Посвячення первістків
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Посвяти Мені кожного первістка, який першим відкриває материнське лоно. Чи це буде людина, чи тварина серед Ізраїльтян – вони всі Мої.
Свято опрісноків
3 І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Адже потужною рукою вивів вас Господь звідти. Тому не їжте квашеного.
4 Сьогодні, у місяці авіві, ви виходите.
5 Коли ж Господь введе тебе в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, гіввійців і євусейців, про яку Він поклявся твоїм батькам, що дасть тобі землю, що тече молоком і медом, то здійснюватимеш цього місяця таке служіння.
6 Сім днів їстимеш опрісноки. Крім того, сьомого дня – свято для Господа.
7 Опрісноки будеш їсти сім днів. Тому нічого квашеного не повинно навіть з’явитися ні в тебе, ні в усій твоїй місцевості.
8 Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути , тому що так учинив зі мною Господь, коли я виходив з Єгипту.
9 І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а Господній Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
10 У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік.
Закон про первістків
11 А коли Господь введе тебе в край ханаанців, як Він пообіцяв тобі й твоїм батькам, що дасть його тобі,
12 то відділиш для Господа кожного, хто першим відкрив материнське лоно. Також усе первородне чоловічої статі з худоби, яке є в тебе, належатиме Господу.
13 А за кожного первородного осла заплатиш викуп вівцею; якщо ж не викупиш, то скрутиш йому шию . За кожного первістка з людей, з-поміж твоїх синів, заплатиш викуп.
14 Якщо колись у майбутньому твій син тебе запитає: Що все це означає? – то скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас Господь з Єгипту, з дому неволі.
15 Коли ж фараон виявився непоступливим і не хотів нас відпустити, то Господь знищив кожного первістка в єгипетському краю – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з-поміж самців, який першим народжується, і викуповую кожного первістка з моїх синів.
16 І буде це ознакою на твоїй руці і пам’ятним знаком між твоїми очима, тому що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипту.
Бог повів Свій народ
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів їх через филистимський край, хоча так було ближче. Бог сказав: Щоб часом не пожалкував народ, побачивши війну, і не забажав повернутися до Єгипту.
18 Тому Бог повів народ в обхід, дорогою через пустелю, в напрямку Червоного моря. Йшли Ізраїльтяни з єгипетського краю організовано , злагодженими колонами.
19 Мойсей забрав з собою і кості Йосифа, оскільки той узяв із синів Ізраїля присягу, кажучи: Вас неодмінно відвідає Бог, тому заберіть звідси з собою мої кості.
20 Вони вирушили з Суккота і отаборились в Етамі, на краю пустелі.
21 Господь йшов перед ними в денний час у хмарному стовпі, щоб показувати їм дорогу, а вночі – у полум’яному стовпі, щоб освітлювати їм шлях, аби вони могли йти вдень і вночі.
22 Не зникав хмарний стовп з-перед очей народу вдень, як і полум’яний стовп – уночі.
Poświęcenie pierworództwa
1 I odezwał się Pan do Mojżesza, mówiąc:
2 Poświęć mi wszystko pierworodne; wszystko, co u Izraelitów otwiera łono matki, zarówno u ludzi jak u bydła, do mnie należy.
Święto Przaśników
3 I rzekł Mojżesz do ludu: Pamiętajcie o tym dniu, w którym wyszliście z Egiptu, z domu niewoli, bo przemożną ręką wyprowadził was Pan stamtąd. Nie wolno tedy jeść chleba kwaszonego.
4 Dziś wychodzicie, w miesiącu Abib.
5 A gdy wprowadzi cię Pan do ziemi Kananejczyków, Chetejczyków, Amorejczyków, Chiwwijczyków i Jebuzejczyków, którą pod przysięgą daną ojcom twoim obiecał dać tobie jako kraj opływający w mleko i miód, zachowywać będziesz w tym miesiącu te obrzędy:
6 Przez siedem dni jeść będziesz przaśniki, a dnia siódmego będzie święto Pana.
7 Przaśniki będzie się spożywać przez siedem dni; nie znajdzie się u ciebie nic kwaszonego i nie znajdzie się u ciebie kwasu w obrębie wszystkich granic twoich.
8 W tym dniu opowiadać będziesz synowi swemu, mówiąc: Jest tak z powodu tego, co mi uczynił Pan, gdy wychodziłem z Egiptu.
9 I będzie ci to jako znak na ręce twojej i jako pamiątka między oczyma twoimi, aby zakon Pański był w ustach twoich, gdyż ręką przemożną wyprowadził cię Pan z Egiptu.
10 I będziesz przestrzegał ustawy tej co rok w jego oznaczonym czasie.
O pierworództwie
11 Gdy zaś wprowadzi cię Pan do ziemi Kananejczyków, jak to przysiągł tobie i ojcom twoim, i da ci ją,
12 Wtedy przekażesz na własność Pana wszystko, co otwiera łono matki: Z każdego pierworodnego miotu bydła, który będziesz miał, samce należą do Pana.
13 A każde pierworodne oślę wykupisz jagnięciem, jeśli zaś nie wykupisz, złamiesz mu kark. Każdego pierworodnego z synów twoich wykupisz.
14 A gdy kiedyś zapyta ciebie syn twój, mówiąc: Co to oznacza? — powiesz mu: Ręką przemożną wyprowadził nas Pan z Egiptu, z domu niewoli.
15 Bo gdy faraon uporczywie wzbraniał się wypuścić nas, zabił Pan wszystko pierworodne w ziemi egipskiej, od pierworodnego z ludzi do pierworodnego z bydła. Dlatego ofiaruję Panu wszystkie samce, otwierające łono matki, każdego zaś pierworodnego z synów moich wykupuję.
16 Niechaj to będzie jako znak na ręce twojej i jako znamię między oczyma twoimi, gdyż ręką przemożną wyprowadził nas Pan z Egiptu.
Słup obłoku i słup ognia
17 A gdy faraon wypuścił lud, nie prowadził ich Bóg drogą do ziemi Filistynów, chociaż była bliższa, bo pomyślał Bóg, że lud, przewidując walki, mógłby żałować i mógłby zawrócić do Egiptu.
18 Prowadził więc Bóg lud drogą okrężną przez pustynię ku Morzu Czerwonemu. A synowie izraelscy wyszli z ziemi egipskiej uzbrojeni.
19 Mojżesz zabrał też z sobą kości Józefa, gdyż ten związał synów izraelskich uroczystą przysięgą, mówiąc: Gdy was Bóg łaskawie nawiedzi, zabierzcie stąd z sobą moje kości.
20 I wyruszyli z Sukkot, i rozłożyli się obozem w Etam, na skraju pustyni.
21 A Pan szedł przed nimi w dzień w słupie obłoku, by ich prowadzić w drodze, a w nocy w słupie ognia, aby im świecić, żeby mogli iść dniem i nocą.
22 Nie ustępował sprzed ludu słup obłoku w dzień ani słup ognia w nocy.