Їтро навідує Мойсея
1 Мідіянський священик Їтро, тесть Мойсея, довідався про все, що зробив Бог Ізраїлю для Мойсея та для Свого народу Ізраїлю, і як Господь вивів Ізраїль з Єгипту.
2 Тому Їтро, тесть Мойсея, взяв Ціппору, Мойсеєву дружину, після того як той її відіслав,
3 та обох їхніх синів. Ім’я першого було Гершом, оскільки Мойсей тоді сказав: Приходцем був я в чужій землі.
4 А ім’я другого – Еліезер, мовляв: Бог мого батька – моя допомога. Він врятував мене від меча фараона.
5 Тож прийшов Їтро, тесть Мойсея, його сини і його дружина до Мойсея в пустелю, – туди, де він стояв табором біля Божої гори.
6 Він переказав Мойсеєві: Я, твій тесть Їтро, іду до тебе з твоєю дружиною та двома її синами, що з нею.
7 Мойсей вийшов назустріч своєму тестеві, долілиць вклонився і поцілував його. Вони привітали один одного й увійшли до намету.
8 Мойсей розповів своєму тестеві про все, що зробив Господь з фараоном і єгиптянами задля Ізраїлю, а також про всі труднощі, що спіткали їх у дорозі, і як врятував їх Господь.
9 Їтро радів усім тим добром, яке вчинив для Ізраїлю Господь, визволивши його з рук єгиптян.
10 Тому Їтро сказав: Благословенний Господь, Який визволив вас із рук єгиптян і з фараонової руки, Який звільнив народ з єгипетської неволі.
11 Тепер я знаю, що Господь більший від усіх богів. Він учинив таку справу через те, що єгиптяни з погордою ставилися до вас.
12 І Їтро, тесть Мойсея, приніс всепалення та жертви Богові. Аарон і всі старійшини Ізраїля прийшли, щоб спожити їжу з тестем Мойсея перед Богом.
Мойсей ставить суддів за порадою Їтро
13 Наступного дня Мойсей за звичаєм сів судити народ, який стояв навколо Мойсея від ранку до вечора.
14 Побачивши усе, що він робить для народу, тесть Мойсея сказав: Що це ти робиш з народом? Чому ти сам судиш, а всі люди з ранку й до вечора змушені стояти перед тобою?
15 Мойсей відповів своєму тестеві: Тому що люди приходять до мене запитати Божої поради .
16 Завжди, коли в них виникає якась справа, вони приходять до мене. Я вирішую суперечки між одним та іншим і оголошую їм Божі настанови та Його закони.
17 На те Мойсеїв тесть сказав йому: Ти вирішуєш справи неправильно.
18 Ти неодмінно до краю знесилишся і виснажиш себе, як і весь цей народ, що з тобою. Адже така справа непосильна для однієї людини і ти не зможеш самотужки виконувати її.
19 Тому послухайся поради, яку я дам тобі, і Бог буде з тобою! Будь посередником народу перед Богом і представляй їхні справи Богові.
20 Ти маєш навчати їх постанов та законів і вказувати їм дорогу, якою вони повинні йти, а також діла, які мають виконувати.
21 Таким чином, підбери собі з усього народу мудрих, надійних чоловіків, які бояться Бога й ненавидять користолюбство. Постав їх над людьми тисячниками, сотниками, півсотниками і десятниками.
22 Нехай вони постійно судять народ. Лише кожну складну справу вони спрямовуватимуть до тебе, а всі малі справи вони розглядатимуть самі. Таким чином ти полегшиш свій тягар, бо вони нестимуть його разом з тобою.
23 Якщо ти так зробиш, і тебе підтримає Бог, то ти будеш спроможний служити далі, а весь цей народ з миром повернеться вирішувати свої справи на місцях.
24 Мойсей прислухався до порад свого тестя і зробив усе так, як той сказав.
25 Мойсей підібрав розумних чоловіків з усього Ізраїлю і поставив їх старшими над народом – тисячниками, сотниками, півсотниками і десятниками.
26 Вони постійно судили народ. Складні справи вони спрямовували до Мойсея, а кожну меншу справу вирішували самі.
27 Мойсей відпровадив свого тестя, і той вирушив до себе – до свого краю.
Jetro odwiedza Mojżesza
1 A gdy Jetro, kapłan midiański, teść Mojżesza, usłyszał o wszystkim, co Bóg uczynił dla Mojżesza i ludu swego izraelskiego, że Pan wyprowadził Izraela z Egiptu,
2 Jetro, teść Mojżesza, wziął Syporę, żonę Mojżesza, którą ten przedtem odprawił,
3 I dwóch jej synów, z których jeden nazywał się Gerszom, gdyż rzekł: Byłem gościem na obczyźnie,
4 Drugi zaś nazywał się Eliezer, gdyż rzekł: Bóg ojca mojego był pomocą moją i wyratował mnie od miecza faraona,
5 I przybył Jetro, teść Mojżesza, z synami jego i żoną jego do Mojżesza na pustynię, gdzie obozował pod górą Bożą,
6 I kazał Mojżeszowi powiedzieć: Ja, Jetro, twój teść, przybyłem do ciebie z żoną twoją i z obu jej synami.
7 Wtedy Mojżesz wyszedł na spotkanie swego teścia, pokłonił się i ucałował go i wypytywali jeden drugiego o powodzenie, po czym weszli do namiotu.
8 Mojżesz opowiedział swemu teściowi wszystko, co uczynił Pan faraonowi i Egipcjanom przez wzgląd na Izraela, o wszelkich trudach, jakie ich spotkały w drodze, i jak ich Pan wyratował.
9 Jetro cieszył się ze wszystkiego dobrego, jakie Pan wyświadczył Izraelowi, że go wyratował z ręki Egipcjan.
10 I rzekł Jetro: Błogosławiony Pan, który wyratował was z ręki Egipcjan i z ręki faraona,
11 Teraz wiem, że Pan jest większy niż wszyscy bogowie, bo dlatego wyratował lud z niewoli Egipcjan, że ci zuchwale z nim postępowali.
12 Potem Jetro, teść Mojżesza, złożył Bogu całopalenia i ofiary rzeźne. Przyszedł też Aaron i wszyscy starsi Izraela, aby wraz z teściem Mojżesza spożyć chleb przed Bogiem.
Ustanowienie sędziów
(V Mojż. 1,9—18)
13 Nazajutrz zasiadł Mojżesz, aby sądzić lud. Lud zaś stał przed Mojżeszem od rana do wieczora.
14 A gdy teść Mojżesza zobaczył wszystko, co on czyni dla ludu, rzekł: Czemu ty sam czynisz to dla ludu? Dlaczego ty sam musisz tu siedzieć, a cały lud staje przed tobą od rana do wieczora?
15 Wtedy Mojżesz odpowiedział teściowi swemu: Ponieważ lud przychodzi do mnie, aby się radzić Boga.
16 Gdy mają jaką sprawę, przychodzą do mnie, a ja jestem rozjemcą między jednym a drugim i oznajmiam przepisy i prawa Boże.
17 Na to rzekł teść Mojżesza do niego: Niedobra to rzecz, którą czynisz.
18 Męczysz się zarówno ty, jak i ten lud, który jest z tobą, bo sprawa ta jest za trudna dla ciebie, nie podołasz jej sam.
19 Przeto słuchaj teraz głosu mojego: Udzielę ci rady, a niechaj Bóg będzie z tobą. Ty sam stawaj przed Bogiem za lud i ty sam przedkładaj te sprawy Bogu.
20 Wdrażaj ich w przepisy i prawa i wskazuj im drogę, po której mają chodzić, i czyny, które mają spełniać.
21 Ale ty upatrz sobie z całego ludu mężów dzielnych, bogobojnych, mężów godnych zaufania, nieprzekupnych i tych ustanów nad nimi jako przełożonych nad tysiącem albo nad setką, albo nad pięćdziesiątką, albo nad dziesiątką,
22 Aby sądzili lud w każdym czasie. Tobie zaś niech przedkładają każdą ważniejszą sprawę, a każdą pomniejszą sprawę niech rozsądzą sami; tak odciążysz siebie, a oni ponosić będą odpowiedzialność wraz z tobą.
23 Jeżeli to uczynisz, to podołasz temu, co Bóg ci nakazuje, a również cały ten lud wróci w spokoju do swego miejsca.
24 Mojżesz usłuchał głosu teścia swojego i uczynił wszystko, co ten powiedział.
25 Mojżesz wybrał mężów dzielnych z całego Izraela i ustanowił ich naczelnikami nad ludem, przełożonymi nad tysiącem, przełożonymi nad setką, przełożonymi nad pięćdziesiątką i przełożonymi nad dziesiątką.
26 I sądzili lud w każdym czasie; tylko sprawę trudniejszą przedkładali Mojżeszowi, a każdą sprawę mniejszą rozsądzali sami.
27 I pożegnał Mojżesz teścia swego, a on poszedł do ziemi swojej.