог! Прославлятиму Тебе, оспівуватиму Твоє Ім’я, бо Ти звершив дивовижні речі, прадавні задуми, – певні й правдиві!
2 Адже Ти перетворив місто в купу каміння, місто-фортецю – в руїни. Твердиня (оплот ) чужинців перестав бути містом, і воно повіки не буде відбудоване.
3 Тому прославлятимуть Тебе сильні народи, і міста насильницьких народів боятимуться Тебе.
4 Адже Ти був захистом для бідних, притулком для нещасних у скрутний для них час, сховищем від бурі, тінню від спеки, коли дихання гнобителя вирувало, наче ураган перед стіною.
5 Як згубну спеку в пустелі, Ти приборкуєш буйство чужинців. Як зникає спека від тіні густої хмари, так від Твого втручання змовкає пісня гнобителів.
6 І влаштує Господь Саваот на цій горі бенкет із ситих страв і вишуканих напоїв для всіх народів, – бенкет з відбірного м’яса і з кістковим шпіком, з очищеними напоями.
7 На цій же горі він знищить покривало , розпростерте над усіма народами, – покриття, яким накриті всі племена.
8 Мій Владика Господь знищить смерть навіки, зітре сльозу з кожного обличчя. Він усуне ганьбу Свого народу з усієї землі. Це сказав Господь!
9 І скажуть у той день: Ось наш Бог! На Нього ми покладали надію, і Він нас спас! Це – Господь, на Якого ми надіялись, тому будемо радіти і веселитися Його спасінням!
10 Оскільки Господня рука буде розпростерта над цією горою, то Моав буде потоптаний на своєму місці, як топчуть солому в гноївці.
11 А коли простягне в ній свої руки, як це робить плавець, коли плаває, то Він (Господь ) упокорить його гордість рухом Своїх рук.
12 Його (Моаву ) високі мури фортець Він понизить, зруйнує, – вони лежатимуть на землі у поросі.
Pieśń chwały na cześć Pana
1 Panie! Tyś moim Bogiem!
Będę cię wysławiał i wielbił twoje imię,
gdyż dokonałeś cudów;
twoje odwieczne plany są niezłomna prawdą.
2 Bo miasto obróciłeś w gruzy,
warownię w rumowisko,
twierdza zuchwalców nie jest już miastem,
nigdy już nie będzie odbudowana.
3 Dlatego czcić cię będzie lud potężny,
miasto okrutnych narodów bać się ciebie będzie.
4 Gdyż byłeś schronieniem słabemu,
schronieniem ubogiemu w jego niedoli,
ucieczką przed powodzią, cieniem przed upałem.
A wszak poryw gniewu tyranów jest jak ulewa w zimie.
5 Jak upał na zeschłej ziemi.
Wrzawę zuchwalców stłumiłeś jak upał cieniem obłoku,
przerwałeś pieśń zwycięstwa tyranów.
6 Pan Zastępów wyprawi wszystkim ludom na tej górze ucztę z tłustych potraw, ucztę z wystałych win, z tłustych potraw ze szpikiem, ze starych dobrze wystałych win.
7 I zniszczy na tej górze zasłonę, rozpostartą nad wszystkimi ludami, i przykrycie, rozciągnięte nad wszystkimi narodami.
8 Wszechmocny Pan zniszczy śmierć na wieki i zetrze łzę z każdego oblicza, i usunie hańbę swojego ludu na całej ziemi, gdyż Pan powiedział.
9 I będą mówić w owym dniu: Oto nasz Bóg, któremu zaufaliśmy, że nas wybawi; to Pan, któremu zaufaliśmy. Weselmy i radujmy się z jego zbawienia!
10 Gdyż ręka Pana spocznie na tej górze, lecz Moab będzie zdeptany na swoim miejscu, jak depcze się słomę na gnojowisku.
11 A gdy rozciągnie w nim ręce, jak je rozciąga pływak, aby pływać, upokorzy jego pychę mimo ruchów jego rąk.
12 I zerwie twoje wysokie mury obronne, zburzy, zwali na ziemię, w proch.