Аса – цар Юдеї
1 Аса чинив те, що було до вподоби Господу, його Богові.
2 Він зруйнував капища та жертовники чужинців й узвишшя, порозбивав священні стовпи і повирубував священні гаї (Ашери ).
3 Аса закликав Юдеїв шукати єднання з Господом, Богом їхніх батьків, дотримуючись Закону і Заповідей.
4 З усіх Юдейських міст він прибрав узвишшя з капищами та ідолами. Припинились у країні війни, й настав спокій.
5 Протягом мирного часу по всій Юдеї він будував міста з твердинями. Ніхто в той час з ним не наважився воювати, адже Господь дав йому спокій.
6 Він говорив Юдеям: Давайте відбудовувати міста зі стінами й баштами, з брамами та засувами, поки вся земля ще наша. Адже ми покладаємось на Господа, нашого Бога. Ми надіялись на Нього, і Він дав нам спокій з усіх сторін. Тому вони будували, і їм щастило.
7 Було в Аси й військо. З племені Юди налічувалось триста тисяч воїнів, озброєних великими щитами і списами, а з племені Веніяміна – двісті вісімдесят тисяч озброєних малими щитами та луками, – всі вони були хоробрими воїнами.
8 Якось виступив проти них кушієць (ефіоп ) Зерах з військом, яке налічувало один мільйон воїнів і триста військових колісниць. Коли він дійшов до Мареші ,
9 назустріч йому виступив Аса. Військо Аси вишикувалось до бою в долині Цефат неподалік Мареші.
10 Тоді Аса почав волати до Господа, свого Бога, говорячи: Господи! Ніхто, крім Тебе, не зможе допомогти в боротьбі між сильним і безсилим. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе покладаємось, адже саме в Твоє Ім’я ми виступили проти цієї безлічі війська! Господи, Боже наш, нехай смертна людина не здолає Тебе!
11 І Господь вразив кушійців перед очима Аси та всіх Юдеїв, так що кушійці (ефіопляни ) почали втікати.
12 Але Аса зі своїм військом кинулися їх переслідувати аж до Герару . Тоді кушійців полягло так багато, що жодного не залишилось живим, – усі були знищені Господом і Його військом. Юдеї там захопили дуже велику здобич.
13 Вони зруйнували всі міста довкола Герару, адже Господь навів на них розгубленість і страх. Усі ті міста були пограбовані юдеями, які винесли звідти багато здобичі.
14 Юдеї також спустошили намети пастухів, захопивши велику кількість овець і верблюдів, після чого повернулись у Єрусалим.
Panowanie Asy
(I Król. 15,9—12)1 Asa zaś czynił to, co dobre i słuszne w oczach Pana, jego Boga.
2 Usunął obce ołtarze i świątynki na wzgórzach, potrzaskał słupy i powycinał święte gaje,
3 I nakazał Judejczykom, aby szukali Pana, Boga swoich ojców, wypełniali zakon i przykazania.
4 Usunął ze wszystkich miast judzkich świątynki na wzgórzach i ołtarze do kadzenia. Pod jego władzą królestwo miało spokój.
5 Następnie pobudował w Judzie twierdze, gdyż w kraju panował spokój, nikt z nim nie prowadził wojny w tych latach, gdyż Pan użyczył mu pokoju.
6 Potem rzekł do Judejczyków: Rozbudujmy te miasta, otoczmy je murami i basztami, opatrzmy w bramy i zawory, dopóki ziemia jeszcze jest nasza. Ponieważ szukaliśmy Pana, Boga naszego, więc i On poszukał nas i zapewnił nam spokój ze wszystkich stron. Budowali więc i dobrze im się wiodło.
7 Miał zaś Asa z Judy wojska zbrojnego w tarcze i dzidy trzysta tysięcy, z Beniamina zbrojnego w puklerze i łuki dwieście osiemdziesiąt tysięcy, samych dzielnych wojowników.
8 Przeciwko nim wyruszył Zerach, Kuszyta, z wojskiem liczącym milion żołnierzy i trzysta wozów wojennych i dotarł aż do Mareszy.
9 Asa wyruszył przeciwko niemu i stanęli w szyku bojowym w Dolinie Sefata w pobliżu Mareszy.
10 Wtedy Asa tak wołał do Pana, Boga swego: Panie, oprócz ciebie nie ma takiego, kto by mógł pomóc w walce między silnym a bezsilnym. Pomóż nam, Panie, Boże nasz, bo na tobie się oparliśmy i w imieniu twoim wyruszyliśmy przeciwko tej gromadzie. Panie! Tyś Bogiem naszym, niech ci nie sprosta człowiek!
11 Pan pobił tedy Kuszytów wobec Asy i wobec Judejczyków, i Kuszyci zaczęli uciekać,
12 Ale Asa i lud zbrojny, który był z nim, puścili się za nimi w pogoń aż do Gerar, i padło z Kuszytów tylu, że nikt nie pozostał przy życiu; zostali bowiem pobici wobec Pana i jego wojska; i zabrano bardzo obfity łup.
13 Zdobyli też wszystkie miasta wokoło Gerar, gdyż padł na nie strach przed Panem tak, iż mogli wszystkie te miasta złupić, a łup był z nich obfity.
14 Zniszczyli też namioty właścicieli trzód i uprowadzili mnóstwo owiec i wielbłądów, po czym powrócili do Jeruzalemu.