1 Я придивився, і побачив усяке пригноблення, яке діється під сонцем. Я бачив сльози пригнічених долею, яких немає кому потішити, бо в руках їхніх гнобителів – сила, і серед них немає того, хто міг би потішити.
2 Я навіть позаздрив померлим, котрі давно померли, вважаючи, що вони щасливіші від тих, котрі ще живуть.
3 Проте щасливіші за тих та інших ті люди, котрі взагалі не з’являлись у цьому світі й не бачили тих злочинів, які творяться під сонцем.
4 Адже я зауважив, що всі труди і весь успіх у справах викликає лише заздрощі однієї людини по відношенню до іншої. Тому й це – також марнота й гонитва за вітром.
5 Нерозумний сидить, склавши свої руки й пожирає власне тіло.
6 Тому краще мати повну жменю зі спокоєм, ніж дві пригорщі, сповнені тяжкої праці й гонитви за вітром…
Двом краще ніж одному
7 А ще я придивився до такого безглуздя під сонцем:
8 Людина одинока, й немає в неї нікого більше – ні сина, ні брата, – проте не видно також кінця всім її зусиллям, а її очі не можуть насититись багатством, і вона не запитає себе : Для кого ж я працюю, відмовляючи самій собі в задоволеннях? Тож справді, хіба це не безглуздя та непотрібна справа?!
9 Двом усе-таки краще, ніж одному, адже в них є добра винагорода в своїх трудах, –
10 і якби хтось з них впав, то інший підніме свого товариша. Але горе самотньому, коли він упаде, й не буде іншого, котрий його підняв би.
11 Так само, коли двоє разом лежать, то їм тепло, а одному як зігрітись?
12 І якщо би хтось напав на одного, то вдвох вони зможуть протистояти йому, – навіть нитка, скручена втроє, не скоро порветься.
Піднесення марнотне
13 Бідний, але розумний юнак кращий за старого й нерозважливого царя, який вже не сприймає порад і застережень.
14 Адже навіть вийшовши з в’язниці, цей юнак може стати царем, – дарма, що коли той цар владарював, юнак у його царстві народився убогим.
15 Я бачив пізніше тих громадян, які жили в той час під сонцем, і були на боці того юнака, котрий, замість попереднього царя, зайняв його місце.
16 Не було краю безлічі народу, – тих, що перед ним зібрались, аби його привітати, – хоч їхні нащадки навряд чи будуть йому раді. Отже, і це – марнота та гонитва за вітром.
Не квапся говорити слова перед Богом
17 Вважай на свої кроки, коли йдеш до Божого Храму, і будь готовий, прийшовши, слухати, тому що це значно краще, ніж пожертви нерозумних, котрі нічого кращого не знають, як тільки чинити зло, але пожертвуванням виправдатись .
Ucisk i zazdrość
1 Następnie przyjrzałem się wszystkim uciskom,
jakie się dzieją pod słońcem.
I oto widziałem łzy uciśnionych,
którzy nie mają pocieszyciela
i są bezsilni wobec swoich ciemiężycieli,
i nie mają pocieszyciela.
2 Dlatego uważałem zmarłych, którzy dawno umarli,
za szczęśliwszych niż żywych, którzy jeszcze żyją,
3 A za szczęśliwszego niż ci obydwaj tego,
który jeszcze nie przyszedł na świat
i który nie widział zła, jakie się dzieje pod słońcem.
4 Widziałem także, że wszelki trud
i wszelkie powodzenie w pracy
wywołuje tylko zazdrość jednego względem drugiego.
To również jest marnością i gonitwą za wiatrem.
5 Głupiec zakłada bezczynnie swoje ręce
i pożera samego siebie.
6 Lepiej jest mięć jedną garść pełną, a przy tym spokój,
niż dwie garście pełne, a przy tym trud i gonitwę za wiatrem.
Samotność
7 I ponownie stwierdziłem następującą marność pod słońcem:
8 Oto jest ktoś samotny i nie ma nikogo przy sobie,
nie ma ani syna, ani brata;
nie ma też końca jego trudu,
a jego oczy nie mogą się nasycić bogactwem.
Pyta on: Dla kogo się trudzę
i odmawiani sobie przyjemności?
To również jest marnością i przykrą sprawą.
9 Lepiej jest dwom niż jednemu,
mają bowiem dobrą zapłatę za swój trud:
10 Bo jeżeli upadną, to jeden drugiego podniesie.
Lecz biada samotnemu, gdy upadnie!
Nie ma drugiego, który by go podniósł.
11 Także, gdy dwaj razem leżą, zagrzeją się;
natomiast jak może jeden się zagrzać?
12 A jeżeli jednego można pokonać,
to we dwóch można się ostać;
a sznur potrójny nie tak szybko się zerwie.
Niestałość ludu
13 Ubogi, lecz mądry młodzieniec jest lepszy
niż król stary i głupi,
który już nie przyjmuje ostrzeżenia.
14 Bo, wyszedłszy z więzienia, został królem,
chociaż urodził się ubogim,
gdy królem był tamten.
15 Widziałem, jak wszyscy żyjący,
którzy chodzą pod słońcem,
stanęli po stronie młodzieńca, następcy,
który zajął jego miejsce,
16 A niezliczone było mnóstwo ludu,
tych wszystkich, na których czele stanął.
Lecz potomni nie będą się z niego radować.
To również jest marnością i gonitwą za wiatrem.
Powaga nabożeństwa
17 Pilnuj swoich kroków,
gdy idziesz do domu Bożego,
i nastaw się na słuchanie,
gdyż jest to lepsze niż ofiary składane przez głupich;
bo nie umieją nic innego, jak tylko czynić zło.