Договір Аси з Бен-Гададом
1 На тридцять шостому році владарювання Аси проти Юдеї виступив Ізраїльський цар Вааса, й почав будувати фортецю в Рамі, щоб закрити людям доступ до Юдиного царя Аси.
2 Тоді Аса взяв срібло й золото зі скарбниць Господнього Храму та царського палацу, й послав арамійському цареві Бен-Гададу, який мешкав у Дамаску, з такою пропозицією:
3 Давай укладемо договір між мною і між тобою, як був між моїм батьком і твоїм батьком! Ось я тобі посилаю в дар срібло і золото, за умови, що ти розірвеш свій договір з Ізраїльським царем Ваасою, аби він залишив мене в спокої.
4 Бен-Гадад погодився з пропозицією царя Аси, і послав воєначальників зі своїм військом, і вони виступили проти деяких міст Ізраїлю. Арамійці (сирійці ) спустошили Ійон, Дан, Авел-Маїм та всі запаси в містах Нефталима.
5 Так сталося, що коли Вааса про це дізнався, то перестав відбудовувати Раму, зупинивши всяку працю.
6 Тоді цар Аса скликав усіх Юдеїв, аби вони винесли з Рами каміння і дерево, які Вааса використовував, і з тих матеріалів збудував фортеці в Ґіві та Міцпі.
Пророчі слова провидця Ханані
7 У той час прийшов до Юдейського царя Аси провидець Ханані, і сказав йому: Оскільки ти понадіявся на арамійського царя, а не довірився Господу, твоєму Богові, через це військо арамійського царя уникнуло твоїх рук!
8 Хіба в кушійців та лівійців не було численного війська, з дуже великою кількістю колісниць і кіннотників? Але тоді, коли ти довірився Господу, то Він видав їх у твої руки!
9 Адже очі Господні оглядають усю землю, аби підтримувати тих людей, чиє серце цілковито віддане Йому. Нерозсудливо в цій справі ти зробив і тому відтепер будуть у тебе війни!
10 Почувши ці слова Аса розсердився на провидця й кинув його у в’язницю, бо його охопила за це провіщення велика лють. Це був час, коли Аса вже почав пригноблювати людей.
11 Про всю іншу діяльність Аси, від початку й до кінця, описано в Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
Смерть і поховання Аси
12 На тридцять дев’ятому році свого владарювання Аса занедужав на ноги, і його хвороба ставала все важчою, проте навіть у своїй хворобі він звертався не до Господа, а до лікарів.
13 Отже, Аса спочив зі своїми батьками. Він помер на сорок першому році свого царювання,
14 Його поховали у власній гробниці, яку він собі висік у Місті Давида. Тіло Аси поклали на ложі, намащеному усякими пахощами та майстерно приготовленим пахучим миром, і запалили на його честь дуже велике вогнище.
Sojusz Asy z Ben-Hadadem
(I Król. 15,16—24)1 Lecz w trzydziestym szóstym roku panowania Asy wyruszył Baasza, król izraelski, przeciwko Judzie i obwarował Ramę, aby odciąć ludziom dostęp do Asy, króla judzkiego.
2 Wtedy Asa kazał wynieść srebro i złoto ze skarbców świątyni Pańskiej i pałacu królewskiego i wysłał je do Ben-Hadada, króla aramejskiego, mieszkającego w Damaszku, z takim poselstwem:
3 Istnieje przymierze między mną a tobą, między moim ojcem a twoim ojcem. Oto ja przysyłam ci srebro i złoto, a ty zerwij swoje przymierze z Baaszą, królem izraelskim, aby odstąpił ode mnie.
4 Ben-Hadad przychylił się do prośby króla Asy i wyprawił swoich dowódców przeciwko miastom izraelskim, i ci spustoszyli Ijjon, Dan, Abel-Maim i wszystkie miasta w ziemi Naftalego, w których były składy.
5 Gdy Baasza usłyszał o tym, zaprzestał rozbudowywać Ramę i wstrzymał swoją pracę.
6 Król Asa zaś zebrał wszystkich Judejczyków i ci uprzątnęli kamienie i belki Ramy, którymi Baasza kazał ją obwarować, i obwarował nimi Gebę i Mispę.
7 W tym czasie przybył do Asy, króla judzkiego, jasnowidz Chanani i rzekł do niego: Ponieważ oparłeś się na królu aramejskim, a nie oparłeś się na Panu, Bogu swoim, dlatego wojsko króla aramejskiego wymknęło się z twojej ręki.
8 Czy Kuszyci i Libijczycy nie stanowili wielkiej siły z ogromnym mnóstwem wozów wojennych i jeźdźców? A jednak ponieważ oparłeś się na Panu, wydał ich w twoją rękę.
9 Gdyż Pan wodzi oczyma swymi po całej ziemi, aby wzmacniać tych, którzy szczerym sercem są przy nim; lecz w tym postąpiłeś głupio, toteż odtąd będziesz miał ciągłe wojny.
10 Wtedy Asa rozgniewał się na jasnowidza i kazał go wtrącić do więzienia, gdyż ogarnęła go z tego powodu wściekłość. W tym czasie także niektórym z ludu zadał Asa gwałt.
11 Lecz oto sprawy Asy, pierwsze i ostatnie, są zapisane w Księdze Królów Judzkich i Izraelskich.
12 W trzydziestym dziewiątym roku swojego panowania Asa zachorował na nogi, a jego choroba coraz bardziej się wzmagała; lecz nawet w swojej chorobie nie zwracał się do Pana, ale do lekarzy.
13 I spoczął Asa ze swoimi ojcami, umierając w czterdziestym pierwszym roku swego panowania.
14 A pogrzebano go w jego grobie, który kazał sobie wykuć w Mieście Dawida. Położono go na marach, napełnionych wonnościami i maściami sporządzonymi nader umiejętnie, po czym zapalono na jego cześć wielki ogień.