1 Отже, розваживши в своєму серці, я дійшов висновку, що праведні та мудрі, разом з усіма своїми вчинками, в Божій руці, – як і їхня любов чи ненависть, – людина нічого не знає, що її чекає.
2 Однаково усім, як і все, визначено долею як праведнику, так і нечестивому; як чистому, так і нечистому; як тому, хто жертвує, так і тому, хто не жертвує; як доброму, так і грішнику; як тому, що присягається, так і тому, хто від присяги утримується.
3 У тому-то й полягає найбільше лихо, яке має місце під сонцем, що однакову долю можуть очікувати всі, – а тому багато людських сердець сповнені злом, і протягом свого життя їхні серця керуються безумством, після чого вони відходять до мертвих.
4 І все ж, хто належить до спільноти живих, у того є надія, бо навіть живому собаці краще, ніж мертвому левові.
5 Адже живі знають, що помруть, а мертві не знають нічого, і вже немає для них жодної частки, оскільки й пам’ять про них забувається.
6 І їхня любов, як і їхня ненависть та їхні ревнощі, – все минулося, і вже ніколи вони не братимуть участі ні в чому, що діється під сонцем.
7 Тому йди, їж із задоволенням свій хліб і пий у доброму настрої своє вино, адже Бог уже благословив твою діяльність.
8 Проте слідкуй, аби завжди твій одяг був білим, а для твоєї голови нехай ніколи не забракне єлею.
9 Насолоджуйся життям з коханою дружиною протягом усього віку твого швидкоплинного життя, яке тобі Бог дав під сонцем, в усі твої скороминучі дні, – адже це твій уділ у житті та в твоєму труді, який ти звершуєш під сонцем.
10 Усе, що тільки зможеш чинити своїми руками, те в міру своїх сил роби, бо в могилі, куди ти підеш, немає ні праці, ні мислення, ні пізнання, ні мудрості…
11 Я знову придивився, і побачив під сонцем таке: не лише найшвидшим дістається нагорода, і не найхоробрішим – перемога; як і хліб – не лише для мудреців, багатство – не лише для розумних, і переваги – не лише для знавців, – адже всі залежні від часу й випадку.
12 Проте людина свого часу не знає. Наче риби, що потрапляють у згубну сітку, і як птахи заплутуються в сильці, так само і люди бувають захоплені злим випадком, який зненацька стається з ними.
Мудрість краща за силу
13 Бачив я під сонцем ще й таку мудрість, яка видалась мені значущою:
14 Було певне маленьке місто, з невеликою кількістю людей, але проти нього виступив великий цар, – влаштував навколо облогу, насипав великий вал.
15 Та знайшовся в ньому вбогий мудрець, який своєю мудрістю врятував місто. Однак пізніше жодна людина з мешканців міста навіть не згадала про цього бідолаху .
16 І тоді я сказав самому собі: Мудрість усе ж таки краща за силу, – проте мудрістю бідного нехтують, і до його слів не прислухаються.
17 Спокійні слова мудрої людини, сказані тихо, чути краще, ніж крик ватажка нерозумних людей.
18 Мудрість навіть краща за військову зброю, але один грішник може зіпсувати багато доброго.
Znikomość życia
1 Zaprawdę! Wszystko to rozważyłem w swoim sercu
i we wszystkim tym stwierdziłem,
że sprawiedliwi i mędrcy, i wszystkie ich dzieła są w ręku Boga,
zarówno miłość jak i nienawiść.
Człowiek nie wie, co go spotka.
2 Bo wszystkich spotyka ten sam los:
Sprawiedliwego i bezbożnego,
czystego i nieczystego,
ofiarującego i tego, który nie ofiaruje,
dobrego i grzesznika,
tego, który przysięga, i tego, który się wstrzymuje od przysięgi.
3 To jest najgorsze z wszystkich rzeczy, jakie się dzieją pod słońcem:
że wszystkich spotyka ten sam los,
Lecz również serce synów ludzkich jest pełne zła
i głupota jest w ich sercu, dopóki żyją,
a potem idzie się do umarłych.
4 Kto należy do grona żyjących, ten jeszcze ma nadzieję;
gdyż żywy pies jest lepszy niż martwy lew.
5 Wiedzą bowiem żywi, że muszą umrzeć,
lecz umarli nic nie wiedzą
i już nie ma dla nich żadnej zapłaty,
gdyż ich imię idzie w zapomnienie.
6 Zarówno ich miłość, jak ich nienawiść,
a także ich gorliwość dawno minęły;
i nigdy już nie mają udziału w niczym z tego,
co się dzieje pod słońcem.
7 Nuże więc, jedz radośnie swój chleb
i pij w dobrym nastroju swoje wino,
gdyż Bogu już dawno miłą jest ta twoja czynność.
8 Noś zawsze białe szaty,
a na twojej głowie niech nigdy nie braknie olejku.
9 Używaj życia ze swoją ukochaną żoną
po wszystkie dni twojego marnego bytowania,
jakie ci dał pod słońcem,
bo to jest twój udział w życiu i trudzie,
jaki znosisz, pod słońcem.
10 Na co natknie się twoja ręka, abyś to zrobił,
to zrób według swojej możności,
bo w krainie umarłych, do której idziesz,
nie ma ani działania, ani zamysłów,
ani poznania, ani mądrości.
11 I ponownie stwierdziłem pod słońcem,
że nie najszybszym przypada nagroda
i nie najdzielniejszym zwycięstwo,
również nie najmędrsi zdobywają chleb,
a najroztropniejsi bogactwo, ani najuczeńsi uznanie,
lecz że odpowiedni czas i przypadek stanowią o powodzeniu ich wszystkich.
12 Przecież człowiek nie zna nawet swojego czasu,
podobnie jak ryby, które się łowi zdradliwą siecią,
i jak ptaki, które się łapie w sidła:
Tak synowie ludzcy zostają uwikłani w złym czasie,
który nagle na nich przypada.
Przykład mądrości
13 Widziałem również taki przykład mądrości pod słońcem
i wydała mi się wielką:
14 Było małe miasto i niewielu w nim mieszkańców.
Wyruszył przeciwko niemu wielki król,
obległ je i wystawił przeciw niemu potężne machiny oblężnicze.
15 A znajdował się w nim pewien ubogi mędrzec;
ten mógłby był wyratować to miasto swoją mądrością.
Lecz nikt nie wspomniał owego ubogiego męża.
16 Wtedy powiedziałem sobie:
Mądrość jest lepsza niż siła,
lecz mądrość ubogiego jest w pogardzie
i jego słów się nie słucha.
17 Słowa mędrców, które znajdują posłuch,
są lepsze niż krzyk władcy głupców.
18 Mądrość jest lepsza, niż zbroja,
lecz jeden grzesznik może popsuć wiele dobrego.