Мойсей нагадує про наказ захопити ханаанський край
1 Ці слова Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на рівнині, напроти Суфа, поміж Параном, Тофелом, Лаваном, Гацеротом та Ді-Загавом.
2 Від Хориву до Кадеш Барнеа одинадцять днів ходьби через нагір’я Сеіру.
3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей оповів усім Ізраїльтянам усе, що Господь сказав йому щодо них.
4 Після того як він розгромив Сіхона, царя аморейців, який мешкав у Хешбоні, та Оґа, царя Башану, який жив у Аштароті в Едреї,
5 у землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав викладати цей закон наступними словами.
6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві й сказав: Годі вам перебувати біля цієї гори!
7 Збирайтеся, вирушайте і йдіть у напрямку аморейських гір та всіх його сусідів, що мешкають на рівнинах, на узгір’ях і в долинах, на південь і на морське узбережжя, у землі ханаанців та в Ліван, і аж до великої ріки Євфрат.
8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть туди і заволодійте краєм, про який присягався Господь вашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову, обіцяючи дати їм та їхнім нащадкам після них.
Призначення суддів
9 Того часу я звернувся до вас і сказав: Я вже не можу носити вас сам.
10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що сьогодні вас так багато, як зір на небі!
11 Нехай же Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він пообіцяв вам.
12 Але як я сам зможу нести цей тягар – ваші клопоти та ваші суперечки?
13 Тож знайдіть серед себе мудрих, розсудливих та досвідчених мужів у кожному вашому племені, і я призначу їх очільниками над вами.
14 Тоді ви відповіли мені й сказали: Добре діло ти радиш нам зробити.
15 Тож я взяв головних у ваших племенах, мужів мудрих та досвідчених, і поставив їх очільниками над вами – тисячниками, сотниками, півсотниками, десятниками, а також головами ваших племен.
16 Того часу я сказав вашим суддям такі слова: Вислуховуйте ваших братів і справедливо звершуйте судочинство в справах між будь-яким чоловіком і його братом, або з його приходцем.
17 На суді будьте неупередженими, вислуховуйте однаково , як малого, так і великого, не бійтесь жодної людської особи, адже суд – діло Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю.
18 Тоді я також заповів вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
Оглядини обіцяної Богом землі
19 Отже , ми вирушили від Хориву і перейшли усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили дорогою до аморейського узгір’я, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадеш-Барнеа.
20 І я сказав вам: Ви прийшли до аморейського узгір’я, яке Господь, наш Бог, дає нам.
21 Погляньте, Господь, ваш Бог, віддав вам цю землю, що перед вами. Тож ідіть, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не жахайтесь.
22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, нехай вони оглянуть для нас ту землю і принесуть для нас інформацію про дорогу, якою маємо рухатись, та про міста, в які маємо ввійти.
23 Сподобалась мені ваша порада, тому я вибрав з-поміж вас дванадцять мужів – по одному чоловікові з кожного племені.
24 Вони негайно вирушили, пройшли узгір’я й дійшли до долини Ешкол і обстежили її.
25 Відтак взяли з собою дещо з плодів тієї землі й принесли до нас. Звітуючи перед нами, вони казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
Опір Божому велінню
26 Але ж ви не захотіли йти і вчинили опір велінню Господа, вашого Бога.
27 Ви нарікали у своїх наметах і казали: Господь вивів нас з єгипетського краю з ненависті до нас , аби видати нас у руки аморейців, на наше знищення.
28 Куди ж ми йдемо? Наші брати ослабили наші серця, кажучи: Народ той численніший, перевершує нас у кількості. Їхні міста великі з фортецями під самі небеса! Навіть нащадків велетнів ми там бачили!
29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
30 Господь, ваш Бог, Який іде перед вами, воюватиме за вас так само, як Він учинив із вами на ваших очах в єгипетському краю,
31 а також у пустелі, де ви бачили, як Господь, ваш Бог, носив вас, як батько носить свою дитину, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, аж поки дійшли до цього місця.
32 Незважаючи на все це, ви не повірили Господу, вашому Богові,
33 Який ішов попереду вас під час подорожі, щоб знайти для вас місце для чергового таборування. Він був з вами вночі у вогні, показуючи вам дорогу, якою маєте йти, а також удень – у хмарі.
Покарання за непослух
34 Господь почув ваші слова, розгнівався і заприсягнувся в таких словах:
35 Ніхто з людей цього злого покоління не побачить доброї землі, яку Я поклявся дати вашим батькам,
36 за винятком Халева, сина Єфунея. Він один побачить її. Йому та його нащадкам Я дам землю, по якій він ходив, тому що він постійно тримався Господа.
37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
38 Натомість туди ввійде Ісус, син Навина, який з тобою! Підбадьор його, бо саме він передасть землю в спадщину Ізраїлю.
39 Ввійдуть також і ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю, – ваші діти, які сьогодні ще не вміють відрізняти добра від зла, – вони туди ввійдуть. Їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
40 Ви ж повертайтесь назад і вирушайте в пустелю у напрямку до Червоного моря.
41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом. Ми вирушимо і будемо воювати, як звелів нам Господь, наш Бог. А коли багато з вас зі зброєю в руках наважилися піднятися на гору,
42 Господь звелів мені сказати вам: Не вирушайте і не вступайте в бій, оскільки Мене не буде серед вас, щоб ви не були розгромлені вашими ворогами!
43 І хоч я говорив вам це , та ви мене не послухали. Ви знову пішли всупереч Господньому велінню і посміли підніматись на гору.
44 Та виступили проти вас аморейці, які мешкали на тому нагір’ї. Вони погналися за вами, як роблять бджоли, і громили вас від Сеіру й аж до Горми.
45 Повернувшись, ви плакали перед Господом, але Господь вже не слухав вашого волання і не звернув на вас уваги.
46 Так ви замешкали в Кадеші багато днів. Довго ви там перебували…
Przypomnienie obietnicy danej na Horebie
1 Oto słowa, które wypowiedział Mojżesz do całego Izraela za Jordanem, na pustyni, w Araba naprzeciw Suf, pomiędzy Paran, Tofel, Laban, Chaserot i Di-Zahab.
2 Z Horebu do Kadesz-Barnea jest jedenaście dni drogi, przez góry Seir.
3 W czterdziestym roku, pierwszego dnia jedenastego miesiąca Mojżesz powiedział synom izraelskim wszystko, co mu Pan dla nich nakazał,
4 Gdy pobił Sychona, króla Amorejczyków, który mieszkał w Cheszbon, i Oga, króla Baszanu, który mieszkał w Asztarot w Edrei.
5 Za Jordanem, w ziemi moabskiej, Mojżesz zaczął wykładać ten zakon następująco:
6 Pan, nasz Bóg, przemówił do nas na Horebie: Już dosyć waszego pobytu na tej górze.
7 Wyruszcie więc i idźcie w stronę gór Amorejczyków i do wszystkich ich sąsiadów w Araba, na pogórzu i na nizinie, w Negebie i na wybrzeżu morza, do ziemi Kananejczyków i Libanu, aż do wielkiej rzeki, rzeki Eufratu.
8 Oto przekazałem wam tę ziemię, która jest przed wami. Wejdźcie do niej i weźcie w posiadanie tę ziemię, którą Pan przysiągł dać waszym ojcom, Abrahamowi, Izaakowi, i Jakubowi oraz ich potomstwu po nich.
Wyznaczenie naczelników i sędziów
(II Mojż. 18,13—27)9 W owym czasie rzekłem do was: Nie mogę już sam was nosić.
10 Pan, wasz Bóg, rozmnożył was, i oto dzisiaj jesteście liczni jak gwiazdy na niebie.
11 Niech Pan, Bóg waszych ojców, pomnoży was tysiąckrotnie i niech wam błogosławi, jak wam powiedział.
12 Ale jakże sam poniosę wasze ciężary, wasze kłopoty i wasze spory?
13 Postarajcie się o mądrych, roztropnych i doświadczonych mężów z waszych plemion, a ustanowię ich waszymi naczelnikami.
14 Wtedy odpowiedzieliście mi tymi słowy: Dobra to rzecz, którą rozkazałeś uczynić.
15 Wziąłem więc naczelników waszych plemion, mężów mądrych i doświadczonych, i ustanowiłem ich waszymi zwierzchnikami, dowódcami nad tysiącami, dowódcami nad setkami, dowódcami nad pięćdziesiątkami i dowódcami nad dziesiątkami, oraz nadzorcami dla waszych plemion.
16 W tym czasie nakazałem waszym sędziom: Wysłuchujcie waszych braci i rozsądzajcie sprawiedliwie w sprawach, jakie ktoś ma ze swym współplemieńcem lub z obcym przybyszem.
17 Nie bądźcie stronniczy w sądzie, wysłuchujcie jednakowo małego i wielkiego, nie lękajcie się nikogo, gdyż sąd należy do Boga; sprawy zaś, które będą dla was zbyt trudne, mnie przedkładajcie, a ja się nimi zajmę.
18 Nakazałem wam wtedy wszystko, co macie czynić.
Wysłanie wywiadowców z Kadesz-Barnea
19 Potem wyruszyliśmy od Horebu i przeszliśmy całą tę wielką i straszną pustynię, którą widzieliście po drodze do pogórza Amorejczyków, jak nam rozkazał Pan, nasz Bóg, i przyszliśmy do Kadesz-Barnea.
20 Wtedy rzekłem do was: Przyszliście do pogórza Amorejczyków, które nam daje Pan, nasz Bóg.
21 Oto Pan, twój Bóg, dał ci tę ziemię. Wejdź do niej i weź ją w posiadanie, jak ci powiedział Pan, Bóg twoich ojców! Nie bój się i nie lękaj się!
22 Wtedy wy wszyscy przystąpiliście do mnie i powiedzieliście: Wyślijmy mężów przed sobą, aby zbadali tę ziemię i przynieśli nam wiadomość o drodze, jaką mamy iść, i o miastach, do których mamy wejść.
23 Uznałem tę sprawę za dobrą, wybrałem więc spośród was dwunastu mężów, po jednym z każdego plemienia.
24 Oni niezwłocznie wyruszyli, przeszli pogórze i dotarli do doliny Eszkol, i przebadali ją.
25 Zabrali też z sobą nieco z owoców tej ziemi i przynieśli do nas, a zdając nam sprawę mówili: Dobra to ziemia, którą Pani nasz Bóg, nam daje.
26 Lecz wy nie chcieliście iść i sprzeciwiliście się rozkazowi Pana, waszego Boga,
27 I szemraliście w swoich namiotach przeciwko Bogu, mówiąc: Z nienawiści do nas wyprowadził nas Pan z Egiptu, aby nas wydać w ręce Amorejczyków na naszą zgubę.
28 Dokąd więc mamy iść? Nasi bracia strwożyli serca nasze, mówiąc: Lud ten jest od nas liczniejszy, przewyższa nas wzrostem, miasta są wielkie i obwarowane aż pod niebo, a ponadto widzieliśmy tam olbrzymów.
29 Wtedy rzekłem do was: Nie bójcie się ich, ani się nie lękajcie;
30 Pan, wasz Bóg, który idzie przed wami, będzie walczyć za was tak samo, jak to na waszych oczach uczynił w Egipcie,
31 A także na pustyni, gdzie, jak widziałeś, Pan, twój Bóg, nosił cię, tak jak ojciec nosi swoje dziecię, przez całą drogę, którą szliście, aż doszliście do tego miejsca.
32 Lecz mimo to nie uwierzyliście Panu, waszemu Bogu,
33 Który szedł przed wami po tej drodze, aby wyszukać wam miejsce na obóz, w nocy w ogniu, aby wskazać wam drogę, którą iść macie, a za dnia w obłoku.
Zapowiedź kary
(IV Mojż. 14,20—35)34 A gdy Pan usłyszał wasze słowa, rozgniewał się i tak poprzysiągł:
35 Nikt z tych mężów, z tego złego pokolenia nie ujrzy ziemi dobrej, którą przysiągłem dać waszym ojcom
36 Oprócz Kaleba, syna Jefunnego. On jeden ujrzy ją i jemu oraz jego synom dam tę ziemię, po której chodził, dlatego że stale trzymał się Pana.
37 Także na mnie rozgniewał się Pan z powodu was, mówiąc: Ty również tam nie wejdziesz!
38 Wejdzie tam natomiast Jozue, syn Nuna, który ci pomaga. Jego natchnij odwagą, gdyż on odda ją w posiadanie Izraelowi.
39 Także wasze małe dzieci, o których mówiliście, że staną się łupem, i wasi synowie, którzy dziś jeszcze nie rozróżniają między dobrem a złem, tam wejdą. Im ją dam i oni wezmą ją w posiadanie.
40 A wy zawróćcie i wyruszcie na pustynię w kierunku Morza Czerwonego.
Klęska Izraela pod Chormą
(IV Mojż. 14,39—45)41 Wtedy odpowiedzieliście mi tymi słowy: Zgrzeszyliśmy przeciwko Panu, wyruszymy i będziemy walczyć, jak rozkazał nam Pan, nasz Bóg. A gdy każdy z was przypasał swój oręż i ośmieliliście się wyruszyć na górę,
42 Rzekł Pan do mnie: Powiedz im: Nie wyruszajcie i nie wszczynajcie walki, gdyż nie ma mnie wśród was, abyście nie zostali pobici przez waszych nieprzyjaciół.
43 A choć wam to powiedziałem, nie usłuchaliście. Sprzeciwiliście się rozkazowi Pana i ośmieliliście się wyruszyć na górę.
44 Wtedy Amorejczycy, zamieszkujący te góry, wyszli naprzeciw was i ścigali was, jak to robią pszczoły, i razili was od Seir aż do Chorma.
45 Wróciwszy płakaliście przed Panem, lecz Pan nie wysłuchał waszego biadania i nie zwrócił na was uwagi.
46 I mieszkaliście w Kadesz przez wiele dni, gdy tam przebywaliście.