Інші Соломонові збудування та справи
1 Минуло двадцять років, упродовж яких Соломон будував Господній Храм і власний палац,
2 а також відбудовував міста, які передав Соломонові Хірам. Відбудувавши їх, Соломон поселив там Ізраїльтян.
3 Після того сталося так, що Соломон виступив проти Хамат-Цови, й завоював її.
4 Він також відбудував Тадмор у пустелі та всі міста із зерносховищами, що побудовані в Хаматі.
5 Соломон розбудував і Верхній Бет-Хорон та Нижній Бет-Хорон, перетворивши їх на міста-фортеці з брамами та засувами,
6 а також Баалат, й усі інші міста із зерносховищами, які належали Соломонові; всі міста для колісниць і міста для кінноти. Все, що лише Соломон бажав побудувати в Єрусалимі, в Лівані та в усьому краю свого владарювання, він здійснив.
7 Всі мешканці краю, котрі не походили від Ізраїльтян, а саме: хеттейці, аморейці, періззейці, гіввійці та євусейці, –
8 нащадки людей, котрі залишилися в країні та яких Ізраїльтяни не знищили під час завоювання Ханаану , то всіх їх Соломон призначив виконувати підневільну працю аж до сьогодні.
9 Проте жодного Ізраїльтянина Соломон не залучив до підневільної (примусової ) праці, а вони були, переважно військовими людьми та його особистими охоронцями, і начальниками над його колісницями, а також його кіннотниками.
10 Деякі Ізраїльтяни були найвищими урядниками, яких мав цар Соломон у кількості двісті п’ятдесят чоловік, котрі правили народом…
11 Соломон переселив дочку фараона з Міста Давида в палац, який він для неї збудував, розмірковуючи так: Моя дружина не повинна мешкати в палаці царя Ізраїлю, Давида, адже він святий, оскільки туди вносився Господній Ковчег.
12 З того часу Соломон почав приносити для Господа всепалення на Господньому жертовнику, який він спорудив перед притвором Храму,
13 як належало робити кожного дня, згідно із заповідями Мойсея, а також щосуботи, в новомісяччя і на три щорічні свята: на Свято Опрісноків, на Свято Тижнів (Седмиць ) і на Свято Наметів (Кучок ).
14 Дотримуючись приписів свого батька Давида, Соломон встановив порядок почергового служіння священиків, а також почерговість (зміни ) служіння левітів, аби вони за своїм призначенням співали гімни хвали та прислуговували священикам, як приписувалось на кожен день. Він поставив і вартових біля дверей та брам, згідно з їхньою почерговістю, як заповів Божий чоловік Давид.
15 Наказ царя щодо священиків й левітів, а також стосовно інших справ і, зокрема, відповідальних за скарбницю, вони не порушували.
16 Так само ретельно виконувались усі праці щодо Господнього Храму, починаючи з закладення підвалин і до його закінчення. Отже, вся праця щодо будівництва Господнього Храму цілковито була завершена.
17 Якось Соломон вирушив до Еціон-Ґевера й до Елату , що на узбережжі Червоного моря в Едомському краю.
18 А Хірам прислав йому через своїх слуг кораблі разом із людьми, обізнаними з морем; вони вирушили разом із слугами Соломона до Офіру, звідки взяли чотириста п’ятдесят талантів золота, яке привезли цареві Соломону.
Rządy króla Salomona
(I Król. 9,10—28)1 A po upływie dwudziestu lat, w ciągu których Salomon zbudował świątynię Pana i swój własny pałac,
2 Odbudował też Salomon miasta, które mu oddał Churam, i osiedlił tam synów izraelskich.
3 Następnie wyprawił się Salomon do Chamat Soby i zdobył je.
4 Potem rozbudował Tadmor na pustyni i wszystkie miasta ze spichlerzami na zboże, jakie pobudował w Chamacie.
5 Rozbudował też Bet-Choron górne i Bet-Choron dolne, miasta warowne z obronnymi murami, bramami i zaworami.
6 Także Baalat i wszystkie miasta ze spichlerzami na zboże, które należały do Salomona, i wszystkie miasta dla wozów, i miasta dla konnicy, i wszystko to, co umyślił zbudować w Jeruzalemie i w Libanie, i w całej krainie, w której panował.
7 Całą ludność pozostałą po Chetejczykach, Amorejczykach, Peryzyjczykach, Chiwwijczykach, Jebuzejczykach, nie należącą do Izraela,
8 Mianowicie ich potomków, pozostałych po nich w ziemi, których synowie izraelscy nie zdołali wytracić, Salomon pociągnął do robót pańszczyźnianych, które wykonują do dnia dzisiejszego.
9 Z synów izraelskich Salomon nikogo nie pociągnął do robót służebnych, lecz byli oni wojownikami, dowódcami jego straży przybocznej, dowódcami wozów wojennych i konnicy.
10 Oni byli najwyższymi urzędnikami, których miał król Salomon w liczbie dwustu pięćdziesięciu, którzy dozorowali lud.
11 Córkę faraona Salomon przeniósł z Miasta Dawida do pałacu, który dla niej wybudował, gdyż powiadał: Nie powinna mieszkać moja żona w domu Dawida, króla izraelskiego, gdyż są to miejsca święte przez to, iż Skrzynia Pańska weszła do nich.
12 Odtąd składał Salomon ofiary całopalne Panu na ołtarzu Pańskim, który zbudował przed przedsionkiem,
13 Mianowicie zgodnie z wymogami każdego dnia, aby składać ofiary całopalne według nakazu Mojżesza w sabaty, w święta nowiu i w trzy coroczne święta, w Święto Przaśników, w Święto Tygodni i w Święto Szałasów.
14 Ustanowił też zgodnie z zarządzeniem Dawida, swego ojca, grupy kapłańskie do ich służby oraz lewickie do ich czynności, mianowicie do nucenia hymnów pochwalnych i usługiwania kapłanom, zgodnie z wymogami każdego dnia; ustanowił też odźwiernych według ich grup dla każdej bramy; taki bowiem był nakaz Dawida, męża Bożego.
15 Nie odstąpiono od żadnego nakazu królewskiego dotyczącego kapłanów i Lewitów oraz żadnej sprawy i skarbców.
16 W ten sposób zostały wykonane wszelkie prace Salomona od dnia położenia fundamentów pod świątynię Pana aż do całkowitego wykończenia świątyni Pana.
17 Wtedy to wyruszył Salomon do Esjon-Geber i do Elat na wybrzeżu morskim, w ziemi edomskiej,
18 A Churam przysłał mu przez swoje sługi okręty i ludzi obeznanych z morzem; ci wyprawili się ze sługami Salomona do Ofiru, zabrali stamtąd czterysta pięćdziesiąt talentów złota i przywieźli je królowi Salomonowi.