Єзекія поновлює принесення дарів до Господнього Храму
1 А коли все це закінчилось, то всі Ізраїльтяни, котрі були в Єрусалимі, вирушили в інші міста Юдеї. Вони порозбивали стовпи-статуї Астарти, повирубували священні гаї (Ашери) і дощенту знищили жертовники на узвишшях в усій Юдеї та серед нащадків Веніяміна, Єфрема й Манассії. Після цього всі Ізраїльтяни повернулись у власні наділи своїх міст.
2 Після цього Єзекія встановив черги для груп священиків та левітів, – група за групою, – відповідно до обов’язків кожного в служінні. Священики й левіти повинні були звершувати жертви всепалення та мирні подячні жертви, беручи участь у належному для кожного служінні, а також прославляючи та вихваляючи Господа в брамах Господнього Храму.
3 Цар також призначив зі свого прибутку, як власну частку для жертв всепалень. Це мали бути ранкові й вечірні жертви всепалення, жертви всепалення щосуботи, під час новомісяччя та в інші свята, у відповідності з написаним у Господньому Законі.
4 Він також наказав людям, мешканцям Єрусалима, віддавати визначену частку священикам і левітам, аби ті могли належним чином дотримуватись Господнього Закону.
5 Щойно цей наказ був оповіщений, як Ізраїльтяни принесли багато первоплодів збіжжя, вина, олії, меду та інші плоди землі; вони також приносили і щедрі десятини з усього.
6 Так само Ізраїльтяни та Юдеї, що мешкали в інших Юдейських містах, приносили десятину з великої худоби та худоби дрібної, а також з дарів, посвячених Господу, своєму Богові. Приносячи, вони понаскладали великі купи всього.
7 Третього місяця вони почали приносити дари , а в сьомому місяці закінчили.
8 Коли ж Єзекія та можновладці прийшли й побачили зібрані запаси, то подякували Господу і Його народові, Ізраїлю.
9 Коли Єзекія почав розпитувати священиків та левітів про зібрані дари,
10 то первосвященик Азарія, з покоління Садока, відповів йому, пояснюючи: з того часу, як почали приносити ці дари до Господнього Храму, ми наїдались досхочу, але й багато залишалося, адже Господь поблагословив Свій народ. Оце те, що залишилося.
11 Тому Єзекія наказав приготувати при Господньому Храмі складські приміщення, – і коли приготували,
12 з усією вірністю занесли туди святі приношення, десятини й посвячені дари. Начальником над коморами був призначений левіт Кенанія, а його брат, Шімей, був його заступником.
13 За наказом царя Єзекії та керівника Божого Храму Азарії, в розпорядження Кенанії та його брата Шімея, були призначені: Єхіїл, Азазія, Нахат, Асаїл, Єрімот, Йозавад, Еліїл, Їсмахія, Махат і Беная.
14 А левіт Коре, син Їмни, придверний вартовий при Східній Брамі, був відповідальним за добровільні дари для Бога, та розподіл Господніх приношень і найсвятіших речей.
15 Під його керівництвом були: Еден, Мініямін, Єшуа, Шемая, Амарія і Шеханія, котрі в священицьких містах чесно і справедливо розподіляли усе це серед своїх братів, згідно з їхніми чергами, як старшим, так і молодшим,
16 незалежно від їхніх родоводів, мужчинам від трьох років і вище, – кожному, хто мав би колись прийти в Господній Храм на своє щоденне служіння, згідно зі своїми обов’язками, та своїми чергами.
17 Священики були внесені у списки за своїми батьківськими родинами, а левіти від двадцяти років і старше, – за їхніми посадами, та за їхніми чергами.
18 У ці родовідні списки вносились навіть малі діти, а також жінки, сини й дочки всієї родини, адже вони сумлінно посвятили себе святій справі.
19 Для нащадків Аарона, священиків, котрі мешкали в містах з пасовиськами, – для кожного, зокрема, міста були поіменно призначені мужі, котрі наділяли мужчин зі священицької родини, а також кожного вписаного в родовід левіта належною йому часткою.
20 Оце ті реформи, які звершив Єзекія по всій Юдеї. Його вчинки були чесними і правильними перед Господом, його Богом.
21 У кожній справі, яку він розпочинав, – чи щодо служіння в Божому Храмі, чи відносно Закону та Заповідей, він постійно радився зі своїм Богом, і діяв від щирого серця, тому йому щастило.
Ustalenie zaopatrzenia kapłanów i Lewitów
1 A gdy to wszystko się skończyło, ruszyli wszyscy Izraelici, którzy tam się znajdowali, do miast judzkich i potłukli słupy, poobalali aszery i powycinali święte gaje, i poniszczyli doszczętnie ołtarze w całej Judzie, u Beniaminitów, Efraimitów i Manassesytów, po czym powrócili wszyscy synowie izraelscy, każdy do swojej posiadłości w swoich miastach.
2 Następnie Hiskiasz ustalił grupy kapłańskie i lewickie, grupa za grupą, wszystkich według rodzaju ich służby, kapłanów i Lewitów, do składania ofiar całopalnych i ofiar pojednania, do nucenia pieśni dziękczynnych i pochwalnych, w bramach przedsionków Pana.
3 Wyznaczył też król ze swojego majątku jako jego udział w ofiarach całopalnych: ofiary całopalne i wieczorne, ofiary całopalne w sabaty, na nów księżyca i święta uroczyste, jak to było przepisane w zakonie Pańskim.
4 Nakazał też ludowi, mieszkańcom Jeruzalemu, aby oddawali część należną kapłanom i Lewitom, ażeby i oni mogli dokładnie spełnić przepisy zakonu Pańskiego.
5 A gdy wieść o tym nakazie się rozpowszechniła, złożyli synowie izraelscy pierwociny zboża, moszczu, oliwy, miodu i wszelkich płodów rolnych i przynieśli obfite dziesięciny ze wszystkiego.
6 Również synowie izraelscy i Judejczycy, mieszkańcy miast judzkich, złożyli dziesięcinę z bydła i owiec oraz dziesięcinę z darów poświęconych Panu, ich Bogu; sprowadzili to i składali na stosy.
7 Zaczęli składać w trzecim miesiącu, a zakończyli w siódmym miesiącu.
8 Potem przyszedł Hiskiasz wraz z książętami, a zobaczywszy te stosy błogosławili Pana i jego lud izraelski,
9 Po czym Hiskiasz zapytał kapłanów i Lewitów w sprawie tych stosów.
10 Wtedy arcykapłan Azariasz z rodu Sadoka odpowiedział mu: Odkąd zaczęto przynosić tę świętą daninę do świątyni Pańskiej, najadaliśmy się do syta, a jeszcze dużo pozostało, gdyż Pan pobłogosławił swojemu ludowi, i stąd ta ogromna pozostałość.
11 Więc Hiskiasz kazał przygotować przy świątyni Pańskiej składnice; a gdy je przygotowali,
12 Wnosili tam uczciwie świętą daninę, czyli dziesięcinę i poświęcone dary, a dozór nad nimi zlecono Lewicie Konaniaszowi, a jako zastępcy jego bratu Szimejemu.
13 Jechiel zaś, Azazjasz, Nachat, Asael, Jerimot, Jozabad, Eliel, Ismachiasz, Machat i Benajasz wyznaczeni byli nadzorcami pomagającymi Konaniaszowi i jego bratu Szimejemu, zgodnie z postanowieniem króla Hiskiasza i Azariasza, przełożonego świątyni Bożej.
14 A Kore, syn Jimny, Lewita, odźwierny Bramy Wschodniej, został wyznaczony do nadzorowania dobrowolnych darów dla Boga, aby wydawać świętą daninę dla Pana i rzeczy najświętsze.
15 Pod jego kierownictwem byli: Eden, Miniamin, Jeszua, Szemajasz, Amariasz, Szechaniasz, którzy przebywali w miastach kapłańskich, aby uczciwie przydzielać zaopatrzenie swoim braciom według odpowiednich grup, zarówno wielkim jak małym,
16 Niezależnie od ich rodowodu, mężczyznom od trzech lat wzwyż, wszystkim, którzy udawali się do świątyni Pańskiej na codzienną służbę na swoim stanowisku według grupy, do której ktoś należał.
17 U kapłanów wpisu do rodowodu dokonywano według rodzin, u Lewitów zaś od dwudziestego roku życia wzwyż według sprawowanej przez nich czynności i według ich grup.
18 A wpisu dokonywano wraz ze wszystkimi ich małymi dziećmi, z ich żonami, z ich synami i córkami, całą więc ich wspólnotę, gdyż mieli oni wiernie oddawać się świętej sprawie.
19 Dla potomków Aarona zaś, dla kapłanów, na obszarach pastwisk należących do ich miast, w każdym poszczególnym mieście, byli imiennie wyznaczeni mężowie, aby przydzielali zaopatrzenie każdemu mężczyźnie spośród kapłanów oraz każdemu Lewicie wpisanemu do rodowodów.
20 Tak to urządził Hiskiasz w całej Judzie. Czynił on to, co dobre, prawe i sprawiedliwe przed Panem, jego Bogiem.
21 W każde dzieło, którego się podjął, czy to w służbie dla świątyni Bożej, czy też zakonu i przykazań, aby szukano swego Boga, wkładał całe swoje serce, toteż szczęściło mu się.