Видіння Господньої слави, яка відійшла від Храму
1 Тут я побачив над небесним склепінням, що було над головами херувимів, щось подібне до каменя сапфіра, контури якого нагадували престол.
2 Звідти почулися слова Господа, звернені до чоловіка, одягнутого в лляні шати. Він сказав: Піди поміж колесами, що під херувимами, та візьми повні пригорщі жаріючого вугілля з-поміж херувимів і розкидай над містом. Тож на моїх очах він підійшов
3 до херувимів, котрі стояли праворуч від Храму. Як тільки той чоловік увійшов, – хмара заповнила внутрішній двір.
4 Коли ж Господня слава піднялася від херувимів у бік порогу Храму, хмара заповнила весь Храм, і сяйво Господньої слави наповнило двір.
5 Шум крил херувимів було чути аж до зовнішнього двору, – він був подібний до голосу Всемогутнього Бога (Шаддай ), коли Він говорить.
6 Так сталося, що коли Господь наказував чоловікові, зодягнутому в лляні шати, говорячи: Візьми вогонь, що між колесами, з-поміж херувимів, то він пішов і став біля одного з коліс.
7 Тоді один херувим, з-поміж інших херувимів, простягнув свою руку до вогню, що посеред херувимів, взяв і вклав у пригорщі одягнутого у лляні шати, – той узяв і вийшов.
8 А в херувимів, під їхніми крилами, з’явилось щось подібне до людських рук.
9 Я зауважив, що біля херувимів було чотири колеса, – по одному колесу біля кожного херувима, – і на вигляд колеса виблискували, як камінь хризоліт.
10 Всі чотири колеса мали однаковий вигляд, – так ніби одне колесо було в іншому колесі.
11 Коли вони (херувими ) рухались, то могли рухатись в усі чотири боки, не повертаючись, адже в який бік була повернута голова, туди вони й рухались, і під час руху не обертались.
12 А всі їхні тіла: і їхні спини, і їхні руки, і їхні крила, як і всі колеса, були повні очей, – усі чотири їхні колеса.
13 Що ж до назви коліс, то їх, як я чув, називали Ґалґал .
14 У кожного з них (херувимів ) було по чотири лиця: в одного – лице херувима; лице іншого – як у людини; у третього – лице лева, а в четвертого – лице орла.
15 Херувими піднялися вгору. Це були ті самі живі істоти, які я бачив біля ріки Кевар.
16 І коли рухались херувими, то рухались поруч з ними і колеса. А коли херувими, розправивши крила, підіймались від землі вгору, то і їхні колеса, що були збоку, також не відставали від них.
17 Коли ж вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як здіймалися вгору, то з ними здіймалися вгору і колеса, оскільки в них був животворний дух.
18 І от Господня слава відійшла від порогу Храму і зупинилась над херувимами.
19 Коли ж на моїх очах херувими, розправивши свої крила, піднялися з землі вгору, то поруч з ними знялися і колеса. Вони зупинились біля входу до Східної Брами Господнього Храму, а над ними вгорі була слава Ізраїлевого Бога.
20 Це були ті самі істоти, які я бачив біля підніжжя Ізраїлевого Бога коли я був біля ріки Кевар, і я зрозумів, що вони і є – херувими.
21 У них було по чотири обличчя в кожного й по чотири крила також у кожного, а під їхніми крилами – щось подібне до рук людини.
22 Отже, їхні обличчя були ті самі, котрі я бачив біля ріки Кевар. Кожен з них рухався прямо перед собою.
1 A gdy spojrzałem, oto na sklepieniu, które było nad głowami cherubów było coś jakby kamień szafirowy: coś z wyglądu podobne do tronu.
2 I rzekł do męża, odzianego w lnianą szatę, tak: Wejdź między koła pod cherubami i napełnij swoje garście rozżarzonymi węglami spod cherubów, i rozrzuć po mieście! I wszedł na moich oczach.
3 A cheruby stały z prawej strony przybytku, gdy wszedł ów mąż, a obłok napełnił wewnętrzny dziedziniec.
4 I podniosła się chwała Pana znad cherubów do progu przybytku, i przybytek napełnił się obłokiem, a dziedziniec był pełen blasku chwały Pana.
5 A szum skrzydeł cherubów było słychać aż do zewnętrznego dziedzińca jak głos Boga Wszechmogącego, gdy przemawia.
6 A gdy rozkazał mężowi, odzianemu w lnianą szatę: Nabierz ognia spomiędzy kół, spomiędzy cherubów, ten przyszedł i stanął obok koła.
7 A wtedy jeden cherub wyciągnął swoją rękę spomiędzy cherubów do ognia, który był między cherubami, nabrał i włożył do garści męża odzianego w lnianą szatę, a ten przyjął i wyszedł.
8 A u cherubów, pod ich skrzydłami, ukazał się kształt ludzkiej ręki.
9 I spojrzałem, a oto obok cherubów były cztery koła, po jednym kole obok każdego cheruba; a koła wyglądały jak blask chryzolitu.
10 A z wyglądu wszystkie cztery miały jednakowy kształt, tak jak gdyby jedno koło było wewnątrz drugiego.
11 Gdy się posuwały, to posuwały się na wszystkie cztery strony, nie obracając się: W tym kierunku, w którym zwrócone były przednie, posuwały się za nim, nie obracając się, gdy się posuwały.
12 A całe ich ciało, więc ich grzbiet, ich ręce i ich skrzydła oraz koła były u wszystkich czterech zewsząd pełne oczu.
13 Co się tyczy kół, nazwane były — jak słyszałem — kręgiem kół.
14 A każdy cherub miał cztery oblicza: pierwsze to było oblicze byka, drugie to oblicze człowieka, trzecie to oblicze lwa, a czwarte to oblicze orła.
15 Cheruby podniosły się — a były to te same żywe istoty, które widziałem nad rzeką Kebar.
16 A gdy cheruby się posuwały, posuwały się koła obok nich, a gdy cheruby podnosiły skrzydła, aby się wzbić od ziemi, wtedy koła nie odsuwały się od ich boku.
17 Gdy tamte stanęły, stanęły i te; a gdy tamte się podnosiły, podnosiły się z nimi i te, gdyż był w nich duch żywych istot.
18 Potem odsunęła się chwała Pana od progu przybytku i stanęła nad cherubami.
19 A gdy cheruby podniosły swoje skrzydła i na moich oczach wzbiły się w górę od ziemi, podniosły się wraz z nimi i koła. I stanęły u wejścia do wschodniej bramy przybytku Pana, a chwała Boga izraelskiego była na górze nad nimi.
20 Były to te same żywe istoty, które widziałem u stóp Boga izraelskiego nad rzeką Kebar, i poznałem, że były to cheruby.
21 Każdy z nich miał cztery twarze i cztery skrzydła; i coś na kształt rąk ludzkich było pod ich skrzydłami.
22 A ich twarze były takie same jak twarze, które widziałem nad rzeką Kebar. Każdy z nich szedł prosto przed siebie.